Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2018 року

Київ

справа №813/4622/16

адміністративне провадження №К/9901/42150/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року (Судді: Клименко О.М.),

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року (Судді: Нос С. П., Кухтей Р. В., Яворський І. О),

у справі № 813/4622/16

за позовом ОСОБА_2

до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 липня 2016 року № 2064-13 в розмірі 25 000,00 грн, -

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, Городоцька ОДПІ ГУ ДФС) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Яворівського відділення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 08 липня 2016 року № 2064-13, яким позивачу визначено до сплати суму грошового зобов'язання з транспортного податку в розмірі 25 000,00 грн (арк. справи 4-5).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду позов задоволений, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 08 липня 2016 року № 2064-13 (арк. справи 21-24, 86-90).

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Касаційну скаргу обґрунтував тим, що судами першої та апеляційної інстанції не взято до уваги, що транспортний засіб позивача зазначений у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році, про що Мінекономрозвитку надіслала на адресу відповідача відповідну інформацію. З огляду на викладене, оскільки транспортний засіб позивача в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктом оподаткування у 2016 році, то податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначений склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, а також не є спірним між сторонами, з 01 липня 2014 року ОСОБА_2 є власником автомобіля марки Porsche моделі Cayenne, об'єм двигуна 2967 куб. см., д.н.з. НОМЕР_1, 2011 року випуску, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

08 липня 2016 року Городоцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області (Яворівське відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення № 2064-13, яким на підставі п. п. 267.6.2. п. 267.6. ст. 267 Податкового кодексу України визначено позивачу до сплати суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25 000,00 грн (арк. справи 6).

Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що автомобіль позивача не може бути визначений податковим органом як об'єкт оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки вартість автомобіля, належного позивачу, розраховано без урахування пробігу легкового автомобіля, що належить позивачу. Жодних доказів, у тому числі розрахунку середньоринкової вартості автомобіля, що перебуває у власності позивача, згідно з Методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66 з урахуванням марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, відповідачем суду не надано, що свідчить про відсутність підстав прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спірного питання, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (в редакції закону від 24.12.2015 році).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн.

Як встановлено судом касаційної інстанції з наявних в матеріалах справи документів, позивач є власником автомобіля марки Porsche моделі Cayenne, 2011 року випуску, тобто з року випуску якого станом на 01 січня 2016 року минуло більше п'яти років, отже автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком в розумінні вимог підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України у 2016 році.

Відповідно до статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Отже податкове повідомлення-рішення відповідача від 08 липня 2016 року № 2064-13, яким визначено позивачу до сплати суму транспортного податку за 2016 рік в сумі 25 000 грн підлягає скасуванню з підстав, визначених судом касаційної інстації, а мотивувальні частини судових рішень судів зміні.

З врахуванням викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, - задовольнити частково.

Мотивувальну частину постанови Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року змінити з підстав, вказаних в даній постанові суду. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник В.П. Юрченко