Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.05.2019 року у справі №807/848/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 807/848/17

адміністративне провадження № К/9901/14162/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна податкова інспекція у Тячівському районі про визнання протиправними та скасування наказів, податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року (суддя Калинич Я. М. ) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року (судді:

Затолочний В. С. (головуючий), Бруновська Н. В., Матковська З. М. ) у справі № 807/848/17.

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник податків, ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Відокремленого підрозділу Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ВП ГУ ДПС у Закарпатській області) про визнання нечинними та скасування рішень від 3 липня 2017 року про застосування штрафних санкцій № 0018171303, № 0018181303, вимоги від 3 липня 2017 року про сплату боргу № 0018161303, визнання нечинними та скасування наказів відповідача від
30.08.2016 № 235 про проведення документальної планової перевірки, від
14.03.2017 № 213 про проведення документальної позапланової перевірки, податкових повідомлень-рішень від 11 травня 2017 року № 0002881303, № 0002871303, № 0002861303, № 0002851303, рішення від 11 травня 2017 року № 0002901303 про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу від 11 травня 2017 року № 002891303.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення, податкові повідомлення-рішення, вимоги та накази були прийняті відповідачем всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивачем було дотримано всіх встановлених податковим законодавством вимог, а також вимог контролюючого органу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані рішення, податкові повідомлення-рішення, вимоги та накази діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивачем не було доведено та надано належних, достатніх та допустимих доказів на спростування правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року та прийняти рішення, яким визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 травня 2017 року № 0002881303, № 0002871303, № 0002861303, № 0002851303.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з
01.01.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 10.04.2017 № 194/13-03/ НОМЕР_1. У зв'язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки первинних документів (накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, контракти, договори, угоди, акти виконаних робіт, акти звірок з контрагентами, акти на право власності, договори оренди тощо), Книги обліку доходів та витрат підприємця, платіжних документів на оплату товару, банківських виписок про рух коштів на рахунках, оборотно-сальдових відомостей по проведених розрахунках з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, інвентаризаційних відомостей залишків товару в кількісних та вартісних показниках, перевірка проведена на підставі поданої ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Тячівському районі податкової звітності за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, відомостей з Центральної бази даних ДРФО про суми виплачених доходів та утриманого податку на доходи фізичних осіб, зустрічних звірок контрагентів ФОП ОСОБА_1 та матеріалів документальної планової виїзної перевірки діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з
01.01.2013 по 31.12.2015, за результатами якої ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області складено акт від 06.01.2017 № 9/13-01/2180619792.

У акті планової документальної виїзної перевірки від 06.01.2017 № 9/13-01/2180619792 зазначено, що відповідно до наказу ДПІ в Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області № 235 від 30.08.2016 провести документальну планову перевірку ФОП ОСОБА_1 у терміни, вказані у наказі неможливо, оскільки ФОП ОСОБА_1 письмово повідомив ДПІ у Тячівському районі (лист з додатками від
15.09.2016 вх. № 8868/10) про неможливість надання документів своєї фінансово-господарської діяльності у зв'язку з втратою через вилучення їх працівниками СВ ГУНП в Закарпатській області на підставі ухвали Ужгородського міськрайсуду від 15.07.2016 за період 2013-2015. Копію протоколу вилучення документів ФОП ОСОБА_1 не представлено. ФОП ОСОБА_1 представлено копію заяви про виявлену ним, після обшуку, втрату документів (Книги обліку доходів і витрат, первинних бухгалтерських документів, декларацій, документів та реєстрів ведення господарської діяльності, звітів, свідоцтва платника ПДВ, свідоцтва про реєстрацію, Книги вхідної та вихідної документації), яка надійшла до ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області 16.09.2016 (вх. № 8900/10), про що складено акт про неможливість подальшого проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 від 16.09.2016 № 7/13-01/2180619792.

У відповідності до п. 44.5 ст. 44 ПК України терміни проведення перевірки переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, тобто на 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, тобто на 16.12.2016, про що ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області видано наказ від
16.09.2016 № 244 про перенесення термінів проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1, копія якого вручена платнику особисто 20.09.2016.

ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області листом від 16.09.2016 № 5754/13-01, який вручено платнику 20.09.2016, повідомлено ФОП ОСОБА_1 про відновлення документів протягом 90 днів.

З 16.12.2016 ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області продовжено проведення планової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з чим ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області листом від 16.12.2016 № 7311/13-01 звернулась до ФОП ОСОБА_1 про надання документів своєї фінансово-господарської діяльності для проведення перевірки за період з
01.01.2013 по 31.12.2015. На адресу ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області 21.12.2016 надійшов лист від ФОП ОСОБА_1 (вх. № 12189/10 від 21.12.2016) про те, що платник податків не має змоги представити вищезазначені документи своєї фінансово-господарської діяльності за період з
01.01.2013 по 31.12.2015 у зв'язку з вилученням їх слідчим СВ ГУНП в Закарпатській області при проведенні в нього обшуку.

Відповідачем у додаток до листа від 13.12.2016 № 4262/7/07-16-13-03-18 надіслано фотокопії вилучених СВ СУ ГУНП в Закарпатській області документів згідно переліку, зазначеному в протоколі обшуку від 11.08.2016, та лист ГУ ДФС у Закарпатській області від 28.12.2016 № 4469/7/07-6-13-03-18 щодо надання переліку документів, вилучених працівниками СВ ГУНП в Закарпатській області на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 15.07.2016.

Проаналізувавши надісланий перелік вилучених документів та їх фотокопії встановлено, що серед них немає документів які б відповідали переліку запитуваних документів від ФОП ОСОБА_1, необхідних для проведення документальної перевірки за період з 01.01.2013 по 31.12.2015. ДПІ у Тячівському районі 28.12.2016 було складено акт № 8/13-01/ НОМЕР_1 про ненадання ФОП ОСОБА_1 документів для проведення документальної планової перевірки. Тому, у зв'язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 для проведення планової документальної виїзної перевірки первинних документів (накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, контракти, договори, угоди, акти виконаних робіт, акти звірок з контрагентами, акти на право власності, договори оренди тощо), Книги обліку доходів та витрат підприємця, платіжних документів на оплату товару, банківських виписок про рух коштів на рахунках, оборотно-сальдових відомостей по проведених розрахунках з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, інвентаризаційних відомостей залишків товару в кількісних та вартісних показниках, планова документальна виїзна перевірка була проведена ДПІ у Тячівському районі на підставі поданої ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Тячівському районі податкової звітності за період з 01.01.2013 по 31.2.2015, відомостей з Центральної бази даних ДРФО про суми виплачених доходів та утриманого податку на доходи фізичних осіб, зустрічних звірок контрагентів ФОП ОСОБА_1.

Згідно з податковими деклараціями встановлено, що за період перевірки ФОП ОСОБА_1 задекларовано витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності: за 2013 рік у сумі 1 063 079,00 грн, за 2014 рік в сумі 1 078 175,94 грн, за 2015 рік в сумі 1 221 708,22 грн. Перевіркою правильності визначення витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 неможливо встановити їх завищення чи заниження у зв'язку з відсутністю первинних документів, банківських виписок про рух коштів ФОП ОСОБА_1, касових документів, які служать підтвердженням понесених витрат господарської діяльності. У зв'язку з вищенаведеним та ненаданням ФОП ОСОБА_1 документів, які підтверджують суми понесених витрат, що також зафіксовано в матеріалах планової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1, проведеної ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області (акт від 06.01.2017 № 9/13-01/2180619792), витрати, задекларовані ФОП ОСОБА_1 у поданій звітності, не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Таким чином, проведеною перевіркою встановлено відсутність понесених витрат у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів. Тому розбіжність по валових витратах між даними перевірки та даними заявленими в деклараціях про доходи за 2013-2015 роки становить 3 362 963,16 грн, а саме: за 2013 рік в сумі 1 063
079,0 грн, за 2014 рік - 1 078 175,94 грн, за 2015 рік - 1 221 708,22 грн. Також перевіркою встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу за 2015 рік на суму 1 221 708,22 грн, що призвело до заниження військового збору на 18 325,62 грн. Вказане порушення призвело до заниження єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 154 963,89
грн.

Згідно поданої ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Тячівському районі податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 позивачем задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість в загальній сумі 802 367,00 грн, а саме за 2013 рік - 207 855,00 грн, за 2014 рік - 247 956,00
грн, за 2015 рік - 346 556,00 грн.

Проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 на загальну суму 802 367,00 грн. Платником податків ОСОБА_1 сформовано податковий кредит у періоді з 01.01.2013 по 31.12.2015 за відсутності податкових накладних (податкові накладні ФОП ОСОБА_1 для перевірки не представлено) та без інших документів, які підтверджували факт оплати (списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг) та факт отримання платником податку товарів/послуг, за датами яких можливо встановити дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. У зв'язку з відсутністю (непредставленням для перевірки) документів ФОП ОСОБА_1 не підтверджено використання придбаного товару/послуг, за якими сформовано податковий кредит, за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 в господарській діяльності позивача.

Крім того, перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, провести неможливо у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 її втратив, про що дав оголошення, яке опубліковане у районній газеті "Дружба" за суботу 3 вересня 2016 року № 101-104 в оголошенні - "Втрачені документи ведення бухгалтерського обліку та господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, мешк. с. Ганичі, - книгу доходів і витрат, первинні бухгалтерські документи, ..", та подав до ДПІ у Тячівському районі заяву з проханням зареєструвати Книгу обліку доходів і витрат, у зв'язку з втратою попередньої. Поновлену Книгу обліку доходів і витрат підприємцем ОСОБА_1 для перевірки не представлено, чим порушено п. 44.3 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 ПК України та п. 8 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 "Про затвердження форми книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 року під № 1686/24218.

За висновками перевірки та з урахуванням листа від 08.06.2017 № 676/Ф/07-16-13-11-21 про направлення податкових повідомлень-рішень відповідачем прийнято та вручено ФОП ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення від 11.05.2017 № 0002851303 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 417 363,00 грн за основним платежем та 104 340,75 грн за штрафними санкціями, № 0002861303 про застосування штрафних санкцій в сумі 510,00 грн, № 0002871303 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору у сумі 18
325,62 грн за основним платежем та 4 581,41 грн за штрафними санкціями, № 0002881303 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 460 455,00 грн за основним платежем та 115 113,75 грн за штрафними санкціями, рішення від 11.05.2017 № 0002901303 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно ненарахованого єдиного внеску у сумі 23 067,48 грн, рішення № 0002911303 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації в сумі, вимогу від 11.05.2017 № 0002891303 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 154 963,89 грн.

За результатами розгляду скарги позивача рішенням Державної фіскальної служби України від 23.06.2017 № 8039/Ф199-99-11-02-02-25 скасовані вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2017 № 0002891303, рішення про застосування штрафних санкцій від 11.05.2017 № 0002901303, № 0002911301.

03.07.2017 відповідачем прийняті рішення № 0018171303 про донарахування ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 154 963,89 грн та 23 067,48 грн штрафних санкцій, № 0018181303 про застосування штрафних санкцій в розмірі 255,00 грн, вимогу від 03.07.2017 № 0018161303 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 154 963,89 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивача було включено до плану-графіку відповідно до вимог Наказу Міністерства Фінансів України від
02.06.2015 № 524 "Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків". Позивачем після отримання акту планової документальної перевірки від 06.01.2017 № 9/13-01/2180619792 подано заперечення до вказаного акту (від 24.01.2017, вх. № 768/10 від
26.01.2017). За результатами розгляду вказаного заперечення відповідачем прийнято рішення про проведення позапланової перевірки, яке оформлено наказом від 14.03.2017 № 213. Враховуючи положення пп. 78.1.5. п. 78.1. ст. 78 ПК України, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що у контролюючого органу були підстави для проведення як планової, так і позапланової документальних перевірок позивача.

У зв'язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 для проведення планової документальної виїзної перевірки первинних документів, Книги обліку доходів та витрат підприємця, платіжних документів на оплату товару, банківських виписок про рух коштів на рахунках, оборотно-сальдових відомостей по проведених розрахунках з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, інвентаризаційних відомостей залишків товару в кількісних та вартісних показниках, висновки відповідача про порушення податкового законодавства відповідачем ґрунтуються на досліджених поданої самим позивачем податкової звітності, відомостей з Центральної бази даних ДРФО про суми виплачених доходів та утриманого податку на доходи фізичних осіб, отриманої інформації від контрагентів ФОП ОСОБА_1.

В свою чергу, надані позивачем до суду першої інстанції копії електронних податкових накладних не можуть вважатися первинними документами, оскільки не містять всіх необхідних реквізитів, встановлених для первинних документів, зокрема, підписів відповідних посадових осіб. Крім того, з урахуванням положень підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що даний реєстр не може бути використаний ні позивачем, ні відповідачем для підтвердження здійснених суб'єктом оподаткування господарських операцій. Банківські виписки по рахунках позивача також не можуть бути враховані для спростування висновків контролюючого органу, оскільки були сформовані вже в ході розгляду справи судом. Відповідач не міг їх отримати самостійно, а в ході перевірок чи після їх закінчення дані виписки ФОП ОСОБА_1 не надавалися. За відсутності інших первинних документів, які підтверджують господарську діяльність позивача, самі по собі відомості про рух коштів по рахунках позивача жодним чином не спростовує висновки контролюючого органу.

Також, суди зазначили, що контролюючим органом в актах перевірки викладені неспростовані позивачем сумніви щодо можливості здійснення господарських операцій з контрагентами, розташованими на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно листа від 08.06.2017 № 07-16-13-11-12, у зв'язку з виявленням методологічних та арифметичних помилок у податкових повідомленнях-рішеннях від 11.05.2017 № 0002851303 та № 0002881303 позивачу надіслані виправлені податкові повідомлення-рішення за тими ж номерами, а раніше отримані податкові повідомлення-рішення за вказаними номерами контролюючий орган вважає недійсними. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення про збільшення податкових зобов'язань позивачу здійснені контролюючим органом в межах передбаченого пунктом 102.1 статті 102 ПК України строку.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено контролюючим, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV щодо здійснення платником податків своїх обов'язків, а також щодо оформлення позивачем відповідних первинних документів на підтвердження відповідних даних податкового обліку, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

10.2. Пункт 44.1,44.5 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковий кодекс України для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

10.3. Пункт 77.1 статті 77.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

10.4. Підпункт 78.1.5 пункту 78.1 статті 78.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному Податковий кодекс України, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

10.5. Пункт 121.1 статті 121.

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених Податковий кодекс України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Податковий кодекс України, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

10.6. Пункт 123.1 статті 123.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених Податковий кодекс України, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

10.7. Пункт 138.2 статті 138.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податковий кодекс України.

10.8. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат: 139.1.1. витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

10.9. Підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163.

Об'єктом оподаткування резидента є: 163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

10.10. Пункт 177.2, підпункт 177.4.1 пункту 174 статті 174.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:
177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

10.11. Пункти 198.1,198.2,198.6 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог Податковий кодекс України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими Податковий кодекс України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ").

12. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у адміністративному позові, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

13. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючий орган, приймаючи рішення від 3 липня 2017 року про застосування штрафних санкцій № 0018171303, № 0018181303, вимогу від 3 липня 2017 року про сплату боргу № 0018161303, накази від 30.08.2016 № 235 про проведення документальної планової перевірки, від 14.03.2017 № 213 про проведення документальної позапланової перевірки, податкові повідомлення-рішення від 11 травня 2017 року № 0002881303, № 0002871303, № 0002861303, № 0002851303, рішення від 11 травня 2017 року № 0002901303 про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу від 11 травня 2017 року № 002891303 діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

14. У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (що на спростовано позивачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами), що ФОП ОСОБА_1 не було надано контролюючому органу запитуваних для проведення планової документальної виїзної перевірки первинних документів (накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, контракти, договори, угоди, акти виконаних робіт, акти звірок з контрагентами, акти на право власності, договори оренди тощо), Книги обліку доходів та витрат підприємця, платіжних документів на оплату товару, банківських виписок про рух коштів на рахунках, оборотно-сальдових відомостей по проведених розрахунках з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, інвентаризаційних відомостей залишків товару в кількісних та вартісних показниках.

Судами попередніх інстанцій на доводи позивача, що такі первинні документи у нього відсутні через їх вилучення працівниками СВ ГУНП в Закарпатській області обґрунтовано зазначено, що відповідачем у додаток до листа від 13.12.2016 № 4262/7/07-16-13-03-18 було надіслано фотокопії вилучених СВ СУ ГУНП в Закарпатській області документів згідно переліку, зазначеному в протоколі обшуку від 11.08.2016, та лист ГУ ДФС у Закарпатській області від 28.12.2016 № 4469/7/07-6-13-03-18 щодо надання переліку документів, вилучених працівниками СВ ГУНП в Закарпатській області на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 15.07.2016, а також з наданих доказів встановлено, що серед вилучених документів немає таких які б відповідали переліку запитуваних документів від ФОП ОСОБА_1, необхідних для проведення документальної перевірки за період з
01.01.2013 по 31.12.2015. Таким чином, проведеною контролюючим органом перевіркою правомірно та обґрунтовано встановлено відсутність понесених витрат (у зв'язку з відсутністю відповідних підтверджуючих документів).

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що контролюючим органом були вжиті передбачені чинним законодавством заходи щодо дотримання права позивача на відновлення податкової звітності. Однак, жодних дій щодо відновлення такої звітності позивачем вчинено не було, контролюючому органу первинних та інших документів, які могли бути використані працівниками контролюючого органу при проведенні перевірки для підтвердження податкових зобов'язань позивача останнім надано не було, тоді як, контролюючим органом було використано всю наявну в його розпорядженні інформацію для з'ясування обґрунтованості сформованих ФОП ОСОБА_1 податкових зобов'язань.

15. Колегія суддів зазначає, що касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, позивачем інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. Позивач фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами першої та апеляційної інстанції, обставин справи.

16. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові та в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

17. Крім того, колегія судів зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 1 статті 17 Закону України від 23.02.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії" (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року слід залишити без задоволення.

19. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ").

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 807/848/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова