Історія справи

Постанова КАС ВП від 19.06.2025 року у справі №420/3813/19
Ухвала КАС ВП від 19.02.2020 року у справі №420/3813/19
Постанова КАС ВП від 25.05.2023 року у справі №420/3813/19
Постанова КАС ВП від 25.05.2023 року у справі №420/3813/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 року

м. Київ

справа №420/3813/19

адміністративне провадження № К/990/13146/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження за матеріалами електронної справи у касаційній інстанції адміністративну справу №420/3813/19

за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

до ОСОБА_1

про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням,

за касаційною скаргою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2024 року (головуючий суддя: Яковлєв О.В., судді: Єщенко О.В., Крусян А.В.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У червні 2019 року Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі Академія) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути витрати, пов`язані з утриманням відповідача, у розмірі: 244790,22 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2020 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року скасовано і прийнято у справі нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Академії витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у розмірі: 226 826,49 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 25 травня 2023 року постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2020 року та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року у справі №420/5512/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 до спеціального фонду державного бюджету витрати, пов`язані з утриманням у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у розмірі: 226 826,49 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням суду першої інстанції, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 11 січня 2024 року оскаржила його до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року відмовлено у задоволенні заяв Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про поновлення процесуальних строків та про відстрочення сплати судового збору. Цією ж ухвалою апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку апеляційного оскарження; повідомлення відомостей про наявність електронного кабінету; надання доказів доплати судового збору за подачу апеляційної скарги в повному обсязі.

У порядку усунення недоліків апеляційної скарги, позивач подав до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення процесуального строку, яке, як і в заяві про поновлення процесуального строку при поданні апеляційної скарги обґрунтував тим, що про існування оскаржуваного рішення апелянту стало відомо лише 3 січня 2024 року.

5 лютого 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд визнав наведені Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного підстави для поновлення процесуального строку неповажними та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року з посиланням на положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України та факт неповажності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Так, суд мотивував ухвалу тим, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції 22 листопада 2023 року. Копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року отримано позивачем в електронному кабінеті 22 листопада 2023 року, а апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції лише 11 січня 2024, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження рішення.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулася із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного покликається на те, що про прийняте рішення Одеський окружний адміністративний суд Національну академію не повідомляв, копію рішення не направляв. Зазначає, що про оскаржуване рішення від 22 листопада 2023 року у цій справі Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного стало відомо 3 січня 2024 року з апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка надійшла до Академії засобами поштового зв`язку. До того ж указує, що у підсистемі «Електронний суд» Національна академія зареєстрована 23 жовтня 2023 року та з моменту реєстрації Національна академія систематично ознайомлюється з даними, які надходять до електронного кабінету. Проте, стверджує, що довідка про надсилання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у електронному кабінеті Національної академії відсутня.

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідач у своєму відзиві заперечував проти задоволення касаційної скарги, посилаючись на обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Імперативні приписи частини третьої статті 298 КАС України встановлюють обов`язок особи, яка звертається до суду із апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження подати клопотання про його поновлення із зазначенням поважності причин такого пропуску.

Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).

Положеннями статті 169 КАС України визначено, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

Отже, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.

У разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

У цій справі установлено, що 22 листопада 2023 року суд першої інстанції ухвалив рішення у порядку письмового провадження.

24 листопада 2023 року забезпечено надання загального доступу до рішення суду першої інстанції.

Як свідчать матеріали електронної справи, 22 листопада 2023 року суд першої інстанції розглянув справу у порядку письмового провадження й ухвалив рішення. Копія рішення суду першої інстанції у цій справі скерована на офіційну електронну адресу Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Документ доставлено до електронного кабінету позивача 22 листопада 2023 року о 20:54 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа відповідального працівника Одеського окружного адміністративного суду.

За змістом частин першої і четвертої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі також ЄСІТС), яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Приписами частин шостої і сьомої цієї статті обумовлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 8 Положення підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення).

У підпункті 5.8 пункту 5 Положення визначено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Відповідно до пункту 24 Положення підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених (пункт 37 Положення).

Указаний порядок надсилання учасникам справи процесуальних документів у справі за допомогою засобів ЄСІТС узгоджується з положеннями частин п`ятої і шостої статті 251 КАС України, згідно з якими учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

У силу вимог абзацу двадцять третього підпункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку опубліковано в газеті "Голос України" 4 вересня 2021 року (№168 (7668) від 4 вересня 2021 року).

Отже, з 5 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС ("Електронний кабінет", "Електронний суд", відеоконференцзв`язок), що дозволяє суду вчиняти окремі процесуальні дії з використанням цих підсистем, зокрема, вручати судове рішення в електронній формі шляхом його направлення на офіційну електронну адресу учасника справи, і лише в разі відсутності у особи такої адреси або за її заявою - в паперовій формі шляхом видачі безпосередньо в суді або направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Таким чином, зазнав змін порядок вчинення процесуальних дій (або інших) дій особливості вчинення яких передбачені, серед іншого, пунктами 15.1, 15.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

У справах № 459/3660/21, № 460/9523/21, № 240/13276/21, № 380/2760/21, за результатами аналізу наведених норм, Верховний Суд дійшов висновку про те, що функціонування "Електронного кабінету" та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь, пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС, пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації "Електронного кабінету" з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Наведене свідчить про виконання судом першої інстанції вимог статей 18 і 251 КАС України щодо надсилання позивачу в електронній формі на його офіційну електронну адресу, зареєстровану в підсистемі "Електронний суд" копії рішення від 22 листопада 2023 року.

Пункт 2 частини шостої статті 251 КАС України установлює, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 251 КАС України).

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина шоста статті 120 КАС України).

Отже, тридцятиденний строк апеляційного оскарження, визначений частиною другою статті 295 КАС України, закінчився 25 грудня 2023 року.

Водночас, апеляційна скарга була направлена до суду Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного засобами поштового зв`язку лише 11 січня 2024 року.

За таких обставин і правового регулювання, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного подала апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне скарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року.

Доводи скаржника про неотримання повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу спростовуються матеріалами електронної справи.

У пункті 49 постанови від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вказав, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

З огляду на зазначене, наведені Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року не можна розцінювати як обставини, які об`єктивно унеможливили звернення відповідача з апеляційною скаргою до 11 січня 2024 року.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Отже, наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних позивачем підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

Л.О. Єресько

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду