Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2018 року

м. Київ

справа №163/239/17

адміністративне провадження №К/9901/45563/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 03.02.2017р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Шацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними,

встановив:

У січні 2017р ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови перерахунку та виплати їй пенсії державного службовця за заявою від 09.12.2016р.; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй пенсії державного службовця в розмірі 80% від суми заробітної плати, відповідно до довідки про заробітну плату управління фінансів Любомльської районної державної адміністрації №551/02-17/2-16 від 09.12.2016р., не змінюючи базовий місяць індексації пенсії, із всіма складовими заробітної плати працюючого державного службовця, починаючи з 01.01.2017р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що раніше призначена пенсія підлягає перерахунку в зв'язку із зміною заробітної плати державних службовців, в зв'язку з чим вважає відмову відповідача у такому перерахунку протиправною.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 03.02.2017р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З ухваленими у справі судовими рішеннями не погодилася позивач, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що право на перерахунок пенсії надане їй з моменту такого призначення і на підставі діючого на час призначення пенсії законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з березня 2014 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", №3723-ХІІ від 16.03.1993р.

Позивач 09.12.2016р. звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії із врахуванням довідки про заробітну плату управління фінансів Любомльської районної державної адміністрації від 09.12.2016р.№551/02-17/2-16 (а.с.7)

Листом відповідача від 16.12.2016р. №3439/02-22 позивача повідомлено про відмову в перерахунку пенсії з посиланням на відсутність правових підстав для проведення такого перерахунку, оскільки з 01.06.2015р. скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України №1013 виключено п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №3723.

Водночас набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015р. №889-VIII, яким скасовано норми статті 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723ХІІ від 16.12.1993 р. (а.с.8)

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що статтею 37-1 Закону України від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон №3723-ХІІ) в редакції, яка діяла до 01.01.2015р., було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Разом з тим, в подальшому законодавство, яке регулювало зазначені правовідносини змінилось, зокрема 01.01.2015р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014р. №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі Закон №76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Правове регулювання Урядом зазначеного питання в період з 01.01.2015р. по 01.12.2015р. знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України №865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

Так, пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015р., пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".

Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.

На час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.

Отже, з 01.12.2015р. по 01.05.2016р. чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

10.12.2015р. прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, - Закон України від 10.12.2015р. №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII) .

Зазначений Закон набув чинності 01.05.2016р., у зв'язку з чим положення Закону України від 16.12.1993р. №3723-XII "Про державну службу" частково втратили чинність, у тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Натомість у ст.90 Закону №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким не передбачено перерахунок пенсії у зв?язку з підвищенням заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою.

Крім того, відмова відповідача у перерахунку пенсії позивачу не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

З огляду на зазначене суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що питання перерахунку пенсії відповідач зобов'язаний вирішувати на підставі правових норм, що діють на час звернення пенсіонера за таким перерахунком. Разом з тим, на час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, постанова Кабінету Міністрів України №865 не містила положень про порядок перерахунку пенсії державних службовців. Крім того, на той час вже діяли норми Закону №889-VIII, а тому у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що чинним на час звернення позивача за перерахунком пенсії законодавством не було передбачено можливість такого перерахунку у зв'язку з підвищенням заробітку працюючим державним службовцям, а тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволені позову.

Посилання позивача на порушення норм Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже ані Закон №76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, ані стаття 90 Закону №889-VIII, не визнані неконституційними і підлягали виконанню відповідними суб'єктами.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися також є безпідставним і висновки апеляційного суду не спростовує, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.

Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені державні службовці, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов?язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 року у справі №359/5905/16-а вже висловлював правову позицію стосовно відсутності правових підстав перерахунку з 01.12.2015 року пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 03.02.2017р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017р. у даній справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук