Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.03.2018 року у справі №822/1771/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2018 року

Київ

справа №822/1771/17

адміністративне провадження №К/9901/47844/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг Виконкому Хмельницької міської ради

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 (судді - Ватаманюк Р.В., Мельник-Томенко Ж. М., Сторчак В. Ю.)

у справі №822/1771/17

за позовом Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг Виконкому Хмельницької міської ради

до Головного управління ДФС у Хмельницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 Комунальне підприємство по будівництву, ремонту та експлуатації доріг Виконкому Хмельницької міської ради (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - ДФС) від 06.06.2017.

Позов мотивовано безпідставністю висновків ДФС про те, що господарські правовідносини Підприємства з його контрагентами не мали реального характеру, а висновки відповідача з цього приводу спростовуються наданими під час перевірки документами. Відтак, у відповідача не було дістав вважати що позивачем неправильно визначено його податкові зобов'язання з податку на прибуток і податку додану вартість та приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року (суддя - Касап В.М.) адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДФС від 06.06.2017 №0003721402, №0003731402, №0003741402.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 задоволено апеляційну скаргу ДФС, скасовано постанову суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції Підприємство звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати судове рішення та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.

У своєму відзиві на касаційну скаргу ДФС вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки Підприємства складено акт від 13.05.2017, в якому викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем положень Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми податку що підлягала сплаті до бюджету; заниження частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до місцевого бюджету та заниження суми податку на додану вартість.

На цій підставі 06.06.2017 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0003721402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності на загальну суму 123 813 грн.;

- №0003741402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 192 571 грн.;

-

- №0003731402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина прибутку (доходу) госп. організацій (у статутних фондах яких є частина комунальної власності) на суму 30 101грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач мотивує тим, що укладені між Підприємством та ТОВ"Укр Буд Компані" і TOB "ВТК-Ремсервіс" господарські договори реально не виконувались, відтак не давали підстав для формування податкової звітності з урахуванням цих операцій.

Спірні правовідносини регламентувались положеннями Податкового Кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.

Питання, пов'язані з обчисленням податку на додану вартість, обчислення об'єкту оподаткування, формуванням виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14,44,198,201 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

У зв'язку з цим недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують фактичне виконання укладених Підприємством з вищевказаними контрагентами угод.

Натомість, суд апеляційної інстанції здійснивши системний аналіз матеріалів справи та наданих сторонами доказів, оцінивши факти, встановлені під час розслідування кримінальних справ, зміст постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 по справі №822/1574/16 дійшов вірного висновку про те, що податковим органом належними та достовірними доказами підтверджено обґрунтованість викладених в акті перевірки від 13.05.2017 висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки надані Підприємством первинні документи бухгалтерського обліку не підтверджують фактичне виконання укладених договорів з виконання будівельних робіт та робіт по очищенню і промиванню водостічних мереж укладених між позивачем та його контрагентами та не дають підстав для врахування наслідків цих взаємовідносин під час визначення позивачем його податкових зобов'язань.

При цьому судом апеляційної інстанції дано належну оцінку наданим ДФС доказам щодо виявлення факту внесення недостовірних даних про фактичні обсяги виконаних робіт; фактичної неможливості ТОВ "Укр Буд Компані" та ТОВ "ВТК Ремсервіс" здійснювати обумовлені договорами роботи через відсутність трудових та матеріальних ресурсів.

Також судом обґрунтовано визнано правильними та такими, що відповідають приписам статей 198,201 Податкового Кодексу України, висновки ДФС щодо безпідставності використання позивачем при визначенні податкових зобов'язань податкових накладних ТОВ "ПІ-К" №1 від 05.02.2015 на загальну суму 99 900 грн. та ТОВ "Інтелектуальні системи контролю" через недодержання вимог чинного законодавства щодо форми та порядку їх заповнення.

Доводи касаційної скарги позивача вказаних висновків не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, яким було дано належну оцінку судом апеляційної інстанції, не спростовує правильність доводів якими мотивовано судове рішення, відтак не дають підстав вважати висновки суду апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг Виконкому Хмельницької міської ради залишити без задоволення, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер