Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.04.2019 року у справі №804/3829/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 квітня 2019 року

справа №804/3829/16

адміністративне провадження №К/9901/41655/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундаментстроймакс»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року у складі суддів Божко Л.А., Кругового О.О., Лукманової О.М.

у справі № 804/3829/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундаментстроймакс»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

21 червня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фундаментстроймакс» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні санкції, з мотивів безпідставності їх прийняття податковим органом.

26 липня 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 5 лютого 2016 року №0000462204 та №0000472204. Суд дійшов висновку, що представником відповідача не доведено безтоварність операції з поставки товарів та надання послуг від ТОВ «Антарекс-Плюс», ТОВ «Дніпро-Сервіс-Плюс», ТОВ «Бізнеспром-ТК», також не доведено, що вчинені правочини є нікчемними, порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 8 грудня 2016 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволені позову. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем всупереч частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено свої вимоги, а відповідачем, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України доведено правомірність свого рішення.

13 січня 2017 року Товариством подано касаційну скаргу, в якій позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що на підставі направлення від 13 січня 2016 року №7/2204 згідно із пунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, пунктом 78.4, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно наказу від 12 січня 2016 року №32 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового законодавства України при документальному підтвердженні господарських відносин з ТОВ «Антарекс-Плюс», ТОВ «Дніпро-Сервіс-Плюс», ТОВ «Бізнеспром-ТК» за період з 1 квітня 2012 року по 31 січня 2015 року, за результатами якої складено акт № 291/04-63-22-04/35267387 від 22 січня 2016 року.

Висновками акта перевірки встановлено порушення Товариством:

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого Товариство сформувало податковий кредит звітного періоду по ТОВ «Антарекс-Плюс», ТОВ «Дніпро-Сервіс-Плюс», ТОВ «Бізнеспром-ТК» без підтвердження первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними, актами, довідками, товарно-транспортними документами), в результаті чого за період з 1 квітня 2012 року по 31 січня 2015 року завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з податку на додану вартість на загальну суму 503876 грн, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 503876 грн, в тому числі: травень 2012 року на суму 83833 грн, червень 2012 року на суму 180238 грн, липень 2012 року на суму 132747 грн, серпень 2012 року на суму 105164 грн, жовтень 2012 року на суму 1894 грн;

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючі органи не мають права визначити суму грошових зобов'язань внаслідок спливу 1095 днів з дати, що настає за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації на суму ПДВ 503876 грн, в тому числі: травень 2012 року на суму 83833 грн, червень 2012 року на суму 180238 грн, липень 2012 року на суму 132747 грн, серпень 2012 року на суму 105164 грн, жовтень 2012 року на суму 1894 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 149.1 статті 149 Податкового кодексу України, внаслідок чого Товариство задекларувало витрати на придбання товару (робіт, послуг) у ТОВ «Антарекс-Плюс», ТОВ «Бізнеспром-ТК» за період з 1 квітня 2012 року по 31 січня 2015 року, які не підтверджені первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними, актами, довідками, товарно-транспортними документами) та не пов'язані з веденням господарської діяльності, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 529068 грн, у тому числі: за ІІ квартал 2012 року в сумі 277274 грн, за ІІІ квартал 2012 року в сумі 250398 грн, за ІV квартал 2012 року в сумі 1396 грн.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючі органи не мають права визначити суму грошових зобов'язань внаслідок спливу 1095 днів з дати, що настає за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації на суму ПДВ 529068 грн, в тому числі: за ІІ квартал 2012 року в сумі 277274 грн, за ІІІ квартал 2012 року в сумі 250398 грн;

- пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, а саме Товариством не відновлено втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

На підставі акта перевірки від 22 січня 2016 року №291/04-63-22-04/35267387 відповідачем прийняті та направлені позивачу податкові повідомлення-рішення від 5 лютого 2016 року:

- № 0000462204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1745 грн, в тому числі за основним платежем на суму 1396 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 349 грн;

- № 0000472204, яким застосовано суму штрафних фінансових санкцій на суму 510 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Розділом першим акта перевірки зазначено про її проведення на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пункту 78.4, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, та наказу керівника податкового органу від 12 січня 2016 року № 32.

В матеріалах справи відсутні докази, які посвідчують проведення перевірки відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 Податкового кодексу України, зокрема, рішення про призначення перевірки та наказ № 32.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час перевірки) встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини - отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Пунктом 36 Підрозділу 10. Інші перехідні положення (в редакції що діє з 01 вересня 2015 року) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17 липня 2015 року № 655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

До запровадження наведених норм, діяли положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, якими передбачалось, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Суд вважає, що органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено на підставі якого рішення та в межах якого провадження призначена перевірка, коли провадження розпочато та чи є відповідне судове рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване та законне рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундаментстроймакс» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року у справі № 804/3829/16 скасувати.

Адміністративну справу №804/3829/16 направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер