ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа №522/17819/17

адміністративне провадження №К/9901/4120/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П., судді - Анцупова Т.О., Кравчук В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2018р. (судді - Лук'янчук О,В., Бітов А.І., Ступакова І.Г.) у справі за позовом ОСОБА_3 до управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування рішення,

встановив:

У вересні 2017р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №445/17 від 15.09.2017р., якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 статті 96 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, в розмірі 5950,0 грн (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.09.2018р. позов задоволено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018р. апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, та надано апелянту 10-тиденний строк з дня отримання її копії для усунення її недоліків, а саме подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску та надання доказів на їх підтвердження.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2018р. відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відповідач не погодився з ухвалою апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, звернувся з касаційною скрагою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив її скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не дотримано порядок та строки розгляду справи, справу фактично розглянуто за правилами загального провадження через 8 місяців після відкриття провадження у справі. Враховуючи викладене, доводи суду апеляційної інстанції з приводу того, що Управління повинно було подати апеляційну скрагу у десятиденний строк, незважаючи на відхилення судом першої інстанції від встановленого порядку та процесуальних строків розгляду даної категорї справ, є помилковими.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду у вказаній справі є оскарження постанови про адміністративне порушення.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності закріплено статтею 286 КАС України.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Залишаючи апеляційну скаргу позивача без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції ухвалено 06.09.2018р., отримано відповідачем - 26.09.2018р., а з апеляційною скаргою відповідач звернувся 29.10.2018р., тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду, встановленого ст. 286 КАС України, які є спеціальними по відношенню до норм ст. 295 КАС України, а тому відповідно до положень ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для звернення до суду з заявою про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для його поновлення та доказів на їх підтвердження.

14.12.2018р. на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху до суду надійшла заява відповідача з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2018р. відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження зводяться фактично до неправильного тлумаченням приписів КАС України щодо строків на апеляційне оскарження рішення суду, та не свідчать про наявність поважних підстав для його поновлення.

Суд дійшов висновку, що у зв'язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження рішення у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності та відсутності підстав для його поновлення, правильним є застосування положень частини третьої статті 298 та пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, з урахуванням визначених статтею 286 КАС України особливостей, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України в цій категорії адміністративних справ, а доводи заявника, викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що апеляційну скаргу подано відповідачем з пропуском передбаченого законом строку апеляційного оскарження, а вказані в заяві підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому апеляційний суд обгрунтовано прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Покликання відповідача в обгрунтування касаційної скарги на положення частини 2 статті 295 КАС України також є безпідставним і висновки апеляційного суду не спростовує, оскільки положення даної норми підлягають застосуванню до випадків оскарження судових рішень в порядку статті 286 КАС України з врахуванням передбачених нею особливостей.

Так, оскільки статтею 286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено частиною 1 статті 295 КАС України), а тому строк, протягом якого особа, відповідно до частини 2 статті 295 КАС України, вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв'язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.

Аналогічну правову позицію щодо застосування норм процесуального права Верховний Суд уже висловлював у постанові від 27.02.2019р. у справі №500/6596/17.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу відповідачем подано після спливу 10-тиденного строку з часу отримання копії оскаржуваного рішення, інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження відповідачем не наведено, а тому апеляційний суд обгрунтовано прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Покликання відповідача на допущені судом першої інстанції процесуальні порушення під час розгляду справи не спростовують факт пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження і не можуть бути підставою для його поновлення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - залишити без задоволення, а ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2018р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук