Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КАС ВП від 19.06.2024 року у справі №821/1012/18 Постанова КАС ВП від 19.06.2024 року у справі №821...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року

м. Київ

справа № 821/1012/18

касаційне провадження № К/9901/69335/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 (головуючий суддя - Джабурія О.В., судді - Кравченко К.В., Вербицька Н.В.) у справі за позовом Приватного підприємства «Агро Лидер» до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Агро Лидер» (далі - позивач, Підприємство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2018 № 0021251201.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на безпідставне застосування контролюючим органом штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкової накладної з податку на додану вартість, оскільки вперше платником своєчасно подано податкову накладну на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), але її не було зараховано з підстав відсутності коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість Підприємства, що в свою чергу унеможливило реєстрацію податкової накладної, поданої позивачем. Надалі, з 12 по 16 січня 2018 року керівник Підприємства перебував на лікарняному, а інших працівників, які б мали відповідні повноваження, на Підприємстві не було. У зазначений період часу директор ОСОБА_1 являвся також єдиним учасником Підприємства, що позбавило позивача можливості через вищий орган призначити іншу уповноважену особу на час непрацездатності керівника. 17.01.2018 платник податків повторно направив податкову накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка була прийнята ДФС України.

30.01.2018 платник податків звертався до контролюючого органу із заявою про продовження граничних строків реєстрації податкової накладної, в якій повідомив про недотримання ним вимог статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо граничних строків реєстрації податкової накладної, вказав причини, які призвели до такого порушення, та довів до відома контролюючого органу про реєстрацію податкової накладної 17.01.2018.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 14.08.2018 відмовив позивачу у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкова накладна від 28.12.2017 №59 зареєстрована у ЄРПН 17.01.2018, що складає два дні затримки, відтак, відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням правомірно було застосовано 10% штрафу від суми податку на додану вартість.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.12.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 03.03.2018 №0021251201.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що контролюючим органом безпідставно застосовано до платника штраф за порушення, визначене пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України, оскільки позивачем своєчасно вчинені всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а несвоєчасна реєстрація податкової накладної відбулась за відсутності вини Підприємства, оскільки його керівник хворів.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Скаржник доводить правомірність прийнятого ним рішення і вважає, що платником своєчасно не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну, що слугувало підставою для застосування до нього штрафної санкції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.12.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.06.2024 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 19.06.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, контролюючим органом проведено камеральну перевірку дотримання платником термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН, за результатами якої складено акт перевірки від 14.02.2018 №530/21-22-12-01/32125395 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення платником граничних термінів реєстрації податкової накладної від 28.12.2017 № 59, що підлягає наданню покупцям-платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, оскільки податкова накладна від 28.12.2017 №59 була зареєстрована 17.01.2018, що складає 2 дні затримки.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2018 №0021251201, яким до платника застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 18488,90 грн за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 184888,95 грн.

За наслідками адміністративного оскарження цього податкового повідомлення-рішення, рішенням ДФС України прийняте податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкової накладної на загальну суму 184888,95 грн.

Так, судами попередніх інстанцій установлено, що податкова накладна від 28.12.2017 № 59 була надіслана до ДФС України 17.01.2018, тобто, з порушенням встановленого терміну для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що платником у визначені законом строки, 12.01.2018 було направлено на реєстрацію податкову накладну від 28.12.2017 №59, про що свідчить квитанція від 12.01.2018 про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, вказана накладна не була прийнята з незалежної від позивача причини - у зв`язку з відсутністю на спеціальному рахунку необхідної суми з тих підстав, що на вказану дату контрагент не здійснив перерахування податку на додану вартість.

З 12 по 16 січня 2018 року позивач у справі та єдиний представник платника податків - директор та засновник Підприємства був тимчасово непрацездатним, про що свідчить лист КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» від 14.08.2018 № 01-08/987, а також довідка №1050, складена лікарем ОСОБА_2 .

Не оформлення лікарняного позивач апелянт обґрунтовував тим, що не вважав це за необхідне, оскільки не мав наміру звертатися до Фонду соціального страхування щодо отримання допомоги з тимчасової непрацездатності.

17.01.2018 позивачем було повторно направлено податкову накладну для реєстрації в ЄРПН, яка була прийнята ДФС без заперечень та присвоєно реєстраційний номер 9295659261, про що свідчить копія відповідної квитанції.

Спірним питанням у даній справі є правомірність притягнення платника до відповідальності з урахуванням встановлених фактичних обставин у даній справі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Положеннями пункту 109.1 статті 109 ПК України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Колегія суддів враховує, що визначальною умовою притягнення платника до відповідальності відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), є доведення його вини за не реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригувань.

Як установлено судами і підтверджується матеріалами справи, граничний термін для реєстрації податкової накладної Підприємства від 28.12.2017 №59 в ЄРПН було 15.01.2018.

Разом з тим, зазначена податкова накладна була надіслана Підприємством до ДФС України 17.01.2018, з порушенням встановленого терміну для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, що складає 2 дні затримки.

Ураховуючи встановлені судами обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування відповідачем штрафу у розмірі 10% від суми податку на додану вартість та відповідно спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним і не підлягає скасуванню.

Колегія суддів не може погодитись з доводами позивача, що перший раз позивач подав податкову накладну на реєстрацію своєчасно, оскільки податкова накладна не була зареєстрована правомірно, внаслідок недостатньої суми ліміту на рахунку податку на додану вартість, що не оспорюється сторонами.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо неможливості реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстав хвороби єдиного працівника - керівника Підприємства, оскільки штраф, передбачений положеннями статті 120-1 ПК України, застосовується в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку реєстрації податкової накладної, незалежно від причин пропущення такого строку, з урахуванням того, що за інформацією, викладеною у довідці Комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» від 14.08.2018 № 01-09/987, ОСОБА_1 згідно записів у амбулаторній картці хворого звертався до лікаря 12.01.2018 та у період з 12.01.2018 по 14.01.2018 і з 15.01.2018 по 16.01.2018 хворів, проте від оформлення листка непрацездатності відмовився.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність оспорюваного рішення.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин. Рішення суду першої інстанції відповідає закону і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 КАС України).

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 скасувати, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк В.П. Юрченко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати