Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №520/1444/22

адміністративне провадження №К/990/27634/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Соколова В.М.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року, ухвалене у складі головуючого судді Панова М.М., і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Жигилія С.П., суддів Перцової Т.С., Русанової В.Б.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2022 року Харківський національний університет внутрішніх справ (далі - Університет, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), у якому просив стягнути на користь Університету з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його утриманням, у сумі 148650,75 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Університеті, у сумі 148650,75 грн, проте у добровільному порядку ці витрати відповідач не відшкодував, а тому вони підлягають стягненню у судовому порядку.

ІІ. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Університету витрати, пов`язані з утриманням, у сумі 148650,75 грн.

4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року - без змін.

5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 звільнився зі служби в поліції за власним бажанням протягом трьох років після закінчення навчання, він зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Університеті. Відповідач був ознайомлений із обов`язком про відшкодування таких витрат, проте у добровільному порядку відповідні витрати не відшкодував.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

7. Як підставу оскарження судових рішень скаржник визначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначивши, що судами попередніх інстанцій при застосуванні норм права не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 вересня 2021 року в справі №520/11540/19, від 30 серпня 2022 року в справі №480/8200/20 та від 14 грудня 2022 року в справі №520/5837/2020.

8. ОСОБА_1 наголошує на тому, що Університет мав право звернутися до суду про стягнення спірних витрат лише після відмови відповідача відшкодувати такі витрати у добровільному порядку, а оскільки він не був обізнаний про вимоги позивача, повідомлення про добровільне відшкодування відповідних витрат не отримував, то в Університету були відсутні правові підстави для звернення до суду з цим позовом, що невраховано судами першої та апеляційної інстанцій.

IV. Рух справи у суді касаційної інстанції

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Соколова В.М. ухвалою від 21 серпня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. Університет відзиву на касаційну скаргу не подав.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 18 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 19 жовтня 2023 року.

V. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

12. Наказом Університету від 11 серпня 2015 року №120 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано на денну форму навчання за державним замовленням курсантом 1-го курсу до відповідного факультету Університету з 17 серпня 2015 року, присвоївши спеціальне звання «рядовий міліції».

13. Наказом Університету від 30 грудня 2015 року №241 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції з 28 грудня 2015 року.

14. 01 вересня 2017 року між Університетом, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП в Харківській області) та ОСОБА_1 укладено контракт №1636 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, пунктом 5 частини третьої розділу ІІ якого передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, особа зобов`язується відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України (далі - МВС України) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

15. Наказом Університету від 05 липня 2019 року №215 о/с ОСОБА_1 відраховано зі складу курсантів Університету в зв`язку із закінченням навчання та направлено з 06 липня 2019 року для подальшого проходження служби до ГУ НП в Харківській області. У цьому наказі зазначено, що сума витрат, пов`язаних з утриманням відповідача, складає 54290,50 грн.

16. Наказом Університету від 12 вересня 2019 року №328 о/с зараховано з 01 вересня 2019 року до Університету до складу слухачів 1-го курсу денної форми навчання за державним замовленням для здобуття освітнього ступеня «магістр» ОСОБА_1 , який прибув по переводу з ГУ НП в Харківській області.

17. 01 вересня 2019 року між Університетом, ГУ НП в Харківській області та ОСОБА_1 укладено контракт №706м про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, пунктом 5 частини третьої розділу ІІ якого передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, особа зобов`язується відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону №580-VIII.

18. Наказом Університету від 19 лютого 2021 року №65 о/с ОСОБА_1 відраховано зі складу слухачів Університету в зв`язку із закінченням навчання та направлено з 21 лютого 2021 року для подальшого проходження служби до ГУ НП в Харківській області. У цьому наказі зазначено, що сума витрат, пов`язаних з утриманням відповідача, складає 94360,25 грн.

19. Наказом ГУ НП в Харківській області від 14 грудня 2021 року №818 о/с ОСОБА_1 з 17 грудня 2021 року звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону №580-VIII (за власним бажанням).

20. 26 червня 2019 року та 16 лютого 2021 року ОСОБА_1 був ознайомлений з довідками про фактичні витрати, пов`язані з його утриманням в Університеті, згідно з якими загальна сума фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта та магістра, за періоди з 17 серпня 2015 року по 05 липня 2019 року та з 01 вересня 2019 року по 20 лютого 2021 року становить 148650,75 грн.

21. 17 грудня 2021 року відповідачеві засобами поштового зв`язку направлено повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання.

22. У зв`язку з невідшкодуванням ОСОБА_1 указаних витрат у добровільному порядку, Університет звернувся до суду з цим позовом.

VІ. Джерела права й акти їхнього застосування

23. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. За змістом статті 18 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-XII, який втратив чинність на підставі Закону №580-VIII, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ). Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням МВС України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує МВС України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Курсанти вищих навчальних закладів МВС України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують МВС України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, встановленому КМУ. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

25. Згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»» від 23 грудня 2015 року №901-VIII вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад`юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції (абзац перший).

26. У частині другій статті 74 Закону №580-VIII визначено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

27. Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону №580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують МВС України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному КМУ.

28. Приписами частини п`ятої статті 74 Закону №580-VIII встановлено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

29. Постановою КМУ від 12 квітня 2017 року №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок №261), який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (пункт 1 цього Порядку).

30. За змістом пункту 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.

31. У пункті 3 Порядку №261 визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

32. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку №261).

33. Нормами пункту 5 Порядку №261 встановлено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

34. Відповідно до пункту 6 Порядку №261 особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів. Примірна форма договору затверджується МВС.

35. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (пункт 8 Порядку №261).

VІІ. Позиція Верховного Суду

36. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

38. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).

39. Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 вересня 2021 року в справі №520/11540/19, від 30 серпня 2022 року в справі №480/8200/20 та від 14 грудня 2022 року в справі №520/5837/2020.

40. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваним судовим рішенням, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

41. Спір у цій справі стосується стягнення витрат, пов`язаних з утриманням в Університеті ОСОБА_1 , який звільнився зі служби в поліції за власним бажанням протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу, що є порушенням умов контрактів.

42. Аналізуючи правові норми, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, Верховний Суд у постановах, зокрема, від 30 серпня 2022 року в справі №480/8200/20 та від 14 грудня 2022 року в справі №520/5837/2020, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, констатував, що у разі укладення договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України між вищим навчальним закладом, територіальним органом внутрішніх справ і курсантом та проходження ним навчання, на останнього покладаються відповідні обов`язки, передбачені чинним законодавством України та договором.

43. Відповідні обов`язки покладаються на особу і в разі укладення контракту про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.

44. Так, у разі звільнення з органів внутрішніх справ/зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, курсант зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.

45. Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 13 січня 2023 року в справі №440/2692/20.

46. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що за умовами укладених між Університетом, ГУ НП в Харківській області та ОСОБА_1 контрактів від 01 вересня 2017 року і від 01 вересня 2019 року, останній зобов`язався відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання.

47. Наказом ГУ НП в Харківській області від 14 грудня 2021 року №818 о/с ОСОБА_1 з 17 грудня 2021 року звільнено зі служби в поліції за власним бажанням на підставі рапорту від 30 листопада 2021 року.

48. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо виникнення у ОСОБА_1 обов`язку відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.

49. Оскільки у власноручно підписаних відповідачем контрактах від 01 вересня 2017 року та від 01 вересня 2019 року вказано про обов`язок ОСОБА_1 відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до норм статті 74 Закону №580-VIII, - у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, відповідач, відповідно, був обізнаний щодо наявності у нього обов`язку з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Університеті.

50. Разом із тим, Верховний Суд неодноразово, в тому числі й у постановах від 30 серпня 2022 року в справі №480/8200/20 та від 14 грудня 2022 року в справі №520/5837/2020, на неврахування судами попередніх інстанцій висновків яких посилається скаржник, акцентував увагу на тому, що за правилами положень статті 74 Закону №580-VIII та пункту 8 Порядку №261 право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

51. Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2021 року в справі №520/11540/19, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі, у постановах від 13 січня 2023 року в справі №440/2692/20, від 14 вересня 2023 року в справі №520/6175/19 та інших.

52. У постановах від 23 вересня 2021 року в справі №520/11540/19, від 30 серпня 2022 року в справі №480/8200/20, від 14 грудня 2022 року в справі №520/5837/2020 та від 14 вересня 2023 року в справі №520/6175/19 Верховний Суд констатував, що відповідно до Порядку №261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачеві повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.

53. Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

54. Водночас, як стверджував ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву, в апеляційній скарзі, а також указує у касаційній скарзі, він не отримував відповідного повідомлення про добровільне відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, з належними розрахунками, і не відмовлявся добровільно відшкодувати вказані витрати.

55. Суд першої інстанції у рішенні зазначив, що з довідкою-розрахунком витрат, пов`язаних з утриманням курсанта, за період з 17 серпня 2015 року по 05 липня 2019 року та довідкою-розрахунком витрат, пов`язаних з утриманням магістра, за період з 01 вересня 2019 року по 20 лютого 2021 року, згідно з якими загальна сума витрат на утримання в Університеті ОСОБА_1 складає 148650,75 грн, відповідач був ознайомлений, про що свідчать його підписи на довідках. Матеріалами справи підтверджено, що відповідач був ознайомлений із обов`язком по відшкодуванню вартості навчання та, враховуючи, що зазначені витрати станом на час розгляду справи відповідачем добровільно не відшкодовані, наявні підстави для їхнього стягнення з відповідача у судовому порядку.

56. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно того, що позивач мав право звернутися до суду для стягнення спірних витрат лише після відмови відповідача відшкодувати вказані витрати у добровільному порядку, а оскільки відповідач не був обізнаний про вимоги позивача, повідомлення про добровільне відшкодування не отримував, то у позивача відсутні правові підстави для звернення з цим позовом до суду, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, відхилив, зазначивши, що матеріалами справи підтверджено, що у контрактах №1636 від 01 вересня 2017 року та №706м від 01 вересня 2019 року в пункті 5 частини третьої розділу ІІ передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, особа зобов`язується відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону №580-VIII. Вказані контракти підписані відповідачем особисто. Окрім цього, відповідач був ознайомлений з довідками-розрахунками №4/69д від 25 червня 2019 року та №4/15д від 16 лютого 2021 року про фактичні витрати, пов`язані з утриманням курсанта, що підтверджується особистим підписом відповідача у відповідній графі. З метою добровільного стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, позивачем засобами поштового зв`язку на адресу відповідача 17 грудня 2021 року було направлено повідомлення про добровільне стягнення таких витрат із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати зазначені витрати, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ «УКРПОШТА». Ураховуючи, що позивач звернувся до суду першої інстанції 20 січня 2022 року, через 35 календарних днів після надіслання повідомлення до відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем дотримані вимоги Порядку №261 та надано відповідачеві передбачений законодавством строк для добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, а оскільки у наданий строк відповідач добровільно відшкодування витрат не зробив, то у позивача були підстави для звернення до суду. Посилання ОСОБА_1 на відповідні постанови Верховного Суду, суд апеляційної інстанції відхилив.

57. Так, матеріали цієї справи містять копію повідомлення від 17 грудня 2021 року про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, сформоване на ім`я ОСОБА_2 , згідно з яким відповідача зобов`язано протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення відшкодувати МВС України (розрахунковий рахунок для перерахування коштів зазначений в контракті) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у повному розмірі за весь період фактичного навчання, за реквізитами, вказаними в контракті, та розмірах відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського, а також копію фіскального чека ПАТ «УКРПОШТА» щодо надіслання 17 грудня 2021 року рекомендованого листа ОСОБА_1 .

58. Разом із тим, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт (момент) отримання ОСОБА_1 указаного повідомлення, що залишено поза увагою як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції.

59. Водночас суд апеляційної інстанції помилково встановив, що з цим позовом Університет звернувся до суду першої інстанції 20 січня 2022 року, оскільки згідно з відтиском календарного штемпеля на поштовому конверті цей позов Університет надіслав до суду 18 січня 2022 року.

60. Із наведених обставин слідує, що суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували відповідним чином усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не надали належної оцінки аргументам ОСОБА_1 стосовно неотримання ним повідомлення із зобов`язанням відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, не встановили факт (момент) ознайомлення відповідача із указаним повідомленням, а також факт його відмови від добровільного відшкодування зазначених витрат, не перевірили належним чином обставини щодо надання відповідачеві передбаченого законодавством строку для добровільного відшкодування витрат, які є предметом стягнення у цій справі.

61. Отже, з огляду на наведені мотиви, Верховний Суд уважає такими, що знайшли підтвердження доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду та, відповідно, нез`ясування ними усіх обставин цієї справи.

62. Зважаючи на те, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, оскаржувані рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року з огляду на приписи статті 353 КАС України підлягають скасуванню із направленням справи №520/1444/22 на новий розгляд до суду першої інстанції.

VІІІ. Судові витрати

63. Підстави для здійснення розподілу судових витрат, з огляду на результат касаційного розгляду, відсутні.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2023 року в справі №520/1444/22 скасувати.

3. Справу №520/1444/22 направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

В. М. Соколов