Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2020 року

Київ

справа №820/1505/18

провадження №К/9901/1128/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Жук А. В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про стягнення недоотриманого середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Мельнікової Л. В., суддів: Бенедик А. П., Донець Л. О.

І. Суть спору

1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України (далі - ДЕІ України) про стягнення недоотриманого середнього заробітку за період з 13 травня 2016 року по 20 листопада 2017 року у розмірі 97902,31 гривень.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 820/2691/16 ДЕІ України видано наказ від 20 листопада 2017 року № 421-о, яким позивача поновлено на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області.

2.1. Разом з цим на виконання судових рішень у справах № 820/5002/16, № 820/1650/17 та № 820/3153/17 з відповідача стягнуто середній заробіток за час затримки виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 820/2691/16.

2.3. Стверджує, що відповідачем, в порушення вимог законодавства про працю при виконанні судових рішень щодо виплати позивачу середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання судового рішення, не враховано положення постанов Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2017 року № 292 "Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" та від 18 січня 2017 року № 15 "Питання оплати праці працівників державних органів", згідно з якими з 01 травня 2016 року та з 01 січня 2017 року підвищено посадові оклади державних службовців.

2.3. Вважаючи дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про стягнення недоотриманого середнього заробітку за період з 13 травня 2016 року по 20 листопада 2017 року.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 820/2691/16, що набрала законної сили 02 серпня 2016 року, задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ДЕІ України, Голови ДЕІ України Заїки А. М. про визнання незаконним та скасування наказу, поновлені на посаді, стягнення коштів.

4. Так, вказаним судовим рішенням: визнано протиправним та скасовано наказ ДЕІ України від 13 травня 2016 року № 172-о про звільнення позивача з посади начальника ДЕІ України у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області з 13 травня 2016 року за прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника ДЕІ України у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області з 13 травня 2016 року; стягнуто з ДЕІ України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 травня 2016 року по 02 червня 2016 року в розмірі 3332,28 гривень.

5. Оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулось 13 травня 2016 року середня заробітна плата позивача обчислювалася з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме за березень в розмірі 10235,07 грн та квітень 2016 року в розмірі 10235,07 гривень.

6. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року у справі № 820/5002/16 за позовом ОСОБА_1 стягнуто з ДЕІ України на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 820/2691/16, за період з 03 червня 2016 року по 21 лютого 2017 року у розмірі 43319,64 гривень.

7. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року у справі № 820/1650/17 за позовом ОСОБА_1 стягнуто з ДЕІ України на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 820/2691/16 за період з 22 лютого 2017 року по 12 червня 2017 року у розмірі 17613,48 гривень.

8. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі № 820/3153/17 за позовом ОСОБА_1 стягнуто з ДЕІ України на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі № 820/2691/16, починаючи з 13 червня 2017 року по 20 листопада 2017 року у розмірі 26420,22 гривень.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року позовні вимоги задоволено.

9.1. Стягнуто з ДЕІ України на користь ОСОБА_1 недоотриманий середній заробіток за період з 13 травня 2016 року по 20 листопада 2017 року у розмірі 97902,31 гривень.

10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень постанов Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 292 та від 18 січня 2017 року № 15. згідно з якими середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 повинна була становити з дати звільнення (13 травня 2016 року) по 31 грудня 2016 року 502,19 грн/день, а з 01 січня 2017 року по дату поновлення на посаді (20 листопада 2017 року) - 521,60 грн/день. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що ДЕІ України повинна була відшкодувати на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання судового рішення всього у розмірі 188587,93 гривень. Зважаючи на ту обставину, що фактично на користь позивача стягнуто середній заробіток у розмірі 90685,62 грн., тому суд задовольнив позовні вимоги та стягнув з ДЕІ України недоотриманий середній заробіток у розмірі 97902,31 грн. за період з 13 травня 2016 року по 20 листопада 2017 року.

11. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове, яким в позові відмовлено.

12. Харківський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, прийшов до висновку про ненадання позивачем доказів, які б посвідчували ту обставину, що в структурі заробітної плати начальника ДЕІ України у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області у 2016 та 2017 роках відбулись зміни.

IV. Касаційне оскарження

13. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

14. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судом апеляційної інстанції не враховано довідку ДЕІ України у Полтавській області від 07 лютого 2018 року № 437/01-14/03-09, яка надавалась позивачем разом із позовною заявою та яка підтверджує факт збільшення посадового окладу, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 292 з 01 травня 2016 року становив 6547,00 грн., а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 з 01 січня 2017 року становив 6800,00 гривень.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

15. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

16. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

17. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

18. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. В силу статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

22. Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

23. За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

24. Статтею 236 КЗпП України обумовлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

25. Статтею 27 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

26. Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100) визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

У разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.

У разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.

27. Згідно з пунктом 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

28. За приписами пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

29. Відповідно до пункту 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв`язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.

Працівникам бюджетних установ і організацій, яким відповідно до законів України щомісячно перераховуються посадові оклади (ставки) до рівня не нижчого середньої (подвійної) заробітної плати в промисловості (народному господарстві), розрахунки виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати можуть провадитися, якщо це передбачено у колективному договорі, виходячи з посадового окладу (ставки) того місяця, в якому відбулася подія, пов`язана з відповідними виплатами, з урахуванням постійних доплат і надбавок.

VI. Позиція Верховного Суду

30. З матеріалів справи вбачається, що Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 02 червня 2016 року у справі № 820/2691/16 поновив позивача на посаді начальника ДЕІ України у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області з 13 травня 2016 року та стягнув з ДЕІ України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 травня 2016 року по 02 червня 2016 року в розмірі 3332,28 гривень.

31. Крім того у зв`язку із затримкою виконання вищевказаного судового рішення в частині поновлення, з ДЕІ України стягнуто на користь позивача середній заробіток за періоди: з 03 червня 2016 року по 21 лютого 2017 року; з 22 лютого 2017 року по 12 червня 2017 року; з 13 червня 2017 року по 20 листопада 2017 року, відповідно до судових рішень у справах № 820/5002/16, № 820/1650/17 та № 820/3153/17.

32. Однак в рамках цієї адміністративної справи позивач ставить питання про стягнення за період з 13 травня 2016 року (з дня звільнення) по 20 листопада 2017 року (день фактичного поновлення) недоотриманого середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, мотивуючи неврахуванням пункту 10 Порядку № 100.

33. Відповідно до висновку про застосування норм права, наведеного у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 572/2429/15-ц, тлумачення частини другої статті 235 КЗпП, пункту 10 Порядку № 100, свідчить, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу і законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

34. При цьому, якщо за період від часу звільнення працівника до часу поновлення його на роботі підприємство здійснювало підвищення розміру тарифних ставок і посадових окладів, при обчисленні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу заробітна плата працівника підлягає коригуванню на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

35. Відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції вказав про ненадання позивачем доказів, які б посвідчували ту обставину, що в структурі заробітної плати начальника ДЕІ України у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області у 2016 та 2017 роках відбулись зміни.

36. Натомість як встановлено судом першої інстанції, постановами Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 292 та від 18 січня 2017 року № 15 з 01 травня 2016 року та з 01 січня 2017 року відповідно, підвищено посадові оклади державних службовців.

37. Таким чином згідно з вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України посадовий оклад начальника ДЕІ у Полтавській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області був збільшений та з 01 травня 2016 року становив 6547,00 грн., а з 01 січня 2017 року - 6800,00 гривень.

38. Наведені обставини також підтверджуються довідкою ДЕІ у Полтавській області від 07 лютого 2018 року № 437/01-14/03-09, яка додана позивачем до позовної заяви.

39. Слід зазначити, що коефіцієнт підвищення, на який необхідно було прокоригувати виплати, що включаються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховується шляхом ділення тарифної ставки (окладу встановленого працівнику після підвищення, на тарифну ставку (оклад), яку він мав до підвищення.

40. Як вбачається з судових рішень у справах № 820/5002/16, № 820/1650/17 та № 820/3153/17 фактично було стягнуто середній заробіток в розмірі 90685,62 грн. (3332,28 грн. + 43319,64 грн. + 17613,48 грн. + 26420,22 грн.), тобто без врахування підвищення посадового окладу.

41. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції не застосував пункт 10 Порядку № 100.

42. Водночас, з урахуванням наведеної норми, як правильно розраховано судом першої інстанції, недоотриманий середній заробіток позивача за період з 13 травня 2016 року по 20 листопада 2017 року склав 97902,31 грн. (188587,93 грн. - 90685,62 грн.).

43. Аналогічна правова позиція щодо протиправного незастосування при здійсненні розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі коефіцієнту підвищення тарифних ставок і посадових окладів міститься, з-поміж іншого, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 0640/4691/18, від 03 жовтня 2019 року у справі № 804/8042/17.

44. Отже, враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції цілком правомірно задовольнив позовні вимоги.

45. Харківський апеляційний адміністративний суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, помилково скасував рішення суду першої інстанції.

46. З огляду на викладене та, зважаючи на приписи статті 352 КАС України, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року підлягає скасуванню, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року - залишенню в силі.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року скасувати.

3. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

А. В. Жук