Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.01.2021 року у справі №360/5292/19
Постанова КАС ВП від 18.05.2023 року у справі №360/5292/19
Постанова КАС ВП від 18.05.2023 року у справі №360/5292/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року

м. Київ

справа № 360/5292/19

адміністративне провадження № К/9901/33526/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.

розглянув як суд касаційної інстанції в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №360/5292/19

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправним і скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності та наказу про звільнення, поновлення на посаді, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, ухвалену у складі: головуючого судді Ірметової О.В., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року, ухвалену у складі: головуючої судді Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Ястребової Л.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації з вимогами:

- визнати протиправним і скасувати висновок щодо негативного оцінювання результатів службової діяльності позивача як державного службовця Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації, затвердженого наказом Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації від 15 листопада 2019 року №53;

- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту агропромислового розвитку від 15.11.2019 № 25-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити позивача на посаді начальника відділу землеробства, інженерно-технічної роботи та охорони праці Управління розвитку агропромислового виробництва Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації з 16 листопада 2019 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 листопада 2019 року по день ухвалення судового рішення з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що наказом директора Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації від 15.11.2019 №53 затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 з негативною оцінкою. Виставлені бали свідчать про невиконання або невчасне виконання завдань позивачем. Однак графа «Обґрунтування» вказаної негативної оцінки не містить жодних конкретних зауважень, заперечень чи спростувань щодо досягнутих позивачем результатів. З урахуванням викладеного позивач доводив, що визначення результатів оцінювання відбувалося формально, без будь-якого обґрунтування виставлених балів.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 19 червня 2017 року призначений на посаду начальника відділу землеробства, інженерно-технічних робіт та охорони праці Управління розвитку агропромислового виробництва Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації.

4. 20 грудня 2018 року позивачеві були встановлені завданням, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2019 рік, а саме:

1) завдання №1: забезпечення розробки обласного зведеного плану розвитку АПК і надання до МінАПП; ключові показники: повнота, оперативність та актуальність інформації, дотримання строків, контроль за відсутністю помилок;

2) завдання №2: забезпечення моніторингу ходу проведення весняно-польових, збиральних, осінньо-польових робіт і надання відповідних звітів до МінАПП; ключові показники: оперативність та актуальність інформації, дотримання встановлених строків, контроль за відсутністю помилок;

3) завдання №3: забезпечення організації обласних нарад і семінарів для керівників і спеціалістів сільгосппідприємств; ключові показники: дотримання строків проведення, дотримання вимог чинного законодавства;

4) завдання №4: забезпечення перевірки документів на відповідальність чинному законодавства; ключові показники: своєчасність опрацювання документів, дотримання строків виконання.

5. Наказом Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації від 29.10.2019 № 47 встановлено строки визначення результатів виконання завдань державними службовцями Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації, які займають посади держаної служби категорій «Б» і «В».

6. Відповідачем 12.11.2019 затверджено «Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік», відповідно до якого:

1) завдання №1 оцінено на 3 бали (завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використовувати в роботі): зведений план розвитку АПР розроблений у встановлений строк, перевірений, погоджений та наданий до МінАПП 8 таблицями (з 14). Зауважень до наданого плану не надходило, помилки при складанні плану відсутні;

2) завдання №2 оцінено на 2 бали (завдання виконано, але потребувало допомоги у виконанні роботи, постійного нагадування з боку керівництва): щоденно проводився контроль за моніторингом ходу проведення весняно-польових, збиральних, осінньо-польових робіт. Надання відповідних звітів протягом звітного періоду до МінАПП проводилося своєчасно. Проводилася взаємодія з МінАПП щодо органічного виробництва, супутникового моніторингу та оцінки землі. Зауважень щодо звітів не надходило;

3) завдання №3 оцінено на 2 бали (при виконанні завдання проявляв низьку самостійність, залучення інших осіб, потребував нагадування з боку керівництва): протягом звітного періоду організовані та проведені обласні заходи: «Проведення науково-практичної конференції з питань особливостей проведення комплексу весняно-польових робіт». Строки проведення заходів не порушувались. Одинадцять разів приймав участь у виїзних нарадах і семінарах по території області. Приймав участь у підготовці 112 відповідей по зверненнях громадян. Розроблено проєкт програми збереження та раціонального відтворення родючості ґрунтів орних земель у Луганській області на 2020-2024 роки;

4) завдання №4 оцінено на 2 бали (під час виконання потребував зразків документів, допомоги в виконанні роботи, постійного нагадування і високої міри контролю): своєчасно та якісно протягом звітного періоду проводилась перевірка документів на відповідність вимогам чинного законодавства. Опрацьовано відповіді та телеграми з питань охорони праці, протипожежної безпеки, цивільного захисту та служби захисту тварин і рослин.

7. За результатами оцінювання було обчислено середній бал, який склав 2,25, та виставлено негативну оцінку - «При виконанні завдань проявляв низьку самостійність, потребував нагадувань і контролю з боку керівництва».

8. Наказом Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації від 15 листопада 2019 року №53 затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації, відповідно до якого позивачеві виставлено оцінку «Негативно».

9. Наказом Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації від 15 листопада 2019 року № 25-к позивача звільнено з державної служби з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності).

10. 15 листопада 2019 року Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації складено акт про відмову позивача ознайомитися з наказами відповідача від 15.11.2019 №53 та №25-к.

11. Не погоджуючись з указаними наказами, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

12. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.08.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020, у задоволенні позову відмовлено.

13. Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що визначення та виставлення оцінки за виконані завдання є дискреційними повноваженням керівника відповідного державного органу.

14. Суди попередніх інстанцій також відхили посилання позивача на те, що до спірних правовідносин підлягала застосуванню стаття 44 Закону України «Про державну службу» (у редакції від 19.12.2018), відповідно до якої у разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності і лише повторна негативна оцінка є підставою для звільнення.

15. Як зазначили суди попередніх інстанцій, Законом України від 19.09.2019 № 117-ІХ до Закону України «Про державну службу» були внесені зміни, відповідно до яких повторне оцінювання у разі отримання негативної оцінки не проводиться.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

16. Від ОСОБА_1 17.12.2020 надійшла касаційна скарга на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020, у якій позивач вимагає їх скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

17. Ухвалою Суду від 24.02.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

18. Відповідно до доводів позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, судом апеляційної інстанції застосовано статтю 44 Закону України «Про державну службу», Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №640 від 23.08.2017, без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №560/1764/19.

19. Як зазначає позивач, у вказаній постанові за подібних обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що виставляння балів без обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об`єктивність оцінки; за відсутності відповідних обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставляння середнього балу.

20. У контексті вказаних висновків позивач доводить, що виставлений йому бал свідчить, що встановлені йому завдання невиконані або виконані несвоєчасно. Водночас у результатах оцінювання не зазначено конкретних зауважень, заперечень чи спростувань щодо досягненого позивачем результату.

21. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

22. Принципи, правові та організаційні засади державної служби визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

23. Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

24. Частиною п`ятою статті 44 Закону № 889-VIII передбачено, що за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

25. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 591) затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок).

26. Згідно з пунктом 3 Порядку оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

27. Пунктом 9 Порядку передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

28. Відповідно до пункту 37 Порядку для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.

29. Пунктом 39 Порядку передбачено, що оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі відповідно до абзацу першого пункту 9-1 цього Порядку (у разі його подання державним службовцем).

30. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік, згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їхнього обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.

31. Додатком 4 до Порядку затверджені Критерії визначення балів, відповідно до яких: - оцінка « 0» виставляється якщо завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції.

- оцінка « 1» виставляється, якщо завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

- оцінка « 2» виставляється, якщо завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

- оцінка « 3» виставляється якщо завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

- оцінка « 4» виставляється якщо завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

32. Згідно з частиною шостою статті 44 Закону №889-VIII у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

VI. Позиція Верховного Суду

33. З аналізу наведених норм Закону №889-VIII та Порядку вбачається, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні.

34. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

35. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

36. Так, за змістом пункту 39 Порядку після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

37. Отже, негативна, позитивна або відмінна оцінка за результатами оцінювання має бути обґрунтована.

38. У постанові від 30.09.2020 у справі №560/1764/19 Верховний Суд, аналізуючи положення статті 44 Закону №889-VIII у взаємозв`язку з пунктом 39 Порядку, дійшов висновку, що негативні оцінки із виставленням балу "0", "2" мають бути обґрунтовані в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Виставлення відповідних балів без такого обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об`єктивність оцінки роботи державного службовця. За відсутності відповідних обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.

39. Розвиваючи цю правову позицію в частині змісту та обсягу відповідного обґрунтування, Верховний Суд у постанові від 26.01.2023 у справі №140/318/21 зазначив, що обґрунтування балів за виконані завдання не може зводитися до цитування повністю чи частково критеріїв їхнього визначення, установлених додатком 5 до Порядку.

Критерії оцінювання не можуть підміняти обов`язок суб`єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями. Так, критерії - це загальні норми та вимоги, за наявності яких завдання уважається виконаним/частково виконаним/не виконаним, а обґрунтування балів - це фактичні обставини, які суб`єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу.

Необхідність належного обґрунтування виставлених державному службовцю балів за результатами оцінювання службової діяльності передбачена наслідками, які може потягнути за собою недостатня їхня кількість.

40. Водночас у постанові від 21.04.2021 у справі № 480/4987/19 Верховний Суд сформував правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставленні балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

41. Як убачається з обставин, установлених судами попередніх інстанцій у справі, що розглядається, на обґрунтування виставлених позивачеві балів відповідачем лише процитовано критерії визначення таких балів, що наведені у додатку 4 до Порядку, без зазначення фактичних обставин, які б відповідали вказаним критеріям.

42. Таким чином, у вимірі вказаних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.09.2020 у справі №560/1764/19, від 21.04.2021 у справі № 480/4987/19, від 26.01.2023 у справі №140/318/21, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача не можна вважати обґрунтованим, адже відповідач застосував формальний підхід щодо наведення обґрунтування виставлених ОСОБА_1 балів по кожному із чотирьох завдань, обмежившись лише цитуванням критеріїв, визначених додатком 4 до Порядку.

43. Щодо висновків судів попередніх інстанцій про те, що визначення результатів службової діяльності державного службовця є дискреційними повноваженнями відповідного керівника, Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 17.11.2021 у справі № 320/425/21 та від 14.07.2022 у справі №440/99/21, висловлював позицію щодо меж свободи розсуду керівника у процедурі оцінювання результатів службової діяльності, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів і перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку. Отже, суд не може на власний розсуд визначати бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, а також наводити власне обґрунтування виставленим балам.

44. Водночас адміністративний суд, відповідно до положень частини другої статті 2 КАС України, повинен перевірити та надати юридичну оцінку відповідності принципам проведеної адміністративної процедури щодо оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання.

45. Таким чином, не заперечуючи наявність у суб`єкта оцінювання дискреційних повноважень щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, Суд зазначає, що така дискреція не може бути свавільною, а повинна ґрунтуватися на приписах закону.

46. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

47. Отже, результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 повинні містити належні та достатні обґрунтування, які б дозволяли встановити фактичні підстави виставлення того чи іншого балу державному службовцю, а не формальне цитування критеріїв виставлення балів.

48. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 у справі №140/318/21.

49. З урахуванням викладеного, висновки судів попередніх інстанцій про законність оскаржуваних наказів ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

50. Приписами статті 235 КЗпП України на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі.

51. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

52. З урахуванням викладеного, позивач підлягає поновленню на посаді начальника відділу землеробства, інженерно-технічної роботи та охорони праці Управління розвитку агропромислового виробництва Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації.

53. Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

54. Беручи до уваги, що розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу потребує дослідження судом доказів щодо нарахованої позивачеві заробітної плати, водночас указане питання судами першої та апеляційної інстанцій не досліджувалося, а суд касаційної інстанції в силу приписів статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, то справа в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

55. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

56. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

57. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

58. Ураховуючи зазначені норми процесуального закону, суд дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково: оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково, а саме: скасувати оскаржувані накази та поновити позивача на посаді; у частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

59. Керуючись статтями 3 238 341 344 349 351 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

60. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

61. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року скасувати.

62. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

63. Визнати протиправним і скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації, затверджений наказом Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації від 15 листопада 2019 року №53, у частині, що стосується ОСОБА_1 .

64. Визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації від 15 листопада 2019 року №25-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

65. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу землеробства, інженерно-технічної роботи та охорони праці Управління розвитку агропромислового виробництва Департаменту агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації з 16 листопада 2019 року.

66. Справу №360/5292/19 у частині позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу направити на новий розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

67. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко