ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2019 року

Київ

справа №820/12033/15

адміністративне провадження №К/9901/27309/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронекс-Харків» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2016 року (судді: Бегунц А.О. (головуючий), Старостін В.В., Рєзнікова С.С.) у справі № 820/12033/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронекс-Харків» до Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронекс-Харків» (далі - позивач, ТОВ «Кронекс-Харків») звернулось до суду з позовом до Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Нововодолазька ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області) про скасування податкових повідомлень-рішень: від 23.09.2015 форми «Р» № 0000792200, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в розмірі 237 852,00 грн (за основним платежем 158 568,00 грн та 79 284,00 грн за штрафними санкціями), від 23.09.2015 року форми «Р» № 0000802200, яким позивачу донараховано податок на прибуток приватних підприємств на суму 100 000,00 грн (за основним платежем 80 000,00 грн та 20 000,00 грн за штрафними санкціями).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.09.2015 форми «Р» № 0000792200 та № 0000802200 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки та на підставі якого приймались вказані рішення, про порушення позивачем положень чинного законодавства, не відповідають фактичним обставинам. Крім того, контролюючим органом не було доведено та надано відповідних доказів на підтвердження нереальності господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Нововодолазької ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області № 0000792200 та № 0000802200 від 23.09.2015. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки контролюючим органом не доведено та не надано належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Нововодолазька ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кронекс-Харків» у повному обсязі.

5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2016 року апеляційну скаргу задоволено повністю. Скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем положень податкового законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, ТОВ «Кронекс-Харків» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2016 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі № 820/12033/15.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Кронекс-Харків» 15.10.2013 взято на податковий облік за № 202013163192 і станом на даний час перебуває на обліку в Нововодолазькій ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області. Контролюючим органом проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Кронекс-Харків» код за ЄДРПОУ 38933788, з питань правомірності відображення в податковому обліку проведених взаємовідносин з ТОВ «АСС-Трейд» (код за ЄДРПОУ - 36815325) за серпень 2014 року, ТОВ «РСБ» (код за ЄДРПОУ 39250639) за лютий 2015 року, ТОВ «Перша Слобожанська будівельна компанія» (код за ЄДРПОУ 37188826) за березень 2015 року їх реальності та повноти відображення в обліку.

За підсумками перевірки позивача складено акт перевірки за № 110/20-20-08/38933788 від 02.09.2015, на підставі якого відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення: від 23.09.2015 форми «Р» № 0000792200, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в розмірі 237 852,00 грн (за основним платежем 158 568,00 грн та 79 284,00 грн за штрафними санкціями), від 23.09.2015 форми «Р» № 0000802200, яким позивачу донараховано податок на прибуток приватних підприємств на суму 100 000,00 грн (за основним платежем 80 000,00 грн та 20 000,00 грн за штрафними санкціями). Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за результатом аналізу господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «АСС-Трейд» (код за ЄДРПОУ - 36815325) за серпень 2014 року, ТОВ «РСБ» (код за ЄДРПОУ 39250639) за лютий 2015 року, ТОВ «ПСБК» (код за ЄДРПОУ 37188826) за березень 2015 року.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Кронекс-Харків» та ТОВ «АСС-Трейд» було укладено договір поставки № 10/8 від 01.08.2014. TOB «Кронекс-Харків відповідно до договору поставки від 01.08.2014 № 10/8, видаткових та податкових накладних, виписаних TOB «АСС-Трейд» в серпні 2014 року до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, в 2014 році віднесена вартість придбаних товарів (смола поліамідна, крохмаль катіоний) на загальну суму 444 445,70 грн та до складу податкового кредиту по вказаним операціям в серпні 2014 року віднесені суми податку на додану вартість у загальному розмірі 82 335,00 грн. У відповідності до п. 2.1. договору поставки від 01.08.2014 № 10/8 поставка здійснюється на умовах EXW (передача товару на складі постачальника), при цьому місцем поставки м. Харків, пров. Динамівський,4, що в свою чергу підтверджується товарно-транспортними накладними, згідно з якими транспортування здійснювалось підприємством ТОВ «Кронекс-Харків»).

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Кронекс-Харків» смолу поліамідну та крохмаль катіонний, які були предметом угоди, забирало у м. Харкові автомобілем позивача під керуванням водія ОСОБА_1 та перевозило до м. Змієва. З журналу обліку виданих довіреностей встановлено, що на отримання товару від ТОВ «АСС-Трейд» довіреність видавалась на Проскурія, однак в вантажно-митних деклараціях водієм та експедитором зазначено ОСОБА_1 . Доводи позивача про те, що отриманий ним зі складу ТОВ «АСС-Трейд» крохмаль катіонний та смола поліамідна є товаром, придбаним у ТОВ «АСС-Трейд» за угодою від 01.08.2014, не знайшли свого підтвердження належними доказами.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «РСБ» (код за ЄДРПОУ 39250639) у лютому 2015 року, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач та ТОВ «РСБ» уклали договір № ІК 24.11/14 від 24.11.2014 по придбанню автонавантажувача LINDE MATERIAL HANDLING GERMANY. Позивачем було надано повний перелік бухгалтерських документів, що підтверджують здійснення такого придбання, а саме: договір поставки, податкові накладні, видаткові, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення), а також паспорт на основний засіб.

TOB «Кронекс Харків» до складу податкового кредиту в лютому 2015 року по взаємовідносинам з TOB «РСБ» віднесені суми податку на додану вартість у загальному розмірі 2 900,0 грн з придбання техніки (автонавантажувач дизельний вилковий LINDE H30D). Судом апеляційної інстанції зазначено, що при дослідженні ланцюга постачання згідно з податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН встановлено, що TOB «РСБ» придбало автонавантажувач дизельний вилковий LINDE H30D (код УКТ ЗЕД 8427201900) у TOB «Вікол». TOB «Вікол» знаходиться на обліку у ДПІ Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, стан платника 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», основний вид діяльності 41.20 - будівництво житлових і не житлових будівель, зареєстровано в ДПА від 15.10.2014 за № 101314130419, не є імпортером. Згідно з ЄРПН реєстрація податкових накладних на придбання даного автонавантажувача підприємством TOB «Вікол» відсутня; основним асортиментом продукції, яку придбавав TOB «Вікол» є кава і тушки курчат. Враховуючи те, що TOB «Вікол» не могло придбавати раніше автонавантажувач дизельний вилковий LINDE H30D (код УКТ ЗЕД 8427201900), неможливо відстежити товарний баланс операцій та здійснення операцій купівлі-продажу у просторі і часі.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що вказаний автонавантажувач був отриманий у м. Ворзель зі складу ТОВ «РСБ» та привезений ФОП «ОСОБА_5», водій та експедитор ОСОБА_4. , проте, довіреність на отримання даного товару видавалась ОСОБА_3 . Позивачем, в свою чергу, не було надано належних пояснень та доказів на спростування зазначених невідповідностей (доводи позивача не знайшли свого підтвердження), у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції зазначив щодо наявності обґрунтованих сумнівів отримання позивачем автонавантажувача саме від ТОВ «РСБ».

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Перша Слобожанська будівельна компанія» (далі - ТОВ «ПСБК») (код за ЄДРПОУ 37188826) у березні 2015 року, судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Кронекс-Харків» та ТОВ «ПСБК» 27.03.2015 було укладено договір підряду за № 27/03. В підтвердження реальності вказаних взаємовідносин, позивачем до матеріалів справи надані: договір, договірну ціну, довідку про вартість виконаних робіт, акт дефектів, графік фінансування, податкова накладна, платіжні доручення.

TOB «Кронекс-Харків» відповідно до вказаного договору на виконання робіт від 27.03.2015 № 27/03, податкових накладних, виписаних TOB «ПСБК» до складу податкового кредиту в березні 2015 року віднесені суми ПДВ у загальному розмірі 33 333,00 грн з придбання робіт (улаштування проїздів у фібро бетоні на об`єкті, розташування за адресою: м. Зміїв, вулиця Фабрична, 11).

До Нововодолазької ОДПІ від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області надійшла узагальнена податкова інформація щодо TOB «ПСБК» за березень 2015 року (лист від 07.06.2015 № 5170/7/20-30-22-03-18), згідно з якою TOB «ПСБК» знаходиться на обліку у ДПІ у Дзержинському районі ГУ ДФС у Харківській області, стан платника 0 - «платник податків за основним місцем обліку», вид діяльності 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель, зареєстровано в ДПА від 30.09.2010 за № 49317; відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати за березень 2015 року (від 07.04.2015 № 1511553034) середньооблікова кількість штатних працівників TOB «ПСБК» складає 6 осіб.

Відповідно до договору між TOB «Кронекс-Харків» та TOB «ПСБК» від 27.03.2015 № 27/03 зазначено, що роботи виконуються підрядником з використанням власного інструменту, обладнання, механізмів, транспортних засобів, матеріалів, а також допоміжного матеріалу. При дослідженні ланцюга постачання встановлено, що TOB «ПСБК» дані роботи придбано у TOB «МПК Фенікс».

TOB «МПК Фенікс» знаходиться на обліку в Індустріальній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, зареєстровано в ДПА 04.10.2014 за № 203714135475, стан платника 0 - «платник податків за основним місцем обліку», вид діяльності 41.20- будівництво житлових і нежитлових будівель; даний вид діяльності підлягає ліцензуванню, однак дані про ліцензію відсутні; інформація про основні фонди також відсутня. Відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) за 2 квартал 2015 року встановлено, що за трудовим договором (контрактом) на TOB «МПК Фенікс» працювало 12 осіб (ознака доходу 101 - доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту)), з них 11 осіб звільнені з роботи 01.05.2015. При детальному аналізі даних ЄРПН встановлено, що матеріали, які зазначені в локальному кошторисі на будівельні роботи № 2-1-1 на улаштування проїздів TOB «МПК Фенікс» не придбавав. Виходячи з вищенаведеного можливо зробити висновок, що для улаштування проїздів із фібробетону необхідна наявність ресурсів (спеціального обладнання, великотоннажних та інших технологічних, транспортних засобів, кваліфікованого персоналу), які у TOB «МПК Фенікс» відсутні.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, територія на якій проводилося улаштування проїздів в фібробетоні перебувала у користуванні позивача на підставі договору оренди комплексу будівель від 01.11.2013. В цей же день була укладена додаткова угода на поліпшення умов використання об`єкту оренди у вигляді улаштування проїздів у фібробетоні на об`єкті оренди без компенсації вартості цього поліпшення з боку орендодавця. Однак, позивачем не було надано жодних документів на користування земельною ділянкою на якій розташований комплекс будівель, що є предметом оренди. Відповідно до акту прийняття передачі виконаних робіт за серпень 2015 року в роботах які були предметом договору від 27.03.2015, серед іншого, використовувався екскаватор, однак жодних відомостей про перебування такої техніки на території орендованого об`єкту позивачем судам попередніх інстанцій представлено не було.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені контролюючим органом при аналізі відповідних первинних документів, на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також зазначає щодо реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки такі підтверджені належно оформленими первинними документами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

11.2. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.

Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

11.3. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

11.4. Пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11.5. Пункти 200.1, 200.2 статті 200.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

12. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

12.2. Частина перша статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

12.3. Частина друга статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

13. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:

13.1. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

13.2. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

15. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

16. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

17. Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

18. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

19. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

20. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

21. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

22. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин; неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

23. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

24. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

25. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 23.09.2015 форми «Р» № 0000792200, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в розмірі 237 852,00 грн (за основним платежем 158 568,00 грн та 79 284,00 грн за штрафними санкціями), від 23.09.2015 року форми «Р» № 0000802200, яким позивачу донараховано податок на прибуток приватних підприємств на суму 100 000,00 грн (за основним платежем 80 000,00 грн та 20 000,00 грн за штрафними санкціями), діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції було обґрунтовано відхилено доводи позивача щодо реальності господарських операцій ТОВ «Кронекс-Харків» з контрагентами: ТОВ «АСС-Трейд», ТОВ «РСБ», ТОВ «Перша Слобожанська будівельна компанія», оскільки позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання вказаних товарів/виконаних робіт, надані позивачем первинні документи (видаткові накладні, платіжні доручення, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, та інші документи складені між позивачем та вказаними контрагентами), всупереч положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не відображають реального змісту господарських операцій.

У справі, що розглядається, за доводами позивача, ТОВ «Кронекс-Харків» смолу поліамідну та крохмаль катіонний, які були предметом угоди укладеної з ТОВ «АСС-Трейд», забирало у м. Харкові автомобілем позивача та здійснювало перевезення до м. Змієва. Однак, судом апеляційної інстанції з журналу обліку виданих довіреностей встановлено, що на отримання товару від ТОВ «АСС-Трейд» довіреність видавалась на Проскурія, проте в вантажно-митних деклараціях водієм та експедитором зазначено ОСОБА_1 , при цьому доводи позивача про те, що отриманий ним товар є товаром, придбаним саме у ТОВ «АСС-Трейд» за угодою від 01.08.2014, не знайшли свого підтвердження належними та достатніми доказами.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «РСБ» у лютому 2015 року, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Кронекс-Харків» та ТОВ «РСБ» уклали договір № ІК 24.11/14 від 24.11.2014 по придбанню автонавантажувача LINDE MATERIAL HANDLING GERMANY. В свою чергу, TOB «РСБ» придбало автонавантажувач дизельний вилковий LINDE H30D (код УКТ ЗЕД 8427201900) у TOB «Вікол». Згідно з ЄРПН реєстрація податкових накладних на придбання даного автонавантажувача підприємством TOB «Вікол» відсутня, а основним асортиментом продукції, яку придбавав TOB «Вікол» є кава і тушки курчат. Враховуючи те, що TOB «Вікол» не могло придбавати раніше автонавантажувач дизельний вилковий LINDE H30D (код УКТ ЗЕД 8427201900), неможливо відстежити товарний баланс операцій та здійснення операцій купівлі-продажу такого товару. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що вказаний автонавантажувач був отриманий у м. Ворзель зі складу ТОВ «РСБ» та привезений ФОП «ОСОБА_5», водій та експедитор - ОСОБА_4 , однак, довіреність на отримання даного товару видавалась ОСОБА_3 . Позивачем, в свою чергу, не було надано належних пояснень та доказів на спростування зазначених невідповідностей.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ «ПСБК» у березні 2015 року, судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Кронекс-Харків» та ТОВ «ПСБК» 27.03.2015 було укладено договір підряду за № 27/03. Згідно вказаного договору, роботи виконуються ТОВ «ПСБК» з використанням власного інструменту, обладнання, механізмів, транспортних засобів, матеріалів, а також допоміжного матеріалу. При дослідженні ланцюга постачання встановлено, що TOB «ПСБК» дані роботи придбано у TOB «МПК Фенікс», при цьому встановлено, що матеріали, які зазначені в локальному кошторисі на будівельні роботи № 2-1-1 на улаштування проїздів TOB «МПК Фенікс» придбано не було. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що для виконання таких необхідна наявність ресурсів (спеціального обладнання, великотоннажних та інших технологічних, транспортних засобів, кваліфікованого персоналу), які у ТОВ «ПСБК» та TOB «МПК Фенікс» були відсутні, та що не було спростовано позивачем.

26. Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, щодо наявності підстав у контролюючого органу для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000792200 та № 0000802200 від 23.09.2015.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронекс-Харків» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2016 року слід залишити без задоволення.

28. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

29. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронекс-Харків» залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2016 року у справі № 820/12033/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду