Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.09.2018 року у справі №812/604/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 812/604/18

адміністративне провадження № К/9901/60389/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 812/604/18

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду (суддя Пляшкова К. О.) від 14 травня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Геращенка І. В., Арабей Т. Г., Казначеєвої Е. Г.) від 11 липня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в Станично-Луганському районі), в якому просила зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити пенсію згідно з заявою, з 26 червня 2014 року по 14 березня 2017 року, та перерахувати пенсію з 14 березня 2017 року з урахуванням заробітної плати.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 26 червня 2014 року вона звернулась до УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська для отримання пенсії за віком. 26 червня 2014 позивачу призначена пенсія, про що проставлено штамп на першій сторінці її трудової книжки. При зверненні 28 листопада 2016 року до Пенсійного фонду, було встановлено, що позивач як одержувач пенсії в Центральній базі даних одержувачів пенсії інформаційного центру персоніфікованого обліку ПФУ не значиться. У зв'язку з чим нею подано нову заяву для призначення пенсії, на підставі якої відбулось таке призначення 14 березня 2017 року. Також, позивачу у зв'язку із наявною помилкою в зазначенні по батькові, яка допущена в індивідуальних відомостях про застраховану особу, пенсію було призначено без урахування заробітної плати.

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати пенсії з 26 червня 2014 року такими, що порушують її права, оскільки єдиною підставою для призначення пенсії є подання відповідної заяви. Згідно з п. 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з позивача до Державного бюджету України судовий збір у сумі 704,80 грн.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 звернулась з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

5. Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. 22 жовтня 2018 року до Верховного Суду від Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що касаційна скарга позивача є необґрунтованою та безпідставною, просить відмовити в її задоволенні.

7. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 /а. с. 5-7/.

9. 28 листопада 2016 року позивачем до УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області подано заяву про направлення запиту до Інтегрованої комплексної інформаційної системи ПФУ щодо електронної реєстрації її заяви на призначення пенсії в формі реєстрації рішень про призначення та розпоряджень форми 10. Також зазначено, що вона попереджена, що після надходження відповіді буде вирішено питання щодо дати призначення пенсії, після чого буде надано заяву на призначення /а. с. 49/.

10. 28 листопада 2016 року позивачем подано заяву про виплату пенсії або грошової допомоги на поточний рахунок, відкритий у ТВБВ № 10012/01 філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» /а. с. 75/.

11. 29 листопада 2016 року відповідачем, на підставі заяви позивача до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України, сформовано запит щодо перевірки реєстрації та обробки звернення за призначенням пенсії в підсистемі ІКІС ПФУ «Звернення» форми 10 громадянки, яка звернулася за призначенням пенсії до УПФУ в Станично-Луганському районі «ОСОБА_2». Крім того, відповідач просив надати дозвіл на призначення пенсії та вказати дату, з якої можливо призначити пенсію /а. с. 87/.

12. Листом від 24 лютого 2017 року № 5578102-12 Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України, повідомив відповідача, що згідно даних електронного журналу звернень за формою 10 (ІКІС ПФУ Підсистеми «Звернення») заява про призначення пенсії за віком позивачу управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська зареєстрована 02 липня 2014 року. Рішення по заяві не прийнято (статус звернення «очікуються дані від АСОПД»). Скановані копії документів відсутні. У разі подання документів, які оформлені належним чином та відповідають вимогам чинного законодавства, в тому числі, визначають право заявника на призначення пенсії за віком згідно заяви від 02 липня 2014 року, пенсію можливо призначити за цими документами /а. с. 41/.

13. 14 березня 2017 року, після надходження відповіді, позивач звернулася до УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, додавши наступні документи: ідентифікаційний код, диплом, довідку ВПО, витяг з державного реєстру, трудову книжку. Разом з тим, позивач зазначила, що з 26 червня 2014 року в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська їй призначена пенсія /а. с. 54-55/.

14. Згідно копії витягу з протоколу від 23 березня 2017 року № 38 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам підтверджено, що за заявою ОСОБА_2 рішенням комісії їй призначено (відновлено) соціальні виплати у вигляді пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) /а. с. 60/.

15. Розпорядженням УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області від 23 березня 2017 року № 279 позивачу призначено пенсію за віком з 14 березня 2017 року /а. с. 52, 53/.

16. Згідно з протоколу від 25 травня 2017 року у червні 2017 року відповідачем здійснено виплату призначеної позивачу пенсії, починаючи з березня 2017 року /а. с. 76/.

17. Не погодившись з прийнятим рішенням, щодо призначення пенсії їй з 14 березня 2017 року позивач звернулася до Пенсійного фонду України /а. с. 20-21/.

18. Листом від 22 січня 2018 року № 11/М-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області позивачу надано роз'яснення, в якому зазначено, що її заяву зареєстровано в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська 02 липня 2014 року. Рішення по заяві не прийнято (не проведено обчислення стажу та заробітної плати), відсутні скановані копії документів, позивачу у відповідності до положень статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначено пенсію з дня подання заяви на призначення пенсії встановленого зразка - 14 березня 2017 року. Щодо допущеної у імені по батькові позивача помилки, роз'яснено, що така помилка може бути виправлена підприємством самостійно шляхом подання корегувальних звітів за формою Додаток 4 таблиця 6 Положення про реєстр застрахованих осіб, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, за кожний звітний місяць, у якому припустилися помилки /а. с. 20-21/.

19. Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача, звернулась до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про правомірність прийняття відповідачем рішення про призначення пенсії позивачу з дня звернення за її призначенням та подання відповідного пакету документів, тобто з 14 березня 2017 року. Також, відсутність рішення УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська про призначення пенсії (визначення розміру призначеної пенсії) унеможливлює й відновлення виплати пенсії позивачу за новим місцем проживання, оскільки за приписами чинного законодавства відновити виплату можна тільки вже призначеної та нарахованої пенсії. Крім того, позивачем до матеріалів справи не надано будь-яких доказів виправлення індивідуальних відомостей про неї у реєстрі застрахованих осіб та надання таких доказів відповідачу у визначеному чинним законодавством порядку. Тобто, судом встановлено відсутність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 14 березня 2014 року, з урахуванням її заробітної плати, інформація про яку наявна у реєстрі застрахованих осіб.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що по досягненню пенсійного віку звернулась до УПФУ в Жовтневому районі м. Луганськ 26 червня 2014 року. 06 червня 2014 року їй призначена пенсія, про що проставлено штамп на першій сторінці трудової книжки. Нею подано заяву, яку було зареєстровано у «Журналі реєстрації рішення про призначення пенсій та розпоряджень Форма 10», а також усі документи, згідно переліку, визначеному у п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

22. Вважає, що оскільки їй не було відмовлено у призначенні пенсії у строки визначенні чинним законодавством, та є підтвердження про призначення пенсії (штамп у трудовій книжці та копії довідок з УПФУ у Жовтневому районі м. Луганськ), бездіяльність відповідача є неправомірною, а рішення судів такими, що підлягають скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

23. Позивач також зазначає, що з її сторони порушення законодавства немає, наявний стаж роботи понад 40 років, звернулася за призначенням пенсії вчасно, документи усі надала, відмову у призначенні пенсії не отримувала, а тому має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбаченим Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

24. Щодо перерахування розміру пенсії з 14 березня 2017 року з урахуванням заробітної плати, скаржник зазначає, що суди погодились з її доводами про те, що неможливо виправити індивідуальні відомості про неї у спосіб, визначений п. 3 розділу ІІ «Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування». Проте, рішенням було відмовлено у задоволенні цих вимог з посиланням на те, що це питання необхідно розглядати у порядку цивільного судочинства.

25. Позивач вважає, що оскільки в неї виник спір з відповідачем щодо її індивідуальних відомостей, їй буде відмовлено у розгляді в цивільному судочинстві заяви про встановлення належності їй індивідуальних відомостей, внесених до реєстру застрахованих осіб, та зазначених у формі ОК-5. Тому просить задовольнити вимоги у цій частині.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

27. Спірною у цій справі є правомірність прийняття відповідачем рішення про призначення позивачу пенсії з дня її звернення до відповідача із заявою від 14 березня 2017 року та без врахування індивідуальних відомостей про застраховану особу, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).

28. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

30. Законом № 1706-VII закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

31.Відповідно до ст. 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

32. Згідно з ч. 1-2 ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

34. Згідно з ч. 1 ст. 4-1 Закону № 1706-VII єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб.

35. Частиною 1 ст. 5 Закону № 1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

36. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» від 07 листопада 2014 року № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської області (далі - Порядок № 595).

37. Відповідно до п. 8 Порядку № 595 особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

38. Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 перемістилася з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції до АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою від 28 листопада 2016 року № 0000046630 /а. с. 8/.

39. 26 червня 2014 року позивачем до УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська подано заяву про призначення їй пенсії за віком, яка 02 липня 2014 року зареєстрована в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Проте, у журналі відсутні відомості про прийняття рішення про призначення ОСОБА_2 пенсії, визначення її розміру. Також, в інформаційній системі Пенсійного фонду відсутні скановані документи позивача.

40. За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про неможливість відповідачем призначити позивачу пенсію з 26 червня 2014 року у зв'язку з тим, що УПФУ в Станично-Луганському районі під час розгляду заяви позивача мало змогу використовувати виключно матеріали, наявні в електронній пенсійній справі. Проте, в матеріалах електронної пенсійної справи позивача відсутні будь-які документи, подані разом із заявою про призначення пенсії від 26 червня 2014 року.

41. У зв'язку з цим, ОСОБА_2, як внутрішньо переміщена особа, звернулась до Пенсійного фонду України на території, підконтрольній українській владі, із заявою про призначення/перерахунок пенсії саме 14 березня 2017 року.

42. Судами попередніх інстанцій також вірно зазначено, що державою на законодавчому рівні гарантовано та врегульовано питання надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО. Їх права в повній мірі захищено Законом України від 20 жовтня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», актами Кабінету Міністрів України, іншим нормативно-правовими актами. На законодавчому рівні також визначено, що фінансування видатків з бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на тимчасово неконтрольованих українською владою територіях здійснюватиметься тільки після повернення вказаних територій під контроль органів державної влади.

43. Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність прийняття УПФУ в Станично-Луганському районі рішення про призначення пенсії позивачу з дня звернення за її призначенням та подання відповідного пакету документів, тобто з 14 березня 2017 року.

44. Слід також зазначити, що відсутність рішення УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська про призначення пенсії (визначення розміру призначеної пенсії) унеможливлює й відновлення виплати пенсії позивачу за новим місцем проживання, оскільки відновити виплату можливо тільки вже призначеної та нарахованої пенсії.

45. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

46. З аналізу зазначеної норми вбачається, що УПФ може виплатити тільки нараховану пенсію. Проте, як слідує з матеріалів справи, позивачу пенсія не призначена, а отже і не нарахована.

47. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач, після звернення 26 червня 2014 року до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, не цікавилась чи призначена їй пенсія за віком, чи здійснювались відповідні нарахування. Лише у листопаді 2016 року звернулась до УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області із заявою про направлення запиту до Інтегрованої комплексної інформаційної системи ПФУ щодо електронної реєстрації її заяви на призначення пенсії в формі реєстрації рішень про призначення та розпоряджень форми 10.

48. Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 14 березня 2014 року, з урахуванням її заробітної плати, інформація про яку наявна у реєстрі застрахованих осіб.

49. Відповідно до п. 4 розділу І Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Положення), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

50. Згідно з п. 4 розділу І Положення реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

51. Пунктом 2 розділу ІІ Положення визначено, що До реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема: персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків за застрахованих осіб, що подається страхувальниками у складі звітності; відомості про заробітну плату, дохід, грошове забезпечення, допомогу та компенсацію, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, які подаються роботодавцями - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсації відповідно до законодавства.

52. Відповідно до п. 3 розділу ІІ Положення дані до реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них вносяться на підставі: звітності, що подається страхувальниками до органів доходів і зборів та передається до Пенсійного фонду України в порядку міжвідомчого обміну інформацією; відомостей, що надходять з інших джерел, визначених статтею 18 Закону.

53. Як свідчать матеріали справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у Реєстрі застрахованих осіб відсутні індивідуальні відомості про позивача внаслідок допущеної при зазначенні по батькові позивача помилки. Проте, до теперішнього часу індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 у реєстрі застрахованих осіб не виправлені, оскільки страхувальник - Відокремлений підрозділ «Південне управління» Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода» знаходиться на території тимчасово непідконтрольній українській владі.

54. Проте, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій позивач не позбавлена права на внесення змін до реєстру в інший спосіб, передбачений чинним законодавством, зокрема шляхом звернення до відповідного суду за встановленням факту, що має юридичне значення.

55. У зв'язку з тим, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на встановлення фактів, що мають юридичне значення, судами попередніх інстанцій правомірно не встановлювалась належність позивачу індивідуальних відомостей, внесених до реєстру застрахованих осіб, та зазначених у формі ОК-5 /а. с. 104-105/.

56. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

57. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів зазначає, що, вони дублюють позицію позивача, викладену в позовній заяві та в апеляційній скарзі. Всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Нових аргументів, які б доводили порушення судом норм матеріального або процесуального права, скаржником у касаційній скарзі не зазначено.

58. Зокрема, щодо доводів касаційної скарги про те, що факт призначення пенсії позивачу підтверджується штампом у трудовій книжці, колегія суддів зазначає наступне.

58.1. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

58.2. Проте, трудова книжка не є беззаперечним доказом призначення позивачу пенсії за віком, тобто не свідчить про прийняття відповідного рішення.

59. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

60. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

61. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

62. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб