Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2018 року

м. Київ

справа №349/536/17

адміністративне провадження №К/9901/39132/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Анцупова Т.О., Кравчук В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 01.06.2017р. (суддя - Рибій М.Г.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017р. (судді - Глушко І.В., Большакова О.О., Макарик В.Я.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:

- визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні пільгової пенсії із зниженням пенсійного віку на умовах, передбачених ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язати призначити пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку на умовах, передбачених ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дати звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії - 16.05.2016р.;

- зобов'язати призначити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до категорії 2, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 16.05.2016р.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій; вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправними та такими, що порушують його конституційні права на належне пенсійне забезпечення.

Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 01.06.2017р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017р., позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду Івано-Франківської області в призначенні ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язано Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду Івано-Франківської області призначити з 16.05.2016р. ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 2 категорії, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що періоди участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не підтверджено передбаченими законодавством первинними документами. Крім того посилався на те, що згідно довідки архівного відділу Національної Гвардії №Л-483 від 19.04.2016р., позивач, як військовослужбовець строкової служби, приймав участь у несенні служби в зоні Чорнобильської АЕС та брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 03.05.1986 по 10.05.1986, місце несення служби - с. Фаневичі. Водночас, село Фаневичі не входить до списку населених пунктів зони відчуження, а тому пенсійним органом правомірно відмовлено у призначенні позивачу пенсії із зниженням пенсійного віку.

Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Посилається на те, що основним документом, який надає йому право на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є діюче та ніким не скасоване посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році 2 категорії, а посилання відповідача на відсутність первинних документів, які б підтверджували наявність у нього права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, - є безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-XII (далі - Закон №796-XII).

Статтею 10 Закону №796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 51 Закону №796-XII особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України (Постановою КМУ від 23.11.2011р. №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Так, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - на 8 років, а учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів мають право на пільгову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Порядком №22-1 передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону №796-XII).

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми №122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.

Згідно статті 65 Закону №796-XII документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. №51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №51), яким визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.

Зокрема, відповідно до пункту 5 Порядку №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення зеленого кольору, серія А.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону №796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

В свою чергу довідки про період проживання, роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З наведеного слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 2, що підтверджується перереєстрованим посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.06.1995р. та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

16.05.2016р. позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 15.08.2016р. №3626/03.3 відповідач повідомив позивача про відмову у призначені пенсії, з посиланням на те, що архівною довідкою архівного відділу Національної Гвардії №Л-483 від 19.04.2016р., наданої на запит відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Галицького ОУПФУ Івано-Франківської області, позивач як військовослужбовець строкової служби приймав участь в несенні служби в зоні Чорнобильської АЕС та брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 03.05.1986р. по 10.05.1986р., однак оскільки місце несення позивачем служби - с. Фаневичі не входить до списку населених пунктів зони відчуження, відсутні підстави для призначення йому пенсії із зниження пенсійного віку.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що основним документом, який підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

В даному випадку статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.06.1995р., виданим Івано-Франківською обласною державною адміністрацією.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідно до змісту положень Порядку 22-1, законодавець визначив альтернативу довідці про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, зазначивши що основною підставою для прийняття альтернативних документів є інформація у них про період роботи, населений пункт чи об?єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується копією військового квитка НОМЕР_2, відповідно до записів у якому позивач брав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в складі в/ч 7429 в період з 03 травня 1986 року до 10 травня 1986 року, виконуючи роботи по дезактивації в 30-кілометровій зоні (розділ VII «Особливі відмітки»). Вказаний запис здійснений Рогатинським районним військовим комісаром на підставі довідки в/ч 7429 від 15.02.1991 №132; а також архівною довідкою центрального архівного відділу Національної гвардії від 22.03.2016 №259р. підтверджується факт участі позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 03.05.1986р. по 10.05.1986р.

З урахуванням вищенаведеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, а також права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров?ю, як особі, віднесеній до категорії 2, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надав відповідачу документи, які підтверджують факт участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період до 1 липня 1986 року в зоні відчуження, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Посилання в обґрунтування касаційної скарги на відсутність первинних документів, які підтверджують період перебування позивача у зоні відчуження, зокрема у зв'язку з тим, що місце несення служби позивача с. Фаневичі не входить до списку населених пунктів зони відчуження, а віднесено до зони безумовного відселення є безпідставними та висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки вказане свідчить про місце дислокації військової частини та не спростовує запис, що міститься у військовому квитку, відповідно до якого позивач брав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в складі в/ч 7429 в період з 03 травня 1986 року до 10 травня 1986 року, виконуючи роботи по дезактивації в 30-кілометровій зоні (розділ VII «Особливі відмітки»).

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 01.06.2017р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук