ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 520/12065/19
адміністративне провадження № К/9901/19004/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Блажівської Н. Є.,
суддів: Желтобрюх І. Л., Усенко Є. А.,
на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2020 року (суддя Мельников Р. В. )
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року (головуючий суддя: Спаскін О. А., судді: Любчич Л. В., Присяжнюк О. В. )
у справі позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОР-СЕРВИС"
до Головного управління ДПС у Харківській області
ВСТАНОВИВ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТОР-СЕРВИС" (надалі також - Позивач, ТОВ "ВТОР-СЕРВИС") звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 5 серпня 2019 року №00002811401 частково, на суму 575219,33 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року, позов задоволено.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року, заяву представника Позивача про винесення додаткового судового рішення задоволено та стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОР-СЕРВИС" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.
2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ОСКАРЖЕНИХ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалюючи додаткове судове рішення щодо розподілу судових витрат за заявою представника Позивача суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з фактичної обґрунтованості заявлених до відшкодування судових витрат та їх співмірності з обсягом виконаних адвокатом робіт та наданих послуг щодо представництва інтересів у суді першої інстанції.
3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
У відзиві на касаційну скаргу Позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Cтягнути на користь Позивача судові витрати на правничу допомогу у суді касаційної інстанції у сумі 500 грн.
4. ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАЯВИ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ ТА ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЇХ ПОНЕСЕННЯ.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що правнича допомога у цій справі надавалась на підставі укладеного 5 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТОР-СЕРВИС" (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) договором про надання юридичних послуг за №05/11/19.
За умовами цього договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридичні послуги, пов'язані із оскарженням податкового повідомлення-рішення від 5 серпня 2019 року за №00002811401 Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області - визнання його частково протиправним та скасування у Харківському окружному адміністративному суді, а Замовник зобов'язується прийняти юридичні послуги та оплатити їх відповідно до умов, визначених цим договором.
Суди встановили, що згідно з актами прийому-передачі наданих послуг до рахунка від 5 листопада 2019 року №05-11-1 від 12 листопада 2019 року, до рахунка від 9 грудня 2019 року №09-12-2 від 10 січня 2020 року, до рахунка від 17 січня 2020 року №17-01-1 від 23 січня 2020 року, до рахунка від 12 лютого 2020 року №12-02-1 від 17 лютого 2020 року, до рахунка від 30 січня 2020 року №30-01-1 від 3 лютого 2020 року, до рахунка від 2 березня 2020 року №03-03-1 від 17 березня 2020 року Позивачу надано такі юридичні послуги: складення проєкту позовної заяви про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 5 серпня 2019 року №00002811401 ГУ ДФС України у Харківській області вартістю 1500,00 грн; складання проєкту відповіді на відзив Відповідача по адміністративній справі №520/12065/19 за позовом Замовника до ГУ ДФС України у Харківській області вартістю 1000,00 грн; участь у судовому засіданні 20 січня 2020 року по адміністративній справі №520/12065/19 за позовом Замовника до ГУ ДФС України у Харківській області про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 5 серпня 2019 року за №00002811401 ГУ ДФС України у Харківській області вартістю 1000,00 грн; участь 13 лютого 2020 року у судовому засіданні по адміністративній справі №520/12065/19 за позовом замовника до ГУ ДФС України у Харківській області про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 5 серпня 2019 року за №00002811401 ГУ ДФС України у Харківській області вартістю 1000,00 грн; складання пояснень Позивача (Замовника) щодо заперечень Відповідача по адміністративній справі №520/12065/19 за позовом Замовника до ГУ ДФС України у Харківській області про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 5 серпня 2019 року за №00002811401 ГУ ДФС України в Харківській області вартістю 500,00 грн; участь 16 березня 2020 року у судовому засіданні по адміністративній справі №520/12065/19 за позовом Замовника до ГУ ДФС України у Харківській області про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 5 серпня 2019 року за №00002811401 ГУ ДФС України у Харківській області вартістю 1000,00 грн відповідно.
Суди також встановили, що вартість наданих послуг сплачена на рахунок Виконавця в повному обсязі.
5. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі Відповідач стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та безпідставне стягнення з Відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. Зазначає, що до розподілу підлягають витрати на правничу допомогу лише ті, які фактично понесені та деталізовані у наданих документах. Акцентує, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що надані Позивачем акти прийому-передачі наданих послуг містять лише зазначення кількості витраченого часу на здійснення тих чи інших дій. Однак, Позивачем документально не підтверджено вчинення цих дій та їх обсяг.
Також, просить стягнути з Відповідача судові витрати на правничу допомогу за підготовку відзиву на касаційну скаргу у сумі 500 грн.
6. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) касаційний перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - ~law22~) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (~law23~).
надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (~law25~).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом частин 7 , 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною 7 цієї ж статті КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що Відповідач, як особа, яка заперечує зазначений Позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Відповідач подав до суду першої інстанції заперечення на клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Вирішуючи питання розподілу понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу суди першої та апеляційної інстанції виходили з фактичного підтвердження Позивачем розміру судових витрат наданими документами.
Суди попередніх інстанцій дослідили зміст та обсяг фактично наданих послуг правничої допомоги та виходили з того, що на виконання договору про надання юридичних послуг від 5 листопада 2019 року адвокатом ОСОБА_1 складено проєкт позовної заяви (1500 грн), відповіді на відзив Відповідача (1000 грн), пояснення щодо заперечень Відповідача (500 грн). Участь представника Позивача у судових засіданнях 20 січня 2020 року, 13 лютого 2020 року та 16 березня 2020 року підтверджується матеріалами справи (1000 грн/кожне засідання, що в сумі склало 3000 грн).
Верховний Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Верховний Суд враховує, що судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами укладеного договору про надання юридичних послуг здача-приймання сторонами наданих послуг здійснюється за відповідними актами здачі-приймання послуг, зміст яких досліджено судами попередніх інстанцій. Суди встановили, що відповідними актами прийому-передачі наданих послуг, копії яких містяться в матеріалах справи, належним чином підтверджено предмет та обсяг фактично наданих послуг професійної правничої допомоги у цій справі, визначення їх розміру є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи, а їх виконання підтверджується матеріалами справи.
Тому, доводи скаржника щодо деталізації розрахунку (калькуляції) наданих послуг в контексті встановлених обставин є необґрунтованими, позаяк склад та визначення вартості правничих послуг обумовлено та конкретизовано сторонами в положеннях укладеного договору про надання юридичних послуг, а їх фактичне виконання (надання) підтверджується оформленими сторонами актами прийому-передачі у розрізі окремих робіт, та доказами в матеріалах справи.
З огляду на це, посилання скаржника на практику Верховного Суду у справі №814/1258/16 в обґрунтування своїх доводів колегія суддів вважає безпідставним, оскільки висновки судів попередніх інстанцій щодо вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу у цій справі не суперечать позиції Верховного Суду у процитованій скаржником постанові від 24 квітня 2018 року. У цій постанові Верховний Суд виходив з того, що розрахунок вартості правової допомоги може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії, та не може обмежуватись визначенням загальної вартості наданої допомоги.
Оскільки наявними в матеріалах справи актами розкрито зміст виконаної роботи та окремо у кожному акті визначено вартість конкретної послуги, доводи скаржника про непідтвердження змісту та розміру понесених витрат на правничу допомогу є безпідставними.
За таких обставин, з огляду на доведеність Позивачем реальності та підтвердження фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу та недоведення Відповідачем обставин понесення Позивачем витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат, Суд вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржених судових рішеннях. Доводи ж касаційної скарги правильності висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують.
Щодо висновку суду апеляційної інстанції в частині витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 500 грн, присуджених за спірною постановою суду апеляційної інстанції на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області, то Відповідач всупереч вимогам частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі не наводить доводів про їх не обґрунтованість та/чи не відповідність нормам матеріального та/чи процесуального права.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції обмежений доводами та вимогами касаційної скарги.
6.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 КАС України).
6.3.Судові витрати
На підтвердження судових витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції Позивачем до відзиву на касаційну скаргу додано додаткову угоду №1 до Договору №05/11/19 про надання юридичних послуг від 5 листопада 2019 року, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) зобов'язується надати ТОВ "ВТОР-СЕРВИС" (Замовник) юридичні послуги, зокрема, у суді касаційної інстанції, а Замовник їх прийняти та оплатити.
Актом прийому-передачі наданих послуг до Рахунка від 13 серпня 2020 року №13-08-1 підтверджується виконання обумовлених додатковою угодою юридичних послуг та підготовка відзиву на касаційну скаргу на суму 500 грн. У акті також зазначено, що вартість послуг сплачена на рахунок Виконавця в повному обсязі, претензій та зауважень щодо наданих Виконавцем послуг немає.
Колегія суддів враховує, що акт прийому-передачі наданих послуг та рахунок містять визначення виконаних послуг, а саме складання проєкту відзиву на касаційну скаргу у цій справі. Водночас, Суд враховує, що відповідно до частини 7 статті 139 КАС України судові витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, на що звертав увагу Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20.
Як вже зазначалось Судом вище положення КАС України покладають обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
В даному випадку Відповідачем як суб'єктом владних повноважень клопотання про зменшення витрат Позивача на оплату правничої допомоги адвоката у суді касаційної інстанції не заявлялось. Так само суду не було надано жодних доказів та не наведено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт (складання проєкту відзиву на касаційну скаргу).
Керуючись статтями 3, 139, 343, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року залишити без змін.
Матросова, б. 9, літ. В-1, м. Харків, 61035, код ЄДРПОУ 38157998) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул.
Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ~organization1~) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Н. Є. Блажівська
Є. А. Усенко
page
telegram
viber
youtube
