Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.11.2018 року у справі №826/1671/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2019 року

м. Київ

справа №826/1671/18

адміністративне провадження №К/9901/10643/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О. П.,

судді - Коваленко Н. В., Кравчук В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
19.03.2019р. (судді - Мєзєнцев Є. І., Файдюк В. В., Чаку Є. В. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У січні 2018р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати протиправними дії Міністерства оборони України, Київського міського комісаріату щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- скасувати рішення Міністерства оборони України від 19.12.2017р. у частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;

- зобов'язати Міністерство оборони України, Київський міський військовий комісаріат призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, зобов'язати надати до суду звіт про виконання судового рішення протягом семи днів з дня отримання копії судового рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2018р. позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо не призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від
2512.2013р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Скасовано рішення Міністерства оборони України від 19.12.2017р. у частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

В решті позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилось Міністерство оборони України, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018р. апеляційну скаргу повернуто апелянту.

У листопаді 2018 року Міністерство оборони України повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
30.05.2018р. (а. с.65)

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Наступною ухвалою від 25.02.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для його поновлення, а також квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019р. відмовлено у задоволенні клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження та у продовженні строку на усунення недоліків, та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Міністерство оборони України не погодилось з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відмовивши у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції обмежив право заявника на оскарження судових рішень, яке є складовою конституційного права на судовий захист.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особи має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Статтею 296 КАС України встановлені вимоги до апеляційної скарги, зокрема, пунктом 1 частини 5 якої передбачено необхідність додання до апеляційної скарги документа про сплату судового збору.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копію повного тексту оскаржуваного судового рішення відповідачем отримано 10.05.2018р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням, а з апеляційною скаргою до суду відповідач звернувся 27.11.2018р., тобто з пропуском процесуального строку. При цьому заявником не наведено поважних причин, які б слугували підставою для поновлення такого строку, а тому відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для звернення до суду з заявою про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

Крім того, апеляційна скарга не відповідала вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, оскільки до неї не додано документу про сплату судового збору.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, апеляційний суд виходив з того, що 18.03.2019р. до суду надійшла квитанція про сплату Міністерством оборони України судового збору, тобто наданий судом строк на усунення недоліків апеляційної скарги був достатнім.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовляючи відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені заявником у клопотанні про поновлення процесуального строку обставини, зокрема вчасна первинна подача апеляційної скарги, не свідчать про наявність поважних причин його пропуску, оскільки повернення вперше поданої апеляційної скарги не означає, що повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому випадку порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що апеляційну скаргу подано заявником з пропуском передбаченого законом строку апеляційного оскарження, поважних підстав пропуску строку не наведено, а тому апеляційний суд обгрунтовано прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Посилання в обґрунтування касаційної скарги на те, що вперше звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції відбулось в межах строку апеляційного оскарження, а тому відмова суду у поновленні строку на апеляційне оскарження є протиправною, є безпідставним та не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження та відсутності поважних підстав для його поновлення, оскільки повернення раніше поданої апеляційної скарги відбулось у зв'язку недотриманням відповідачем вимог щодо належного оформлення повноважень представника, що не може свідчити про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження при наступній подачі апеляційної скарги.

В свою чергу, передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки при ухваленні судового рішення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допущено, тому колегія суддів доходить висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

Н. В. Коваленко

В. М. Кравчук