Історія справи

Постанова КАС ВП від 16.05.2025 року у справі №360/175/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року

м. Київ

справа № 360/175/23

адміністративне провадження № К/990/13434/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року (головуючий суддя - Гайдар А.В., судді: Геращенко І.В., Казначеєв Е.Г.)

у справі № 360/175/23

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168), за грудень 2022 року та січень 2023 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити відповідно до пункту 1 постанови № 168 збільшену додаткову винагороду (з урахуванням сплати податків і зборів) за грудень 2022 року в сумі 48 932,25 грн та за січень 2023 року в сумі 68 950 грн.

2. На обґрунтування позову зазначив, що з 25 лютого 2022 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та приймає безпосередню участь у бойових діях, забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в Донецькій та Луганській областях, а тому набув право на виплату додаткової винагороди, встановленої постановою № 168, у збільшеному до 100 000 грн розмірі. Відповідно до бойових розпоряджень та довідки військової частини НОМЕР_1 від 10 лютого 2023 року № 12/440 він щоденно в період з 01 по 31 грудня 2022 року та з 01 по 31 січня 2023 року брав безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у першому ешелоні оборони у складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 . У той же час на підставі наказу від 08 січня 2023 року № 13-ОС «Про виплату грошового забезпечення» виплачено 20 017,74 грн, що відповідає 9 добам проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у грудні 2022 року, а за січень 2023 року наказ про відповідні нарахування та виплату не видано, що є протиправним.

3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за 22 доби грудня 2022 року та 31 добу січня 2023 року.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100 000 грн додаткову винагороду за 22 доби грудня 2022 року та 31 добу січня 2023 року.

4. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. У порядку підготовчих дії з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду було витребувано справу №360/175/23.

8. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 травня 2025 року для розгляду справи №360/175/23 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Білак М.В., суддів Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. ОСОБА_1 з 13 лютого 2020 року проходить військову службу у Державній прикордонній службі України.

10. Довідкою військової частини НОМЕР_1 від 10 лютого 2023 року № 12/440 підтверджено, що позивач, начальник відділу боротьби з транскордонною злочинністю головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України, з 24 лютого 2022 року безпосередньо бере участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії РФ проти України в Донецькій та Луганській областях.

11. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26 грудня 2022 року № 4613-ОС виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн за період з 01 грудня по 31 грудня 2022 року включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з додатком 1 (під порядковим номером 639 зазначено ОСОБА_1 , період проходження служби з 01 по 31 грудня 2022 року, кількість діб - 31, сума 30 000 грн).

12. Згідно із витягами з бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , КП «Краматорськ», за період з 01 по 31 грудня 2022 року з метою забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, проведення рейдових дій, опитування місцевих жителів, здійснення подвірних обходів, перевірки місцевості, обстеження місць можливого переховування диверсійно-розвідувальних груп та радикально налаштованих громадян України, які, можливо причетні (надають допомогу) НЗФ, ОСОБА_1 включено до складу групи військовослужбовців, які будуть здійснювати фільтраційно-перевірочні заходи на службовому автомобілі.

13. Рапортом від 01 січня 2023 року заступник начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальник головного оперативно-розшукового відділу клопотав перед начальником загону про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу, головного оперативно-розшукового відділу загону, що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у розмірі 70 000 грн на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у грудні 2022 року, зокрема, підполковнику ОСОБА_1 за період проходження служби з 01 по 31 грудня 2022 року, кількість діб 31 (порядковий номер у списку 8).

14. До журналу службово-бойових дій НОМЕР_2 прикордонного загону внесено записи про ведення бойових дій 03, 04, 06, 10, 13, 17, 22, 25, 31 грудня 2022 року, що підтверджується витягами.

15. Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 08 січня 2023 року № 13-ОС виплачено додаткову винагороду у розмірі 70 000 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за грудень 2022 року за період з 01 грудня по 31 грудня 2022 року включно військовослужбовцям загону згідно з додатком 1 [під порядковим номером 328 зазначено підполковника ОСОБА_1 , періоди проходження служби - 03, 04, 06, 13, 17, 22, 23, 25, 31 грудня 2022 року, кількість діб 9, сума 20 322,58 грн, підстава: БР ГЗСУ від 10 червня 2022 року № 3939, БР АДПСУ від 11 червня 2022 року № 94 (гриф), БР ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 11 червня 2022 року №116/1/31 (гриф), БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17 червня 2022 року № 313/ОКПОТУ/79 (гриф), БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27 серпня 2022 року № 241 (гриф), журнал СБД від 24 лютого 2022 року № 2 (гриф)].

16. Згідно із розрахунковими листами за грудень 2022 року та січень 2023 року ОСОБА_1 у грудні 2022 року на підставі наказу від 26 грудня 2022 року № 4613-ОС виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 за 31 день грудня 2022 року; у січні 2023 року на підставі наказу від 08 січня 2023 року № 13-ОС виплачено додаткову винагороду 70 000 грн у розмірі 20 322,58 грн за 9 днів грудня 2022 року.

17. Згідно із витягами з бойових розпоряджень начальника НОМЕР_2 прикордонного загону, КП «Краматорськ», за період з 01 по 31 січня 2023 року з метою забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, проведення рейдових дій, опитування місцевих жителів, здійснення подвірних обходів, перевірки місцевості, обстеження місць можливого переховування диверсійно-розвідувальних груп та радикально налаштованих громадян України, які, можливо причетні (надають допомогу) НЗФ, ОСОБА_1 включено до складу групи військовослужбовців, які будуть здійснювати фільтраційно-перевірочні заходи на службових автомобілях.

18. Рапортом від 31 січня 2023 року заступник начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальник головного оперативно-розшукового відділу клопотав перед начальником загону про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу, головного оперативно-розшукового відділу загону, що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у розмірі 70 000 грн на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у січні 2023 року, зокрема, підполковнику ОСОБА_1 за період проходження служби з 01 по 31 січня 2023 року, кількість діб 31 (порядковий номер у списку 8).

19. Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 03 лютого 2023 року № 56-ОС виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн за період з 01 січня по 31 січня 2023 року включно військовослужбовцям загону згідно з додатком 1 (під порядковим номером 620 зазначено ОСОБА_1 , період проходження служби з 01 по 31 січня 2023 року, кількість діб - 31, сума 30 000 грн).

20. Згідно із розрахунковим листом за лютий 2023 року ОСОБА_1 у лютому 2023 року на підставі наказу від 03 лютого 2023 року № 56-ОС виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн за 31 день січня 2023 року та додаткову винагороду 70 000 грн у сумі 26 970 грн за січень 2023 року.

21. Позивач, не погодившись з ненарахуванням і невиплатою йому у збільшеному розмірі винагороди згідно з постановою № 168 у спірний період, звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до положень постанови № 168 та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ (далі - наказ № 628-АГ) встановлено додаткові, не передбачені постановою № 168, підстави для виплати збільшеної до 100 000 грн щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.

23. Оскільки пунктом 2-1 постанови № 168 (в редакції чинній на час спірних правовідносин) уповноважено Адміністрацію Державної прикордонної служби України визначити виключно порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою, то, як виснував суд першої інстанції, визначення в пункті 2 наказу № 628-АГ додаткових підстав для виплати збільшеної до 100 000 грн щомісячної додаткової винагороди - «за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником», виходить за межі наданих Адміністрації Державної прикордонної служби України повноважень.

24. У зв`язку із цим суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин пункт 2 наказу № 628-АГ в частині, яка змінює визначені постановою № 168 підстави для виплати збільшеної до 100 000 грн щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах), та вимагає для такої виплати умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.

25. Щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у спірному періоді, суд зазначив, що позивач у період з 01 по 31 грудня 2022 року (31 доба) та з 01 по 31 січня 2023 року (31 доба) забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ проти України, що підтверджено бойовими розпорядженнями за спірний період, журналом службово-бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24 лютого 2022 року № 2-ДСК, довідкою відповідача від 10 лютого 2023 року № 12/440, рапортами про виплату збільшеної додаткової винагороди від 01 січня 2023 року та від 31 січня 2023 року.

26. За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач, перебуваючи безпосередньо у період здійснення зазначених заходів в Донецькій та Луганській областях, має право на отримання збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань, а саме за 22 доби грудня 2022 року (з урахуванням сплаченої додаткової винагороди за 9 діб грудня 2022 року) та за 31 добу січня 2023 року.

27. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позовних вимог виходив із того, що упродовж спірного періоду командування військової частини НОМЕР_1 діяло правомірно, коли у своїй діяльності та в умовах дії воєнного стану дотримувалося затверджених наказом № 628-АГ вимог. Так, зазначений у пункті 2 наказу № 628-АГ перелік бойових (спеціальних) завдань є вичерпним та застосовується до різних підрозділів органів охорони державного кордону окремо, оскільки кожен підрозділ виконує завдання в межах свого призначення. Проте, основною умовою виконання бойових (спеціальних) завдань є вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником, яке фіксується окремо в журналі бойових дій.

28. Матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача в спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.

29. Сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів), не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн, передбаченої пунктом 1 постанови № 168.

30. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до журналу службово-бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 дані щодо вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником внесені за 03, 04, 06, 10, 13, 17, 22, 25, 31 грудня 2022 року. При цьому, витягів із зазначеного журналу, які б підтвердили факт безпосередньої участі позивача в грудні 2022 року та січні 2023 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, у відповідача відсутні.

31. Крім того, суд зазначив, що рапорти від 02 січня 2023 року вх. № 27р та від 03 лютого 2023 року вх. № 1821р, наявність бойових розпоряджень та облік в розділі 1 журналу службово-бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24 лютого 2022 року № 2-ДСК не підтверджують факт участі позивача у бойових діях або заходах та не надають права на отримання спірної винагороди.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

32. Підставами касаційного оскарження у цій справі позивач зазначає пункти 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, передбачених пунктом 1 постанови № 168, в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Державної прикордонної служби України та командуванням військових частин у зв`язку з невиплатою таким військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови № 168, неприпустимості дискримінації, передбаченої частиною першою статті 24 Конституції України та Закону України від 06 вересня 2012 року №5207-VІ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», застосуванням наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - наказ № 392-АГ) та № 628-АГ.

33. В обґрунтування пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України позивач зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, зокрема у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23, щодо застосування абзацу 2 пункту 1 та пункту 2-1 постанови № 168, в контексті правомірності видання та застосування наказів № 392-АГ та № 628-АГ.

34. Позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносини положення наказу № 628-АГ, вважаючи, що основною умовою виконання бойових (спеціальних) завдань є вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником. Обґрунтовуючи цей довід, вказує, що наказ № 628-АГ, яким керувався відповідач у спірному періоді, не може вважатись таким, що набрав чинності та не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України. Крім того, цим наказом внесено зміни до встановлених постановою № 168 підстав виплати збільшеної додаткової винагороди, що є неприпустимим.

35. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 2-1 постанови № 168 (в редакції чинній у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року) уповноважено визначити виключно порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою. Відтак, визначені наказом № 628-АГ додаткові підстави для виплати збільшеної до 100 000 грн щомісячної додаткової винагороди - «за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником», виходять за межі наданих керівникам відповідних міністерств та державних органів повноважень, а тому не можуть застосовуватись до цих правовідносин.

36. До того ж позивач вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно зазначив про ненадання доказів на підтвердження конкретних дат (періодів) саме безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення цих заходів, які були б для відповідача підставою для видання наказу щодо нарахування та виплати позивачу підвищеної додаткової винагороди та застосування пропорційного підходу до визначення її розміру, встановлений постановою № 168, оскільки подання начальником головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 рапортів (від 02 січня 2023 року вх. № 27р та від 03 лютого 2023 року вх. № 1821р) здійснювалось на підставі інформації, що міститься в бойових розпорядженнях та документів визначених підпунктом 2 пункту 3 наказу № 628-АГ, що підтверджує факт участі позивача у бойових діях або заходах та є підставою для видачі наказу про нарахування та виплату йому збільшеної додаткової винагороди.

37. Крім того, позивач вказує, що апеляційним судом безпідставно не взята до уваги довідка військової частини НОМЕР_3 від 06 січня 2023 року № 313/ОТУЛ, як належний та допустимий доказ. Зазначає, що ця довідка підтверджує, що вказані в ній 349 військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 у грудні 2022 року, зокрема і позивач, приймали безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) в першому ешелоні у складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Об`єднаних сил у східній частині Донецького операційного району. Зокрема, в графі « 93» зазначено підполковник ОСОБА_1 з 01 по 31 грудня 2022 року, що підтверджує наявність підстав для виплати позивачу збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, відповідно до постанови № 168.

38. У відзиві на вказану касаційну скаргу відповідач просив відмовити в її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

39. Зазначив, що наказ № 628-АГ видано на реалізацію пункту 2-1 постанови № 168 з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану. Зазначений наказ не створює нових норм, а лише конкретизує порядок підтвердження однієї з умов виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, передбаченої пунктом 1 постанови № 168, а саме регламентує порядок підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

40. На спростування доводів позивача в касаційній скарзі, вказав, що зазначений в пункті 2 наказу № 628-АГ перелік бойових (спеціальних) завдань є вичерпним та застосовується до різних підрозділів органів охорони державного кордону окремо, оскільки кожен підрозділ виконує завдання в межах свого призначення. Проте, основною умовою виконання бойових (спеціальних) завдань є вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником, яке окремо фіксується в журналі бойових дій. В той же час, нарахування і виплата збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн проводиться саме у сукупності документів визначених у пункті 3 цього наказу, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах.

41. Подання окремо рапорту від 02 січня 2023 року вх.№ 27р та від 03 лютого 2023 року вх.№ 1821р, наявність бойових розпоряджень та облік в розділі 1 журналу службово-бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24 лютого 2022 року №2-ДСК, як стверджує відповідач, не підтверджує факт участі позивача у бойових діях або заходах та не надають права на отримання спірної винагороди.

42. Сам лише факт безпосереднього перебування позивача в районах ведення воєнних (бойових дій) не є підтвердженням його безпосередньої участі у бойових діях або заходах, та не є підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди. Виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.

43. Крім того, зазначає, що сам по собі облік бойових розпоряджень в розділі 1 журналу службово-бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24 лютого 2022 року № 2-ДСК не створює обов`язку для відповідача для нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки первісною умовою ведення Журналу службово-бойових дій є саме фіксація бойових дій або вогневого ураження.

44. До того ж вказує, що позивач не перебував в зоні активних бойових дій, а виконував обов`язки в межах населеного пункту Краматорськ Донецької області, який не знаходиться на території між позиціями сил оборони та позиціями військ агресора.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

45. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

46. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

47. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою військовослужбовцю, який проходить службу в Державній прикордонній службі України збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови № 168.

48. Частиною другою статті 2 Закону України від 04 листопада 1991 року № 1777-XII «Про державний кордон України» передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

49. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

50. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

51. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

52. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (частина друга статті 1-2 Закону № 2011-XII).

53. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

54. Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

55. Державна прикордонна служба України входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

56. Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Державної прикордонної служби України, визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306.

57. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та № 69/2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168, відповідно до пункту 1 якої (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

58. Таким чином, Кабінет Міністрів України установив військовослужбовцям, в тому числі Державної прикордонної служби України, додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

59. Водночас реалізація зазначених положень постанови № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.

60. Конкретизація умов, визначених положенням пункту 1 постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 доповнено постанову № 168 пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів». Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

61. Варто зазначити, що з 01 лютого 2023 року ці питання врегульовані Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 01 вересня 2023 року № 726, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2023 року за № 1543/40599, яким замість нього затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, що із змінами та доповненнями діють і дотепер).

62. До того такі порядок та умови визначалися наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164, від 30 липня 2022 року № 392-/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ, прийняті на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану» на виконання пункту 2-1 постанови № 168.

63. Правові висновки про застосовність вказаних наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України викладені у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23, від 02 липня 2024 року у справі № 200/756/23, від 08 серпня 2024 року у справі № 360/1015/23, в яких вказано, що у спірні періоди виключно зазначені накази Адміністрації Державної прикордонної служби України (незважаючи на те, що вони не пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку) визначали механізм реалізації постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України під час дії воєнного стану.

64. Позивач у касаційній скарзі наполягав на тому, що Адміністрація Державної прикордонної служби України не наділена повноваженнями встановлення порядку та умов виплати складових грошового забезпечення, яким є додаткова винагорода за постановою № 168, а відтак накази Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року № 392-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628-АГ видані з порушенням вимог статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на викладене, позивач переконаний у необхідності відступлення від правового висновку Верховного Суду, викладеного у справі № 200/193/23, та застосованого судом апеляційної інстанції при вирішенні цього спору.

65. Верховний Суд звертає увагу на те, що Конституцією України (статті 8, 129, 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.

66. Єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики (пункт 4 частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

67. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.

68. За змістом частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

69. У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v. the United Kingdom»), заява № 27238/95, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

70. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

71. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

72. З урахуванням викладеного та наведених позивачем в касаційній скарзі підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23, колегія суддів не вбачає підстав для відступу від викладеного висновку.

73. Упродовж спірного у цій справі періоду (грудень 2022 року - січень 2023 року) був чинним наказ № 628-АГ, уведений в дію з 01 грудня 2022 року, який і врегульовував виплату додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.

74. У пункті 2 наказу № 628-АГ конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Державної прикордонної служби України, додаткова винагорода збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:

(1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Державної прикордонної служби України (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

(2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Державної прикордонної служби України або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

(3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

(4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

(5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

(6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

(7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Державної прикордонної служби України в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.

75. Пунктом 3 цього наказу визначено, що документами, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є: 1) бойовий наказ (розпорядження); 2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них; 3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

76. Згідно з пунктом 4 наказу № 628-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди здійснюється штабами органів Державної прикордонної служби України, а у випадку відсутності штабу - підрозділом (посадовою особою), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

77. Пунктом 9 наказу № 628-АГ обумовлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 0000 грн, також включаються військовослужбовці, які, зокрема, безпосередньо виконують бойові (спеціальні) завдання у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування на українсько-російській ділянці державного кордону (у тому числі військовослужбовці зведених загонів інших органів Державної прикордонної служби України, які виконують такі завдання на ділянці цих підрозділів).

78. Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 560/3312/23 сформулював висновок щодо співвідношення норм постанови № 168 та положень наказу № 628-АГ при вирішені спорів про право військовослужбовців Державної прикордонної служби України на додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови № 168.

79. Так, розглянувши зміст пункту 2-1 постанови № 168, яким керівникам відповідних міністерств та державних органів надано повноваження визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою, але не підстави для набуття військовослужбовцем права на таку винагороду, та на виконання якої Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ № 628-АГ, Верховний Суд виснував, що під «умовами» слід розуміти встановлення необхідних обставин, які уможливлюють виплату військовослужбовцям означеної додаткової винагороди, а під «порядком» слід розуміти визначення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення відповідних нарахувань та виплат, при цьому ані умови, ані порядок виконання повноважень не можуть змінювати (обмежувати чи розширювати) підстави для виконання цих повноважень, тим більше, якщо ці підстави встановлені актом вищої юридичної сили. Отже, за висновком Верховного Суду, умови виплати підвищеної додаткової винагороди слід розуміти як визначення переліку документів, які підтверджують наявність підстав, а порядок - процедуру виконання відповідних дій щодо розгляду документів, призначення та виплати винагороди або відмови у її призначенні (якщо відсутні або не підтверджені підстави відповідно до встановлених умов).

80. Верховний Суд підкреслив, що постановою № 168 з урахуванням умов та характеру військової служби «на період дії воєнного стану» визначено підстави для нарахування та виплати військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям Державної прикордонної служби України) підвищеної (до 100 000 грн) додаткової винагороди (тобто підстави набуття військовослужбовцем права на таку винагороду), а саме: 1) безпосередня участь у бойових діях; 2) забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах їх [бойових дій] ведення (здійснення). Отже, обидві підстави визначаються діяльністю військовослужбовця щодо виконання поставлених йому завдань відповідного змісту. При цьому перший із цих видів діяльності передбачає обов`язкову участь у бойових діях (бойовому зіткненні з противником), тоді як другий спрямований на забезпечення здійснення відповідних заходів у певних районах, де проводяться такі заходи, тобто орієнтований на відповідну територію, що не вимагає (хоча й не виключає) участі у бойових зіткненнях з противником.

81. За висновком Верховного Суду доповнення Адміністрацією Державної прикордонної служби України в наказі № 628-АГ обставин, які визначають підставу виникнення у військовослужбовців права на таку винагороду у зв`язку із «забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах їх [бойових дій] ведення (здійснення)» вимогою її поєднання із «вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником» є по суті не умовами нарахування та виплати підвищеної додаткової винагороди, а зміною підстав, встановлених постановою № 168 для набуття військовослужбовцем права на підвищену додаткову винагороду.

82. У зв`язку з цим Верховний Суд констатував, що визначений Адміністрацією Державної прикордонної служби України перелік заходів не розрізняє двох видів діяльності, встановлених постановою № 168, з яких лише перший (безпосередня участь у бойових діях) передбачає безпосереднє зіткнення з противником; водночас у багатьох випадках якісне виконання завдання, що належить до другого виду (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), не вимагає (але й не виключає) вступу у безпосереднє зіткнення з противником, а підвищена винагорода має бути винагородою за власні дії військовослужбовця, успішне виконання поставлених бойових завдань, а не виключно за перебування під обстрілом з боку противника.

83. Отже, виходячи з того, що пунктом 2-1 постанови № 168 керівникам відповідних міністерств та державних органів, до складу (підпорядкування) яких входять військовослужбовці, доручено конкретизувати умови (тобто спосіб документального підтвердження) і порядок виплати додаткової (у тому числі підвищеної) означеної винагороди (тобто процедуру), однак не підстави для набуття права на таку винагороду, позаяк ці підстави визначені постановою № 168 як актом вищої юридичної сили порівняно з актами органів, уповноважених цією постановою, Верховний Суд у справі № 560/3312/23 дійшов висновку, що доповнення підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, які визначають право військовослужбовців на підвищену додаткову винагороду, вимогами «безпосереднього зіткнення з противником» та «вогневого ураження», коли це не обумовлено природою відповідних бойових завдань, таких як забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах їх [бойових дій] ведення (здійснення), фактично звужує обсяг таких підстав актом нижчої юридичної сили порівняно з актом, яким такі підстави встановлено [постанова № 168], та порушує вимогу, щоб акти нижчої юридичної сили не суперечили актам вищої сили. У випадку виникнення такої колізії загальновизнаним способом її вирішення є надання переваги акту вищої юридичної сили.

84. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 березня 2025 року у справі № 500/1289/23.

85. Суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями пункту 2 наказу № 628-АГ, прийшов до висновку, що основною умовою виконання бойових (спеціальних) завдань є вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником. Кожне вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником фіксується окремо в журналі бойових дій.

86. У той же час у зв`язку з відсутністю витягів з Журналу службово-бойових дій НОМЕР_2 прикордонного загону, які б підтвердили факт безпосередньої участі позивача в грудні 2022 року та січні 2023 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, суд прийшов до висновку про відсутність обов`язкової умови виникнення у позивача права на спірні виплати.

87. Рапорти від 02 січня 2023 року та 03 лютого 2023 року, бойові розпорядження та їх облік, на переконання суду апеляційної інстанції, не підтверджують факт участі позивача у бойових діях або заходах та не надають права на отримання спірної винагороди.

88. Проте Верховний Суд вважає такий висновок передчасним оскільки ґрунтується на неповно установлених обставинах справи, які у своїй сукупності не дають достатніх підстав для належної оцінки правомірності оскаржуваної бездіяльності відповідача. Також суд апеляційної інстанції помилково не врахував того, що відповідно до пункту 3 наказу № 628-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності (постанови Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 360/334/23, від 14 червня 2024 року у справі № 200/174/23, від 08 серпня 2024 у справі № 360/1015/23).

89. Позивач у обґрунтування касаційної скарги звертав увагу на те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки довідці військової частини НОМЕР_3 від 06 січня 2023 року № 313/ОТУЛ в обґрунтування права на збільшену додаткову винагороду. Зазначає, що керівництвом ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_3 ) надано цю довідку у підтвердження того, що вказані в ній 349 військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , зокрема і позивач, у грудні 2022 року приймали безпосередню участь в бойових діях (забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) в першому ешелоні у складі ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Об`єднаних сил у східній частині Донецького операційного району.

90. Дійсно, така довідка залишилась без належної оцінки суду апеляційної інстанції, оскільки не було досліджено мету та підстави її видачі, не перевірено які документи стали її основою та не встановлено чи підтверджується «безпосередня участь» позивача у бойових діях іншими доказами.

91. Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

92. Ненадання оцінки як довідці військової частини НОМЕР_3 від 06 січня 2023 року № 313/ОТУЛ, так і сукупності інших доказів, має істотне значення для правильного вирішення спору. Ігнорування змісту цих документів позбавляє суд можливості повно та об`єктивно встановити всі обставини справи, що суперечить принципам адміністративного судочинства, закріпленим у статтях 2 та 9 КАС України, та вказує на передчасність висновків відсутності у позивача права на виплату збільшеної винагороди.

93. Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а наголошував щодо обов`язку суду встановлювати всі обставини справи незалежно від позиції сторін, згідно зі статтями 2 та 9 КАС України.

94. Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування необхідних доказів.

95. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність його висновків в цілому по суті спору.

96. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

97. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

98. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням вимог процесуального права, що є підставою для його скасування з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

99. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі №360/175/23 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

І.В. Желєзний

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду