ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2021 року

Київ

справа №400/2085/19

адміністративне провадження № К/9901/30340/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А. І.,

суддів: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 400/2085/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.08.2019, ухвалене судом у скалі судді Марича Є. В.

та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Шляхтицького О. І., суддів: Семенюка Г. В., Федусика А. Г.,

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

1.10.07.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження призначеної йому пенсії максимальним розміром;

- зобов'язати відповідача здійснювати виплату призначеної йому пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також провести доплату різниці пенсії між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 16.05.2018.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 19.06.2018 йому призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від
09.04.1992 № 2262-XII (далі - ~law16~) у розмірі 80% від грошового забезпечення, загальний розмір якої склав 21 014,60 грн, який обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, у сумі 14 350 грн. Позивач вважає таке обмеження протиправним, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано неконституційною норму, яка передбачала обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.08.2019, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від
24.09.2019, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 04.11.2019 позивач звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

5. Протоколом розподілу справи від 04.11.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А. І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.

6. Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2019 відкрито касаційне провадження у цій справі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Міністра оборони України від 27.03.2018 № 161, відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі-Закон № 2232-XII), ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я).

16.05.2018 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ~law18~ у розмірі 70% грошового забезпечення.

19.06.2018 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності відповідно до ~law19~ у розмірі 80% грошового забезпечення, яке складається з: посадового окладу - 9160 грн, окладу за військовим званням - 1480 грн, процентної надбавки за вислугу років (50%) - 5320 грн, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі: надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами 20%, надбавки за специфічні умови проходження служби 10,5%, премії - 4423,80 грн, всього 20 383,80 грн. Основний розмір пенсії 80% у розмірі 16 307,04 грн, з урахуванням доплати (в тому числі збільшення основного розміру пенсії 25%) - 4076,76 грн. Вид надбавки: особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи - 580,80 грн, особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи при виконанні обов'язків військової служби - 50 грн, підсумок пенсії - 21
014,60 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України від 07.12.2017 № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" у 2018 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня 2018 року -1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

З урахуванням обмеження її виплати, встановленої статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI (далі-Закон №3668-VI), що становить десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, пенсія позивача обмежена з
01.01.2018 до 13 730 грн, з 01.07.2018 до 14 350 грн.

Не погодившись із обмеженням призначеної пенсії максимальним розміром, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що орган Пенсійного фонду України правомірно здійснив виплату позивачу пенсії з 19.06.2018 з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене ~law22~, яка і на час призначення позивачу пенсії, і на час розгляду справи є чинною і не була визнана неконституційною.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга обґрунтована протиправністю рішень судів попередніх інстанцій з посиланням скаржника на те, що обмеження відповідачем пенсії максимальним розміром є протиправним та порушує його право на належний рівень пенсійного забезпечення. При цьому позивач вказує на те, що норма, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців десятьма прожитковими мінімумами, а саме: ~law23~, втратила чинність з часу проголошення Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016. При цьому положення ~law24~ у частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі ~law25~ є тотожними ~law26~, а тому є такими, які суперечать Конституції України і не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти доводів та вимог останньої заперечує та просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, з посиланням на положення ~law27~, за змістом якої максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно ~law28~, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що, на переконання відповідача, свідчить про те, що він діяв у відповідності до вимог законодавства.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить із такого.

12. Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі ~law29~.

13. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі ~law30~, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію ~law31~, який набрав законної сили 01.10.2011.

14. Відповідно до положень ~law32~ максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу ", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

15. Водночас ~law33~ внесено зміни у ~law34~, яку викладено в редакції ~law35~, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

16. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ~law36~.

17. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення ~law37~, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто
20.12.2016.

18. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини 5 статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене ~law38~, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

19. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі ~law39~, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію ~law40~, яким внесено зміни у ~law41~, шляхом викладення її в редакції ~law42~.

20. Тобто, положення ~law43~ та положення ~law44~ (у частині поширення її дії на ~law45~), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до ~law46~) та є однаковими за змістом.

21. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення ~law47~.

22. При цьому положення ~law48~ (у частині поширення її дії на ~law49~), які дублюють зміст ~law50~, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

23. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між ~law51~ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від
20.12.2016 № 7-рп/2016 та ~law52~ - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

24. При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ~law53~.

25. Оскільки норми ~law54~в неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

26. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52,56 рішення від
14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

27. Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

28. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

29. У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

30. Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми ~law55~ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми ~law56~.

31. Тому обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області максимального розміру пенсії ОСОБА_1, право на пенсійне забезпечення якого встановлене ~law57~, є протиправним.

32. Суди попередніх інстанцій вищенаведеного не врахували та помилково застосували до спірних правовідносин положення ~law58~.

33. Щодо посилання скаржника на необхідність застосування у цій справі положень частини 4 статті 7 КАС України, колегія суддів Верховного Суду не вважає можливим надавати оцінку положенням ~law59~ щодо їх відповідності чи невідповідності Конституції України в межах цієї справи, оскільки, як зазначено вище, у цій справі застосуванню підлягають норми ~law60~ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

34. Відповідно до частини 1 -3 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

35. Оскільки суди попередніх інстанцій повно встановили обставини справи проте застосували нормативно-правовий акт, який не підлягає застосуванню, їх рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового - про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 7, 341, 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі № 400/2085/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум, з 16.05.2018.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

А. І. Рибачук

Л. Л. Мороз

А. Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду