Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2018 року

Київ

справа №826/4689/17

адміністративне провадження №К/9901/41581/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2017 (суддя Григорович П.О.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 (судді Глущенко Я.Б., Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.)

у справі № 826/4689/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» (далі - позивач, ТОВ «СЗ Холдинг») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд скасувати наказ від 23.03.2017 № 2148 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СЗ Холдинг».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 23.03.2017 № 2148, складений Головним управління ДФС у м. Києві.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не можуть слугувати безумовною підставою для висновку про його протиправність за наявності підстав для прийняття такого рішення.

Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено (попередню) перевірку позивача по взаємовідносинах з ТОВ «ТК «Центр Холдинг» за період з 01.07.2016 по 31.07.2016, за наслідками якої складено акт від 23.12.2016 № 314/26-15-14-04-05/33742113 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.01.2017 № 0000791404, № 0000781404.

Також, 20.02.2017 з метою забезпечення об'єктивного розгляду скарги ТОВ «СЗ Холдинг» на зазначені вище податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято наказ № 108 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «СЗ Холдинг» з питань, що стали предметом оскарження, терміном 5 робочих днів з 20.02.2017.

На підставі вказаного наказу ДФС України відповідачем проведено повторну перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 85/26-15-14-04-05/33742113 від 03.03.2017, у якому зазначено про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 198.6 статті 198 та статті 201 Податкового кодексу України.

13.03.2017 позивач подав письмові заперечення на вказаний акт, у яких зазначив, що ТОВ «СЗ Холдинг» за час проведення повторної перевірки не встигло виготовити копії первинних документів, а тому копії первинних документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ТК «Центр-Холдинг» додаються скаржником до заперечень на акт перевірки в кількості 49 аркушів.

За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки відповідачем 22.03.2017 прийнято рішення у формі листа щодо розгляду заперечень № 5907/10/26-15-14-04-05, у якому зазначено, що на момент проведення перевірки документи, що підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «СЗ Холдинг» з ТОВ «ТК «Центр-Холдинг», були відсутні. В той же час, ТОВ «СЗ Холдинг» до заперечення надало первинні документи щодо обставин, які не були досліджені під час перевірки, зокрема, акти надання послуг, рахунок на оплату постачальника, видаткові накладні, замовлення, тощо.

У зв'язку із наведеним, відповідачем прийнято рішення про необхідність проведення перевірки відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті Податкового кодексу України. При цьому, в основу проведення перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України покладено службову записку заступника начальника ОСОБА_2, начальника управління спеціального аудиту ОСОБА_3 та заступника начальника відділу ОСОБА_4

Зміст даної службової записки є тотожним змісту рішення ГУ ДФС у м. Києві щодо розгляду заперечення, оформленого листом №5907/10/26-15-14-04-05, та зводиться до необхідності проведення перевірки у зв'язку з наданням позивачем до заперечень на акт перевірки копій первинних та інших документів, оцінка яким не була надана в рамках акту №85/26-15-14-04-05/33742113, у зв'язку з їх відсутністю під час перевірки.

На підставі вищезазначеного, відповідачем прийнято оскаржуваний наказ № 2148 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СЗ Холдинг».

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положення підпункту 75.1.2 пункту 75.2 статті 75 та пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, визначають загальний порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Конкретна підстава проведення документальної позапланової виїзної перевірки визначена спірним наказом на підставі приписів підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Згідно підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Аналіз змісту зазначеної правової норми дозволяє дійти висновку, що проведення документальної позапланової перевірки на цій підставі є законним лише за умови дотримання сукупності умов, а саме: подання заперечень до акта перевірки, або скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення, наявність вимог про повний або частковий перегляд результатів перевірки або скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вказівка платником податків на обставини, які не були досліджені під час перевірки, неможливість перевірки таких обставин без проведення перевірки.

За умови наявності сукупності усіх цих вимог, проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.5. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є правомірним. Водночас законодавець передбачає ще один спосіб захисту від зловживань посадовими особами податкового органу - обмежує предмет такої перевірки виключно питаннями, що стали предметом оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з тих мотивів, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам, встановленим Податковим кодексом України, для наказу, а саме: не зазначено такого обов'язкового реквізиту як період діяльності платника податку, який буде перевірятися.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходячи з такого.

Вимоги до оформлення наказу на проведення перевірки визначено в пункті 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, відповідно до якого в наказі зазначаються: 1) дата видачі; 2) найменування контролюючого органу; 3) найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться; 4) мета; 5) вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка); 6) підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом; 7) дата початку і тривалість перевірки, 8) період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки не повинні розглядатися як підстава для визнання наказу протиправним. При цьому, колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що такий недолік наказу як не зазначення періоду діяльності, який буде перевірятися, є суттєвим, позаяк відсутність конкретизації щодо періоду діяльності, який перевіряється, розширює коло повноважень податкового органу та звужує права позивача. Таким чином, з метою уникнення зловживань податковим органом наданими повноваженнями при вчиненні дій з метою проведення перевірок, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 у справі № 826/4689/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко