Історія справи

Постанова КАС ВП від 16.12.2021 року у справі №538/804/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 538/804/17

адміністративне провадження № К/9901/21800/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О. П.,

судді - Кравчук В. М., Єзеров А. А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 03.10.2017 (суддя - Алтухова О. С. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 (судді - Лях О. П., Старосуд М. І., Яковенко М. М. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати неправомірними дії Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови в зарахуванні до стажу державної служби часу роботи на посаді старшого інспектора по взаєморозрахунках з бюджетом Лохвицького районного агропромислового об'єднання з 23.07.1986 року по
26.03.1988 року;

- зобов'язати Лохвицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити призначення та нарахування пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з часу звернення з відповідною заявою

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про призначення їй пенсії за віком згідно з Законом України "Про державну службу". На момент звернення вона працювала на посаді державного службовця 5 рангу в Управлінні соціального захисту населення Лохвицької райдержадміністрації, мала стаж більше 10 років на посаді державного службовця.

Рішенням від 27.06.2017 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком згідно з Законом України "Про державну службу" в зв'язку з відсутністю необхідної тривалості стажу роботи на посадах державної служби.

Зокрема, відповідачем не був зарахований стаж позивача на посаді старшого інспектора по взаєморозрахунках з бюджетом Лохвицького районного агропромислового об'єднання в період з 23.07.1986 року по 26.03.1988 року.

Не погодившись з відмовою відповідача щодо призначення пенсії, позивач звернулась до суду з цим позовом.

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", а відмова відповідача у такому призначенні є протиправною.

Постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 03.10.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
15.11.2017, позов задоволено.

Визнано дії посадових осіб Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови в зарахуванні до стажу державної служби ОСОБА_1 часу роботи на посаді старшого інспектора по взаєморозрахунках з бюджетом Лохвицького районного агропромислового об'єднання з 23.07.1986 року по
26.03.1988 року неправомірними.

Зобов'язано Лохвицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити призначення та нарахування пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з часу звернення з відповідною заявою.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що враховуючи, що Лохвицьке районне агропромислове об'єднання, у якому на посаді старшого інспектора по взаєморозрахунках з бюджетом працювала позивач в період часу з
23.07.1986 року по 26.03.1988 року, входило до системи місцевих органів державного управління міністерств і відомств УРСР, наявний у позивача стаж державної служби за вказаний період її роботи в Лохвицькому районному агропромисловому об'єднанні має бути зарахований до стажу державної служби.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку щодо протиправності дій відповідача щодо відмови в зарахуванні до стажу державної служби позивача часу роботи на посаді старшого інспектора по взаєморозрахунках з бюджетом Лохвицького районного агропромислового об'єднання з 23.07.1986 року по 26.03.1988 року та наявності підстав для зобов'язання відповідача здійснити призначення та нарахування позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з часу звернення з відповідною заявою.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що суди дійшли помилково висновку щодо наявності підстав для зарахування до стажу державної служби позивача часу роботи на посаді старшого інспектора по взаєморозрахунках з бюджетом Лохвицького районного агропромислового об'єднання з 23.07.1986 року по
26.03.1988 року, оскільки вказаний період роботи позивача не відноситься до стажу роботи, передбаченого ст. 25 Закону України "Про державну службу" та не може бути зарахований до стажу державної служби.

Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просила у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі-Закон №889-VІІІ, в редакції на час виникнення спірних правовідносин), який набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень ~law14~ державні службовці, які на день набрання чинності ~law15~ займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (далі-Закон №3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з ~law18~ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 ~law20~, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ~law21~ після
01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ~law22~ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу було відсутність у неї необхідного стажу державної служби у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду її роботи на посаді старшого інспектора по взаєморозрахунках з бюджетом Лохвицького районного агропромислового об'єднання з
23.07.1986 року по 26.03.1988 року.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень ~law23~ передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності ~law24~ обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до моменту вступу в дію ~law25~ від 10.12.2015) здійснювалось відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі Порядок №283).

Відповідно до пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується період роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

Так, додатком до Порядку №283 встановлено, що до переліку державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, відносяться, у тому числі, і місцеві органи державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання постанови ЦК КПРС від 14.11.1985 №1114 "Про подальше удосконалення управління агропромисловим комплексом" та постанови ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від
10.12.1985 №429 "Про подальше удосконалення управління агропромисловим комплексом Української РСР" утворено Державний агропромисловий комітет Української РСР як центральний союзно-республіканський орган державного управління.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державний агропромисловий комітет Української РСР Держагропром УРСР, агропромислові комітети областей, районні агропромислові об'єднання, підвідомчі їм радгоспи, підприємства, організації й установи, а також колгоспи утворюють системи Держагропрому УРСР і входять до єдиної системи Держагропрому СРСР.

Таким чином, у спірний період Лохвицьке районне агропромислове об'єднання було місцевим органом державного управління центрального органу державного управління СРСР.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано дійшли висновку, що спірний період роботи позивача підлягає зарахуванню до її стажу державної служби та прийняли рішення про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, а їх зміст зводиться до переоцінки доказів, що, в силу положень частини 2 статті 341 КАС України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області - залишити без задоволення, а постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 03.10.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

В. М. Кравчук

А. А. Єзеров