Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №820/6880/16

касаційне провадження №К/9901/41401/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 (суддя Мар`єнко Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (головуючий суддя - Дюкарєва С.В., судді: Жигилій С.П., Перцова Т.С.) у справі № 820/6880/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХИМТРЕЙД-УНІВЕРСАЛ» до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХИМТРЕЙД-УНІВЕРСАЛ» звернулося до адміністративного суду з позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2016 № 00001441401.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 25.07.2017 позовні вимоги задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.10.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 залишив без змін.

Центральна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, частини третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій не надано належної правої оцінки дефектності деяких первинних документів, складених за наслідками господарських взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гран Бутік», що свідчить про обґрунтованість сумнівів щодо реального вчинення договірних зобов`язань між такими юридичними особами.

Переглядаючи оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Центральною об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ХИМТРЕЙД-УНІВЕРСАЛ» за період з 01.01.2014 по 29.07.2016 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Акрогус-Систем», Товариством з обмеженою відповідальністю «Арнад плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Славія Інвестмен», Товариством з обмеженою відповідальністю «ДРАЙВ КИЇВ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІК «ЕНЕРГІЯ», Товариством з обмеженою відповідальністю «Біо Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Фуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Металлсервіс Україна», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фондор Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «СТ Мідл», Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАН БУТІК», Товариством з обмеженою відповідальністю «Арбікус», Товариством з обмеженою відповідальністю «Барбадос ЛТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «Бром форс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ТЕКНОЛЕДЖІ», Товариством з обмеженою відповідальністю «Елітстар Компані», Товариством з обмеженою відповідальністю «Марино Торг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Домініка Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Бурж Ком», Товариством з обмеженою відповідальністю «Бурбон трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Бендер Проджект», Товариством з обмеженою відповідальністю «Коралсіті», Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТК Сіріус», Товариством з обмеженою відповідальністю «Молгрант», Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідленд Інвест», Товариством з обмеженою відповідальністю «Гард Комьюніті», Товариством з обмеженою відповідальністю «Білд Комьюніті», Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Комьюніті», Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТКОМ», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ленсі Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Макао Союз», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ареал Софт Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест Гарант», Товариством з обмеженою відповідальністю «Кортес-плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Форест-таун 2015», Товариством з обмеженою відповідальністю «Олмофо», Товариством з обмеженою відповідальністю «Профбудкомплекс», Товариством з обмеженою відповідальністю «СС «Європейська будівельно-фасадна компанія», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНКОД КОНСТРАКШН», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Спектр», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фреш продакшн», Товариством з обмеженою відповідальністю «Маджестик Лайн», Товариством з обмеженою відповідальністю «Анадора», Товариством з обмеженою відповідальністю «Сафарс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтерсвіфт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Врожай 2015», Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт промбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «РЗХ «ЛІМІТЕД», Товариством з обмеженою відповідальністю «Малаві», Товариством з обмеженою відповідальністю «Наполі Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Багіра Фінанс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ІК «Дельта», Товариством з обмеженою відповідальністю «Голд Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Шериф комфорт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Сурінам плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Промомаркетгруп», Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Нові Горизонти», Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА ПЕРСПЕКТИВА-2015», Товариством з обмеженою відповідальністю «Інгер буд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельні технології «Кразбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Інгербілд Комьюніті», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ека Строй Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Підлога- Бетон», Товариством з обмеженою відповідальністю «Біз-лайн», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Метрокепітал Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільник», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоса-Інтернейшнл», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАНОРАМА- СКАЙ», Товариством з обмеженою відповідальністю «Омелюх груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Профбуд-2015», Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранді плюс», Приватного підприємства «БУДПОСТАЧ-ЗАКАРПАТТЯ», Товариством з обмеженою відповідальністю «САЛЕС ЛТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГЕНТО Україна», Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛТІМА ТРЕЙД», Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТ ДК», Товариством з обмеженою відповідальністю «НУБІРОМ», Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТОР АГРОТРЕЙД», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковад-Проммонтаж», результати якої оформлено актом від 05.10.2016 № 3836/20-30-22-03/38631738.

Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 8090,00 грн.

Допущення вказаних порушень податковий орган пов`язує з неправомірним включенням до складу податкового кредиту за червень 2016 року податку на додану вартість за операціями з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Бутік» на підставі договору від 01.06.2016 №48.12 товару (зокрема: очисник контактів 7039 (400мл), шпаклівка Devcon BR для бронзи 0,5 кг, силіконовий ущільнювач 59-20 310 мл чорний).

На думку податкового органу, такі операції не мали реального характеру, а були спрямовані на надання податкової вимоги третім особам, з огляду на наявність певних недоліків у пред`явлених позивачем первинних документах за наслідками спірних поставок. В обґрунтування своєї позиції відповідач також вказує на інформацію з баз даних податкового органу, згідно з якою встановлено відсутність у контрагента позивача складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того, відповідач наголошував на неподанні Товариством з обмеженою відповідальністю «Гран Бутік» декларації з податку на прибуток за 2015 рік та звіту 1-ДФ; несплаті директором постачальника позивача за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 податку з доходів фізичних осіб.

На підставі зафіксованих в акті перевірки від 05.10.2016 № 3836/20-30-22-03/38631738 висновків відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.10.2016 № 00001441401, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 10112,50 грн., у тому числі: за основним платежем у сумі 8090,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2022,50 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фактичне виконання спірних договірних зобов`язань підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а недоліки деяких з них не є підставою для беззаперечного висновку про безтоварних характер господарських операцій, яких вони стосуються.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

У той же час, сам факт відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про нездійснення господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Водночас висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів або про узгодженість дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також допустимих доказах.

Платник податків (покупець товарів) не має обов`язку та повноважень здійснювати на час вчинення операцій та після вчинення операцій контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи та як платника податку на додану вартість містяться у відповідних реєстрах, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та оподаткування і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені порушення продавцем.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими Товариством з обмеженою відповідальністю «ХИМТРЕЙД-УНІВЕРСАЛ» до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: договір поставки, видаткові накладні, рахунки-фактури, банківська виписка по рахунку, податкові накладні, товарно-транспортна накладна, обороно-сальдова відомість по рахунку 631.

Факт наявності у позивача матеріально-технічних ресурсів для здійснення господарської діяльності підтверджується договором оренди приміщення, додатковими угодами та актом приймання-передачі приміщення. Також позивачем надано судам штатний розклад, що свідчить про наявність відповідного персоналу для провадження підприємницької діяльності.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій також проаналізовано обставини щодо використання придбаного позивачем товару у межах господарської діяльності. Так, судами встановлено, що придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Бутік» товари в подальшому реалізовано контрагентам-покупцям, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: податковими та видатковими накладними, експрес накладними, дорученнями, довіреностями на отримання товару, банківськими виписками по рахунку тощо.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Бутік», як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання, вироків тощо.

За таких обставин у сукупності висновок судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність твердження контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за здійсненими з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гран Бутік» господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області без задоволення, а оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись частиною другою розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 820/6880/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк