Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2019 року

Київ

справа №816/1767/17

адміністративне провадження №К/9901/11614/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглунувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року у складі судді Шевякова І.С. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у складі колегії суддів Подобайло З.Г., Катунова В.В., Григорова А.М. у справі № 816/1767/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Микитченко Олексія Васильовича, Управління державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

ПАТ "Дельта Банк" (надалі по тексту -позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Микитченка О.В. (надалі по тексту - відповідач) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22724814 та індексний номер: 22725084 про припинення іпотеки Банку на об`єкт іпотеки та припинення обтяження на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 136,9 кв.м., житловою площею 75,2 кв.м.

- зобов`язати Управління державної реєстрації речових прав виконавчого комітету Кременчуцької міської ради поновити в Державному реєстрі речових прав на майно запис про іпотеку ПАТ "Дельта Банк" за реєстраційним № 4175746 від 06.12.2006 року на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 136,9 кв.м., житловою площею 75,2 кв.м.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року, визнано протиправними та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Микитченка О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень /індексний номер 22724814 та індексний номер 22725084/ про припинення іпотеки та припинення обтяження на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 136,9 кв.м., житловою площею 75,2 кв.м.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанції, ОСОБА_1 подала касаційну скарги, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги заявником вказано, що судами попередніх інстанцій проігноровано той факт, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з позовом. Також вказано, що внаслідок незастосування ч. 6 ст. 47 КАС України та прийняття судами першої та апеляційної інстанції визнання позову нотаріусом Микитченко О.В. порушено справедливий баланс, порушені її права на справедливий суд та на мирне володіння майном, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Першого протоколу Конвенції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. Вказує, що шестимісячний строк звернення позивача до адміністративного суду слід обраховувати з 15.08.2017, тобто, з моменту отримання Інформаційної довідки № 94593628 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Позивачем наголошено, що у зв`язку з відсутністю в матеріалах будь-яких доказів підставності реєстрації припинення прав іпотекодержателя, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про обгрунтованість позовних вимог. Також позивачем наголошено про помилковість доводів заявника касаційної скарги стосовно того, що оскаржуваними рішеннями останнього позбавлено права на мирне володіння майном, оскільки скасування рішення приватного нотаріуса про припинення іпотеки та припинення заборони на відновлення запису про іпотеку за іпотекодержателем не позбавляє права власності третьої особи на об`єкт нерухомості.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 вказує, що позивачу ще у жовтні 2015 року, під час інвентиризації активів, було відомо про реєстрацію припинення іпотеки, яка є предметом оскарження в цій справі, і строк звернення до суду сплинув у квітні 2016 року. Вказує, що суди попередніх інстанцій приймаючи визнання відповідачем позову, добре усвідомлюючи, що таке прийняття визнання позову порушує її права - права добросовісного набувача квартири, який у момент її придбання не знав і не міг знати про чинність договору іпотеки та існування її обтяження. Наголошує на тому, що поновлення запису про іпотеку на нерухоме майно, яке вона добросовісно набула і яке не мало зареєстрованих обтяжень на момент його придбання, є втручанням у мирне володіння майном, є свавіллям, як нотаріуса Микитченка О.В. , який не запобіг втручанню у роботу Реєстру прав на нерухоме майно та визнав позов у цій справі, так і свавіллям судів, які ніби не помічають, що строк звернення до суду давно пропущений та добросовісний набувач фактично позбавляється права власності на своє майно.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

У ході розгляд справи судами встановлено, що 06.12.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір про надання відкличної поновлювальної кредитної лінії № 576 МКК-К1 на суму 100 000 доларів США.

06.12.2006 між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" укладено договір іпотеки, посвідчений 06.12.2006 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 11322 .

Пунктом 1.1 цього Договору передбачено, що в іпотеку передається нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 136,9 кв.м.

08.12.2011 між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким право вимоги в тому числі і за кредитним договором № 576 МКК-К1 перейшло до позивача по справі.

15.08.2017 ПАТ "Дельта Банк" отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон і відчуження об`єктів нерухомого майна по квартирі АДРЕСА_1 , згідно якої 09.07.2015 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Микитченко О.В. рішенням із індексним номером 22724814 та 22725084 припинив іпотеку та обтяження на вказане нерухоме майно .

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції, доводи якого підтримано і апеляційним судом, виходив з необґрунтованості реєстрації припинення прав іпотекодержателя.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 № 898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 4 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" /в редакції станом на прийняття спірних рішень/ державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов`язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Державна реєстрація речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може здійснюватися нотаріусом незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право.

Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та статтею 4-1 цього Закону.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об`єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п`ятої цієї статті.

Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місця розташування об`єкта нерухомого майна.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об`єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Судами попередніх інстанцій вірно вказано, що прийняттю рішення про державну реєстрацію має передувати вчинення дій державним реєстратором щодо такої реєстрації.

Разом з тим судами встановлено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Микитченко О.В. у наданих до суду поясненнях стверджував, що реєстраційні дії щодо припинення обтяжень ним не вчинялися, спірні рішення та дії щодо припинення обтяжень вчинені невстановленими особами без його відома, на підтвердження чого суду надано заяви про вчинення кримінальних правопорушень та ухвали суду про зобов`язання слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості на підставі заяв Микитченка О.В. та витяг кримінального провадження .

Судами попередніх інстанцій розцінено такі пояснення відповідача, як визнання позову, оскільки він підтвердив незаконність будь-яких дій та рішень щодо спірної реєстрації припинення права іпотекодержателя.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги, суди не покликався на визнання відповідачем позову, як єдину підставу для задоволення позовних вимог.

Натомість судами вказано, що матеріали справи не містять доказів вчинення цим відповідачем дій щодо припинення обтяжень та прийняття ним спірних рішень та в підтвердження правомірності та обґрунтованості реєстрації припинення прав іпотекодержателя.

Таких доказів не надано ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції.

Заявником касаційної скарги доказів на спростування наведених фактів до суду не подано.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22724818 та 227225084 відбулося всупереч вимогам чинного законодавства про іпотеку та законодавчо регламентований порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та про необхідність захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Микитченка Олексія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22724818 та 227225084, про припинення іпотеки банку на об`єкт іпотеки та припинення обтяження на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 136,9 кв.м., житловою площею 75,2 кв.м.

Також колегія суддів погоджується з доводами судів про безпідставнісь покликання заявника касаційної скарги стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки судами встановлено, що ПАТ "Дельта Банк" тільки 15 серпня 2017 року було отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон і відчуження об`єктів нерухомого майна по квартирі АДРЕСА_1 , з якої дізналися про порушене право, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом 09.10.2017.

Також колегія суддів зазначає, що скасування рішення приватного нотаріуса про припинення іпотеки та припинення заборони, не позбавляє права ОСОБА_1 на об`єкт нерухомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді: Л.Л.Мороз

А.І. Рибачук