ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року

м. Київ

справа № 580/6334/23

адміністративне провадження № К/990/16216/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М.М.,

суддів - Дашутіна І.В, Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 580/6334/23

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВЕНЕТО» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про стягнення коштів,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВЕНЕТО» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року (суддя Гаврилюк В. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року (колегія у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.),

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 20 липня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВЕНЕТО» (далі - ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО», Товариство, скаржник) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області, відповідач 1), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 06 листопада 2023 року, просило стягнути з ГУ ДПС у Черкаській області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» пеню за несвоєчасну виплату бюджетної заборгованості в сумі 2 068 403,48 грн., 3% річних у сумі 207 145,97 грн. та втрати від інфляції в сумі 548 725,83 грн., тобто, всього грошові кошти на суму 2 824 275,28 грн. за період з 29 листопада 2022 року по 30 липня 2023 року.

2. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі № 580/6334/23 за вказаним позовом Товариства, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

3. При цьому суд першої інстанції залучив до участі у справі співвідповідачем Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, про що постановив відповідну ухвалу від 09 жовтня 2023 року.

4. 18 грудня 2023 року суд першої інстанції залишив позовну заяву Товариства без руху на підставі частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), запропонувавши позивачу у п?ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним позовом.

5. На виконання вимог ухвали суду від 18 грудня 2023 року Товариство подало заяву про поновлення строку звернення.

6. Надалі, розглянувши вказану заяву та визнавши наведені у ній підстави для поновлення строку неповажними, Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 08 лютого 2024 року залишив без розгляду позов ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

7. Зазначене судове рішення вмотивовано тим, що строк звернення ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» в суд із позовом про стягнення пені розпочався з 19 листопада 2022 року й становить шість місяців, однак даний позов Товариство подало 20 липня 2023 року (тобто, поза межами встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку).

8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а зазначену ухвалу суду першої інстанції від 08 лютого 2024 року про залишення позову без розгляду - без змін.

9. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 25 квітня 2024 року ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року, і прийняти нове рішення, яким справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

10. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзивів. Витребувані матеріали справи.

11. 15 травня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, де останній зазначив про обґрунтованість та законність прийнятих судами оскаржуваних судових рішень; висновки судів про те, що процедура судового оскарження у спірних правовідносинах завершилась 18 листопада 2022 року, а тому строк звернення позивача до суду із цим позовом про стягнення пені розпочався з 19 листопада 2022 року й становив шість місяців, грунтуються на нормах процесуального права та відповідають правовим позиціям з цього питання, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, постанові Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі №803/1149/18; крім того, зауважив, що звернення до суду з позовом про відшкодування пені за час прострочення бюджетного відшкодування ПДВ обмежується певним строком, натомість строк звернення до суду не застосовується до заходів, спрямованих на припинення неправомірної поведінки, а тому твердження скаржника про триваючий характер правопорушення в даному випадку є безпідставними; вимоги ж про стягнення інфляційних витрат і 3% річних (як похідні) не могли бути розглянуті судом окремо від публічно-правового спору (позов щодо якого поданий із пропуском шестимісячного строку) та в той же час підлягають розгляду в порядку іншого судочинства - господарського.

12. 21 травня 2024 року Головне управління ДПС у Черкаській області подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу. Свої заперечення контролюючий орган мотивував тим, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та / або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Товариством був пропущений строк подання позовної заяви про стягнення пені до суду. При цьому викладені у касаційній скарзі доводи позивача загалом зводяться до незгоди із чинним нормативним врегулюванням питання строку звернення до суду та наявною щодо цього практикою Верховного Суду.

13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2024 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І.В., Желтобрюх І.Л.

14. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Залишаючи позов ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» без розгляду з причини пропуску останнім строку звернення до суду із таким, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з наступного. Як вбачається зі змісту позовної заяви та долучених до неї матеріалів, а також з Єдиного державного реєстру судових рішень, 20 січня 2021 року ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» подало у складі податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року (вх. № 9034160430) заяви на повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на розрахунковий рахунок платника у банку в сумі 14 347 608,00 грн. За результатами проведеної податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету за звітний період грудень 2020 року був складений акт від 18 березня 2021 року № 1941/23-00-07-0505/39457891. На підставі висновків цього акта перевірки контролюючий орган підтвердив правомірність заявленого позивачем бюджетного відшкодування в частині суми ПДВ 3 856 758,00 грн. та 26 квітня 2021 року відшкодував її на рахунок ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО»; водночас 16 квітня 2021 року ГУ ДПС у Черкаській області прийняло податкове повідомлення-рішення (форми В3) за № 0029410705, яким відмовило платнику у бюджетному відшкодуванні в частині суми 161 125,00 грн., та податкове повідомлення-рішення (форми В1) за № 0029400705, яким зменшило суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 10 329 725,00 грн., і на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України застосувало штраф у сумі 1 032 973,00 грн.

15.1 Не погоджуючись із висновками акта перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 16 квітня 2021 року № 0029400705 Товариство оскаржило таке рішення у судовому порядку. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року у справі № 580/2947/21 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 16 квітня 2021 року №0029400705 в частині завищення бюджетного відшкодування у сумі 10 329 000 грн. та накладення штрафу у сумі 1 032 900 грн.

15.2 Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 лютого 2022 року, задовольнивши апеляційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області, скасував рішення суду першої інстанції від 18 серпня 2021 року та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову.

15.3 У подальшому постановою від 18 листопада 2022 року у справі № 580/2947/21 Верховний Суд скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року та залишив у силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року.

15.4 Виходячи із сукупності наведених обставин та з урахуванням правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, суд першої інстанції вирішив, що процедура судового оскарження в спірних правовідносинах закінчилась 18 листопада 2022 року, а тому строк звернення ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» в суд із позовом про стягнення пені розпочався з 19 листопада 2022 року й становить шість місяців. Фактично ж даний позов Товариство подало 20 липня 2023 року (тобто, з пропуском строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Суд першої інстанції також зауважив, що у спірних правовідносинах позивач не зазначив та не надав належних доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, а тому його заяву про поновлення строку звернення слід вважати необґрунтованою, з огляду на відсутність доказів об`єктивної неможливості звернення Товариства в суд у шестимісячний строк із дати, коли останньому стало відомо про порушення його прав.

17. Поряд із цим, ухвалюючи оскаржувану постанову від 27 березня 2024 року, суд апеляційної інстанції також виходив з того, що в силу норм пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19 вказала, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким днем, за висновками апеляційного суду, є день закінчення процедури судового оскарження, тобто день набрання законної сили судовим рішенням, яким скасоване відповідне податкове повідомлення-рішення контролюючого органу. У даному випадку, які вірно встановив суд першої інстанції, ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» мало дізнатися про порушення своїх прав та інтересів починаючи з 18 листопада 2022 року (тобто, по завершенню процедури оскарження податкових повідомлень-рішень), а, отже, відлік шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення пені для Товариства розпочався з 19 листопада 2022 року.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та оскаржувані судові рішення такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами не враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 820/3537/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 242/924/17, а також з постанови Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-2410цс16.

19. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що у цьому випадку мало місце те, що ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» в межах шестимісячного строку подало позов про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Черкаській області щодо виплати бюджетного відшкодування, яка була визнана протиправною рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі № 580/533/23 (що набрало законної сили 12 липня 2023 року). Вважає, що умовою нарахування заявленої до стягнення суми пені була винна протиправна бездіяльність Головного управління ДПС у Черкаській області щодо невнесення відомостей до реєстру бюджетного відшкодування про необхідність такого відшкодування позивачу. Останнім днем строку сплати позивачу бюджетної заборгованості стало 28 листопада 2022 року (18.11.2022 + 1 робочий день (згідно пункту 200.12 статті 200 ПК України) + 5 операційних днів (згідно пункту 200.13 статті 200 ПК України). Прострочення обох відповідачів щодо виплати бюджетної заборгованості почалося з 29 листопада 2022 року. Фактична виплата заборгованості в сумі 10 329 000,00 грн. відбулася 31 липня 2023 року, тобто в останній день строку перебування позивача на єдиному податку. Таким чином, строк прострочення становить 234 дні (тобто, з 29.11.2022 по 31.07.2023).

19.1 У взаємозв`язку із наведеним зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували триваючий характер допущеного контролюючим органом правопорушення. Зокрема, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 24 квітня 2018 року у справі № 820/3537/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 242/924/17, при триваючому правопорушенні потерпіла особа може звернутися із позовом про відновлення своїх порушених прав протягом всього строку, протягом якого триває правопорушення. В той же час у постанові від 13 вересня 2017 року у справі №6-2410цс16 Верховний Суд України констатував, що правова природа пені, яка сплачується за кожен день прострочення, полягає в тому, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожним днем (місяцем) нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

19.2 Враховуючи зазначену судову практику, позивач вважає, що він правомірно звернувся із цим позовом 20 липня 2023 року (тобто, за 11 днів до дня припинення правопорушення з боку Головного управління ДПС у Черкаській області). При цьому подання позову на вказану дату означає, що позивач звертається із позовом про стягнення пені за період починаючи з 20.01.2023 року у межах шестимісячного строку, а от вимогу в частині стягнення пені за період з 29.11.2022 по 19.01.2023 заявлено вже після спливу такого строку звернення до суду і в цій частині Товариство просило суд поновити йому пропущений строк звернення до суду.

20. Також скаржником зазначено, що моментом, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, є саме день набрання законної сили судовим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі № 580/533/23 (12 липня 2023 року), позаяк незаконність мотивів, з яких контролюючий орган відмовлявся здійснити бюджетне відшкодування ПДВ після листопада 2022 року стали відомі позивачу вже в ході судового розгляду справи № 580/533/23.

Так, за змістом листа від 12 січня 2023 року Головне управління ДПС у Черкаській області посилаючись підпункт 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «перехідні положення» ПК України, повідомило Товариство, що виплати бюджетного відшкодування не буде, так як із 01 квітня 2022 року ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» є платником єдиного податку 3 групи, а тому з цього моменту право позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ призупинилися. Протиправність такої відмови податкового органу стала очевидною для позивача після ухвалення Черкаським окружним адміністративним судом згаданого вище рішення від 03 травня 2023 року у справі № 580/533/23 за позовом ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення до реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування ПДВ необхідних даних про узгоджене бюджетне відшкодування 10 329 000,00 грн. за грудень 2020 року та зобов`язання вчинити відповідні дії.

21. Крім того, на переконання позивача, правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19 та застосована судом апеляційної інстанції при перегляді ухвали суду першої інстанції від 08 лютого 2024 року, не є релевантною для даного спору, оскільки не містить висновків щодо строків звернення платника податку із вимогами про стягнення втрат від інфляції та 3% річних разом із вимогою про стягнення пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування. Суди ж висновуючись щодо протермінування позивачем пред`явлення до адміністративного суду вимоги про стягнення пені залишили поза увагою те, що позивач також просив стягнути на його користь інфляційні втрати і 3% річних. Враховуючи норми статті 625 Цивільного кодексу України (якою визначено, що стягнення інфляційних втрат та 3% річних обмежується загальним строком позовної давності, що становить 3 роки), Товариство не пропустило строк звернення до суду в частині таких, чому суди не надали жодної правової оцінки.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

23. Загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України.

Так, частиною першою статті 5 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

24. За змістом частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

25. Відповідно до частини другої цієї ж статті Кодексу для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

26. Водночас частиною третьою згаданої статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

27. За усталеною судовою практикою Верховного Суду Податковий кодексу України не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням податку на додану вартість державою та/або, пені що нараховується на заборгованість із такого відшкодування.

28. Отже, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

29. У взаємозв`язку із наведеним Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

30. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

31. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

32. Велика Палата Верховного Суду в постановах від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19 та від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

33. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

34. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

35. За приписами частин першої - другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

36. Згідно із частиною 3 статті 123 КАС України, яка кореспондується з пунктом 8 частини першої статті 240 цього Кодексу, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

37. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать про те, що суми бюджетного відшкодування, про повернення яких на рахунок у банку позивач заявляв у поданій податкові звітності за звітний період грудень 2020 року, набули статусу узгоджених в день набрання законної сили постановою Верховного Суду від 18 листопада 2022 року у справі № 580/2947/21 за позовом ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2021 року № 0029400705 в частині зменшення суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2020 року, на 10 329 725,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1 032 973,00 грн.

37.1 З огляду на вказану обставину суд першої інстанції дійшов висновку, з чим погодився й апеляційний суд, про початок перебігу шестимісячного строку звернення позивача до суду із позовом про стягнення пені, нарахованої на суму неповернутого бюджетного відшкодування, у спірних правовідносинах з наступного дня після дня ухвалення касаційним судом постанови від 18 листопада 2022 року, - з 19 листопада 2022 року.

38. Надаючи правову оцінку такому порядку обчислення судами попередніх інстанцій строку звернення позивача до адміністративного суду із вимогами про стягнення пені, які є предметом розгляду цієї справи, Суд виходить з такого.

39. Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

40. Так, відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

41. Пунктом 200.8 статті 200 ПК України визначено, що до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

42. У силу положень пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу (тобто, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку), контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

43. Разом з тим, контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).

44. Згідно з пунктом 200.12 статті 200 ПК України Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

45. При цьому у випадку, передбаченому підпунктом «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

46. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

47. У свою чергу нормами пункту 200.13 статті 200 зазначеного Кодексу встановлено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

48. Водночас за змістом пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

49. Згідно з пунктом 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

50. Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

51. Аналіз наведених норм ПК України у сукупності свідчить, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику податку суму бюджетного відшкодування ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

52. У взаємозв`язку із наведеним Суд вважає за необхідне зазначити, що ПК України надано можливість платнику податків право на отримання/стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ.

53. Так, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогою про стягнення з бюджету на його користь пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

54. При цьому незалежно від того, чи сплачена фактично бюджетна заборгованість, нарахування пені нерозривно пов`язано з такою заборгованістю, а отже відлік строку звернення до суду розпочинається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. А саме після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган на наступний робочий день, що настав за днем отримання відповідного судового рішення, зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої у судовому порядку суми бюджетного відшкодування платника. У свою чергу орган Казначейства упродовж п`яти операційних (як правило робочих) днів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування, перераховує відповідну суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

55. Після закінчення зазначеного терміну і не отримання суми бюджетного відшкодування у визначений строк, платник податку повинен усвідомити про порушення його права на її отримання, в тому числі право на нарахування пені, і відповідно має право звернення до суду для захисту цього права у шестимісячний строк, визначений статтею 122 КАС України.

56. Тобто, початком перебігу вказаного строку має розпочинатись з дати виникнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ (що є також датою початку строку для нарахування пені, оскільки вимоги щодо відшкодування пені нерозривно пов`язані із фактом існування заборгованості бюджету), і такою датою є наступний день, який слідує за датою закінчення строку, визначеного пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, який обраховується від дати фактичного отримання контролюючим органом судового рішення, що набрало законної сили про задоволення позову позивача + 1 робочий день для внесення до Реєстру відомостей про узгодження суми бюджетного відшкодування + 5 операційних днів на відшкодування органами казначейства суми коштів.

57. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19 та від 16.02.2023 у справі №803/1149/18, Верховного Суду від 24.08.2023 у справі № 480/9238/21.

58. Як вже зазначалося вище по тексту цього судового рішення, оспорювана Товариством в межах справи № 580/2947/21 сума бюджетного відшкодування набула статусу узгодженої в день набрання законної сили постановою Верховного Суду від 18 листопада 2022 року.

59. З огляду на приписи пункту 200.15 статті 200 ПК України після закінчення процедури судового оскарження контролюючий орган мав вчинити належні дії з реалізації актуального на час його застосування механізму бюджетного відшкодування. Утім у строк, встановлений зазначеним пунктом й статтею Кодексу, погашення вказаної суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь платника (позивача) не відбулося, а тому в ТОВ «ГРУПА ВНЕТО» виникло право на звернення до суду із позовом про стягнення пені із суми невідшкодованої бюджетної заборгованості.

60. Отже, перевіряючи питання щодо дотримання позивачем шестимісячного строку при зверненні із цим позовом до суду, судами попередніх інстанцій не було з`ясовано моменту, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність порушення своїх прав.

61. При цьому, ані суд першої інстанції, ані апеляційний суд не встановили обставину щодо дати отримання податковим органом згаданої постанови Верховного Суду від 18 листопада 2022 року. У зв`язку з цим висновок судів про те, що позивач, звернувшись до суду 20 липня 2023 року із даним позовом, пропустив шестимісячний строк на подання позовної заяви про стягнення пені, що нараховується на узгоджену 18 листопада 202 року в судовому порядку невідшкодовану суму бюджетної заборгованості, без встановлення даної обставини та внаслідок неправильного застосування до спірних відносин матеріальних норм права є передчасним.

62. Що ж до доводу скаржника про незастосування строку звернення до суду з мотивів «триваючого правопорушення» є необґрунтованими з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 19 січня 2023 року у справі №140/1770/19, яка визнала помилковими висновки судів попередніх інстанцій про триваючий характер порушення прав платника ПДВ у такій спірній ситуації.

63. Також Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно не взяли до уваги як істотні посилання позивача на оскарження Товариством у межах окремого судового спору (справа № 580/533/23) бездіяльності Головного управління ДПС у Черкаській області щодо невнесення до Реєстру заяв даних про узгодження відповідної суми бюджетного відшкодування та результати судового розгляду такого спору, оскільки сума бюджетного відшкодування, щодо повернення яких позивач заявив позовні вимоги, набула статусу узгодженої ще в день набрання законної сили постановою Верховного Суду від 18 листопада 2022 року у справі № 580/2947/21. При цьому після того іншого спору в суді не може змінювати дату, з якої позивач дізнався (повинен був дізнатися) про порушення своїх прав на отримання бюджетного відшкодування у встановлений чинним законодавством строк.

64. Водночас суди не надали жодної правової оцінки заявленим позивачем у позовній заяві іншим вимогам, а саме щодо стягнення інфляційних втрат і 3% річних, чи підлягали ці вимоги розгляду в одному провадженні із вимогою про стягнення пені, нарахованої в порядку пункту 200.23 статті 200 ПК України, та взагалі порядку адміністративного судочинства, у випадку якщо, такі могли бути розглянуті адміністративним судом, то чи допустив позивач пропуск строку звернення до суду із саме цими позовними вимогами.

65. Таким чином, з огляду на недослідження судами попередніх інстанцій всіх обставин, що мають значення для правильного обчислення строку звернення до суду із вказаним адміністративним позовом та, відповідно і для висновку щодо дотримання/пропуску такого позивачем, а також ненадання оцінки всім аргументам позивача, то Суд вказує на передчасність висновків судів про залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

66. У даному випадку судами допущено порушення процесуального закону, які призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.

67. Відтак, доводи касаційної скарги про порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права знайшли своє підтвердження.

68. Також, слід зазначити, що при обмеженні, зокрема, права звернення до суду порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.

69. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

70. Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

71. Ураховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судами обох інстанцій, справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

72. З огляду на наведене, касаційна скарга ТОВ «ГРУПА ВЕНЕТО» підлягає задоволенню.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

73. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВЕНЕТО» задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року скасувати, а справу № 580/6334/23 направити для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

І. Л. Желтобрюх