Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2019 року

Київ

справа №817/689/16

адміністративне провадження №К/9901/16018/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Оперативного командування «Захід» (військова частина А0796) на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2016 року (суддя Іваненко Т.В.) у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 1548 про зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А 1548, в якому просив зобов'язати відповідача зарахувати строк навчання у Київському військовому ліцеї у загальний строк військової служби та у строк безперервної служби, у зв'язку з чим провести перерахунок вислуги років, вважаючи початком військової служби 24 серпня 1994 року, та внести у зв'язку з цим зміни у всі необхідні документи.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року позов задоволено: зобов'язано військову частину А 1548 зарахувати ОСОБА_2 строк навчання у Київському військовому ліцеї у загальний строк військової служби та у строк безперервної служби, у зв'язку з чим внести зміни до всіх відповідних документів та провести ОСОБА_2 перерахунок вислуги років на військовій службі, вважаючи початком військової служби - 24 серпня 1994 року.

Особа, яка не брала участі у справі, - Оперативне командування «Захід» (військова частина А0796), оскаржило зазначене судове рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2016 року від 2 грудня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Оперативного командування «Захід» (військова частина А0796).

Не погоджуючись із таким судовим рішенням Оперативне командування «Захід» (військова частина А 0796) подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на те, що військова частина А 1548, яка є відповідачем у даній справі, перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині А 0796, тому, саме у останньої виникає обов'язок з виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року шляхом внесення змін до особової справи позивача. Крім того, зауважує, що внесення змін до вислуги років позивача призведе до збільшення грошового забезпечення ОСОБА_2, нарахування і виплата якого належить до компетенції ВЧ А 0796. За таких обставин, скаржник вважає, що судове рішення суду першої інстанції безпосередньо впливає на права та обов'язки ВЧ А 0796, що зумовлює його право на апеляційне оскарження.

Заперечень (відзиву) на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що у період з 23 червня 2001 року ОСОБА_2 проходив військову службу в різних військових частинах, на час звернення до суду з даним позовом перебував на військовій службі у військовій частині А 1548 (м. Рівне).

При зверненні до командування військової частини А 1548 із заявою про зарахування строку навчання у Київському військовому ліцеї до загального строку військової служби та строку безперервної служби, а також перерахування вислуги років, позивачу було відмовлено з тих підстав, що чинним законодавством не передбачено можливості зарахування такого періоду, та запропоновано у разі незгоди з прийнятим рішенням звернутися до вищого командування щодо вирішення даного питання.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача зарахувати строк навчання позивача у Київському військовому ліцеї до загального строку військової служби та строку безперервної служби є безпідставною і такою, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за скаргою Оперативного командування «Захід» (військова частина А0796), суд апеляційної інстанції визнав, що апелянт не є стороною у даній справі та постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року його права жодним чином не порушено.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

За змістом частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла на час подання апеляційної скарги; далі - КАС) особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 185 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: 1) сторони та інші особи, які беруть участь у справі; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом першої інстанції питання про її право, інтерес чи обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Таким чином, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. Лише за наявності таких умов особі, яка не брала участі у справі, забезпечується право оскаржити в апеляційному порядку судове рішення.

Досліджуючи зміст постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року, колегією суддів встановлено, що ні мотивувальна, ні резолютивна частини цього судового рішення не містять жодних висновків чи вказівок щодо покладення на Оперативне командування «Захід» (військова частина А 0796) тих чи інших обов'язків з його виконання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у Оперативного командування «Захід» (ВЧ А0796) права на апеляційне оскарження постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року, оскільки зазначеним судовим рішенням не вирішувалось питання про права чи обов'язки апелянта.

Колегія суддів враховує, що військовій частині А 1548, яка є відповідачем у даній справі, було відомо про розгляд справи в суді першої інстанції. При цьому, відповідач не висловлював своєї позиції стосовно змісту позовних вимог ОСОБА_2, на неналежності суб'єкта владних повноважень, визначеного позивачем у статусі відповідача, не наголошував. Правом оскаржити постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року, якою визначено обов'язок військової частини А1548 вчинити певні дії, відповідач також не скористався.

Стосовно посилань заявника касаційної скарги на те, що внесення змін до вислуги років ОСОБА_2 призведе до збільшення розміру його грошового забезпечення, нарахування і виплата якого належить до компетенції ВЧ А 0796, колегія суддів зазначає, що питання грошового забезпечення позивача не було предметом судового розгляду у даній справі та судом першої інстанції не вирішувалось.

З цих же мотивів колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи касаційної скарги про те, що військова частина А 1548 перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини А0796 та підпорядкована останній.

Отже, доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції жодним чином не спростовують.

Апеляційним судом не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконного рішення, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2 грудня 2016 року залишити без змін, а касаційну скаргу Оперативного командування «Захід» (військова частина А 0796) - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець