Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 826/181/15

адміністративне провадження № К/9901/3243/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 826/181/15

за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни про визнання протиправними дій, визнання нечинним і скасування наказу в частині;

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Кобилянський К. М.) від 27 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Кучми А. Ю., Аліменка В. О., Безименної Н. В.) від 21 травня 2015 року, встановив:

I. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни, в якій просив:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Пантіної Л. О. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо визнання нікчемними договору банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199, договору банківського вкладу від 06 червня 2014 року № 06/1017-2014 та транзакцію щодо перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1, відкритий клієнту згідно договору банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199, згідно платіжного доручення від 06 червня 2014 року № 8;

- визнати нечинним та скасувати наказ від 29 серпня 2014 року № 61 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Пантіної Л. О. в частині визнання нікчемними договору банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199, договору банківського вкладу від 06 червня 2014 року № 06/1017-2014 та транзакції щодо перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1, відкритий клієнту згідно договору банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що:

- оскаржуваний наказ від 29 серпня 2014 року № 61 в частині визнання нікчемними договору банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199 та договору банківського вкладу від 06 червня 2014 року № 06/1017-2014 прийнято неправомірно та необґрунтовано, в порушення вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України);

- визнання нікчемною транзакцію щодо перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1, відкритий клієнту згідно договору банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199 в розмірі 10860 грн. згідно платіжного доручення від 06 червня 2014 року № 8 на підставі п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є неправомірним, оскільки вказана транзакція не є ані правочином, ані договором, банк не є стороною такої транзакції, а відтак, оскільки вказаною статтею надано право визнавати нікчемними правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку, визнаючи вказану транзакцію нікчемною, уповноваженою особою порушено норми ст. 38 Закону;

- внаслідок неправомірного визнання відповідачем на підставі ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» нікчемними договори та транзакцію щодо перерахування коштів, стороною якої банк не є, уповноваженою особою Пантіною Л. О. порушені також положення ст. 627, ч. 3 ст. 1066 ЦК України;

- оскаржувані дії вчинені відповідачем упереджено, а саме задля уникнення виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками в межах гарантій за вкладом, визначених ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни від 29 серпня 2014 року № 61, в частині, що стосується ОСОБА_2; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіна Л. О. звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 липня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалась.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 11 січня 2018 року касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі № 826/181/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2018 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її розгляд в порядку письмового провадження.

10. Станом на 19 грудня 2018 року заперечення або відзиви до Верховного Суду не надходили.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій установлено, що 12 травня 2014 року постановою Правління Національного банку України № 276/БТ «Про віднесення ПАТ «Старокиївський банк» до категорії проблемних» його віднесено ПАТ «Старокиївський банк» до цієї категорії строком до 180 днів.

12. 06 червня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» (банк) та позивачем - ОСОБА_2 (клієнт) укладено договір банківського рахунку № 5199, відповідно до п. 1.1. якого банк, за заявою клієнта, зобов'язується відкрити банківський поточний (на вимогу) рахунок клієнта № НОМЕР_1 у гривні, надалі - «Рахунок», та здійснювати за ним операції згідно діючого законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та чинних Умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб нормативно-правових актів Національного банку України та чинних Умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб в ПАТ «Старокиївський банк» /а. с. 10-11/.

13. 06 червня 2014 року на рахунок № НОМЕР_1, відкритий позивачу згідно Договору банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199, від ОСОБА_5 надійшли грошові кошти в сумі 10860 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06 червня 2014 року № 8 /а. с. 18/.

14. Також, 06 червня 2014 року між ПАТ «Старокиївський банк» (банк) та ОСОБА_2 (вкладник) укладено договір банківського вкладу № 06/1017-2014, відповідно до п. 1.1. якого банк зобов'язаний відкрити вкладнику вкладний (строковий) Рахунок НОМЕР_1 «Надійний» у гривні, а вкладник зобов'язаний внести на цей Рахунок грошові кошти у сумі 10750 грн. (вклад) /а. с. 12-13/.

15. Відповідно до п. 1.2. Договору банківського вкладу від 06 червня 2014 року № 06/1017-2014, дата внесення вкладу - 06 червня 2014 року, дата повернення вкладу - 06 липня 2014 року.

16. Згідно меморіального ордеру від 06 червня 2014 року № 73 /а. с. 18/, вкладником у відповідності до умов Договору банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199 здійснено перерахування грошових коштів в розмірі 10750 грн. з рахунку № НОМЕР_1, відкритому позивачем згідно договору банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199 на рахунок НОМЕР_1, відкритий клієнту (позивачу) на підставі Договору банківського вкладу від 06 червня 2014 року № 06/1017-2014.

17. На підставі постанови Правління Національного банку України від 17 червня 2014 року № 365 «Про віднесення ПАТ «Старокиївський Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 червня 2014 року прийнято рішення № 50 про запровадження з 18 червня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Старокиївський Банк» - Пантіну Л. О.

18. Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Л. О. від 29 серпня 2014 року № 61, зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно переліку; визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), в тому числі договори, які укладені з позивачем: банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199 та банківського вкладу від 06 червня 2014 року № 06/1017-2014 /а. с. 17/.

19. 01 вересня 2014 року банком подано заяву до ДДСБЕЗ МВС України про відкриття кримінального провадження.

20. На підставі постанови Правління Національного банку України від 11 вересня 2014 року № 563 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 вересня 2014 року прийнято рішення № 92 про початок здійснення процедури ліквідації банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну на період з 18 червня 2014 року по 18 вересня 2015 року включно. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 18 червня 2014 року по 18 вересня 2014 року.

21. 06 жовтня 2014 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни з заявою № 900/09-010 /а. с. 14/, в якій просив надати письмову відповідь про причини не включення його до реєстру на виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом по договору № 06/1017-2014.

22. Листом від 17 листопада 2014 року № 633/6902 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіна Л. О. на звернення позивача від 06 жовтня 2014 року № 900/09-01 повідомила про те, що відповідачем прийнято рішення про зупинення проведення відповідних виплат та перерахувань з підстав визнання договору банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199 та договору банківського вкладу від 06 червня 2014 року № 06/1017-2014, операцій з перерахування грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаних договорів - нікчемними та відкриття з цього приводу кримінального провадження /а. с. 15/.

23. Вважаючи дії та наказ протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративними позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

24. Оцінюючи доводи сторін, суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги в частині визнати протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни від 29 серпня 2014 року № 61, в частині, що стосується ОСОБА_2, проаналізувавши ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 2, 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зазначив, що

- відповідачем не доведено, а судом встановлено відсутність підстав для визнання нікчемними договорів від 06 червня 2014 року № 5199 та № 06/1017-2014, що укладені між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк»;

- доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави, відповідачем не надано;

- сторонами, у відповідності до ч. 3 ст. 228 ЦК України, судового рішення про визнання недійсними договорів банківського вкладу (депозиту) від 06 червня 2014 року № 5199 та № 06/1017-2014 також не надано.

25. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Пантіної Л. О. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо визнання нікчемними договору банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199, договору банківського вкладу від 06 червня 2014 року № 06/1017-2014 та транзакцію щодо перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1, відкритий клієнту згідно Договору банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199, згідно платіжного доручення від 06 червня 2014 року № 8, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

25.1. До такого висновку суди першої дійшов виходячи з того, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. У цьому випадку самі по собі дії щодо визнання нікчемними договорів і транзакцій є правом Уповноваженої особи Фонду, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту. Права позивача можуть бути порушені Уповноваженою особою внаслідок прийняття за результатами перевірки актів індивідуальної дії, які можуть бути оскаржені в судовому порядку. Проте за результатами перевірки відповідності правочинів позивача вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було прийнято оскаржуване рішення, оформлене наказом від 29 серпня 2014 року № 61, який в рамках даної справи визнаний протиправним та скасований в частині, що стосується ОСОБА_2

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

26. Скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає, що:

- в контексті заявлених позовних вимог щодо визнання протиправними дії Уповноваженої особи, суд фактично втрутився у дискрецію суб'єкта владних повноважень;

- виникнення прав позивача або їх припинення ніяким чином не пов'язано з діями та рішеннями Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» Пантіної Л. О. щодо здійснення процедури з ліквідації банку на виконання вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- відсутні підстави для визнання протиправної діяльності Уповноваженої особи щодо видачі наказу від 28 вересня 2014 року № 61, оскільки Уповноважена особа навпаки вживала дії, обов'язок вчинення яких покладений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- судами попередніх інстанцій порушені ст. 2 закону України «Про банки і банківську діяльність, ст. 1058 Цивільного кодексу України, ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- посилання судів попередніх інстанцій в обґрунтування задоволення позовних вимог на норми ст. 203, 228 Цивільного кодексу України є такими, що порушують норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки виключно цей Закон надає право та ставить в обов'язок Уповноваженої особи здійснити перевірку на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав зазначених в ч. 2 ст. 38 Закону;

- обов'язковою ознакою дій/рішення суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені в суді, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язків характер. У цьому випадку самі по собі рішення щодо визнання нікчемними договорів і транзакцій є правом Уповноваженої особи, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту;

- зазначені договори укладалися в період, коли Постановою Національного банку України від 12 травня 2014 року № 275/БТ ПАТ «Старокиївський Банк» внесено до категорії проблемних на строк до 180 днів всупереч встановленим цією постановою обмеженням, в тому числі щодо залучення вкладів, що вказує на усвідомлення позивачем на момент укладення договору про віднесення банківської установи до категорії проблемних;

- суди першої та апеляційної інстанцій не застосували, однак повинні були застосувати норми матеріального права, які надають Уповноваженій особі право встановлювати нікчемність договорів і які стали підставою для зупинення усіх транзакцій по виявлених нікчемних договорах, в тому числі укладених між позивачем та ПАТ «Старокиївський Банк».

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

28. Колегія суддів зазначає, що спір у справі, що розглядається стосується правомірності дій відповідачів щодо визнання нікчемними договору банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199 та договору банківського вкладу від 06 червня 2014 року № 06/1017-2014, операцій з перерахування грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаних договорів, а також правомірності наказу від 29 серпня 2014 року № 61 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Пантіної Л. О. в частині визнання нікчемними договору банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199, договору банківського вкладу від 06 червня 2014 року № 06/1017-2014 та транзакції щодо перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1, відкритий клієнту згідно договору банківського рахунку від 06 червня 2014 року № 5199.

29. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року по справа № 826/1476/15 зазначила, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ (далі - Закон № 4452-VІ) підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

30. У цьому рішенні Велика Палата Верховного Суду зазначила також, що поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.

31. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивачки будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

32. Згідно з положеннями ст. 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

33. При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

34. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що встановлена правова природа згаданого наказу унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу уповноваженої особи Фонду у частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку (у тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

35. Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

36. Така позиція висловлена також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16, від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

37. За таких обставин, колегія суддів вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України у редакції до 15 грудня 2017 року (п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України у редакції після 15 грудня 2017 року).

38. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 349 КАС України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

39. Згідно із ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

40. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 238, 242, 345, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі № 826/181/15 скасувати.

Провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб