Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

справа № 814/2086/16

адміністративне провадження № К/9901/834/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 814/2086/16

за позовом Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування рішення та наказів, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року (головуючий суддя Бойко А.В., судді: Димерлій О.О., Єщенко О.В.),

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (далі також - позивач, Департамент ЖКГ Миколаївської міської ради) звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі також - відповідач, Управлінням ДАБІ у Миколаївській області) про скасування рішення № 32 від 05.04.2016, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № МК 083152511758 від 08.09.2015 та реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № МК 143160711191 від 11.03.2016 на об`єкт: «Капітальний ремонт внутрішньо квартальних проїздів по вул. Електронна, 68, 70, вул. Космонавтів, 132, 134, 136 в м. Миколаєві», замовник - Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, а також про скасування наказів № 42 від 05.04.2016 про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та № 43 від 05.04.2016 про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані рішення та наказ винесені з порушенням норм містобудівного законодавства та будівельних норм, а також за відсутності складу правопорушень.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року за участі представника відповідача, який діє від імені та в інтересах Державної архітектурно-будівельної інспекції України та/або Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на підставі виданої довіреності, позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.

Судами встановлено, що 02.09.2015 Департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради, як замовником, подано до Управління ДАБІ у Миколаївській області декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Капітальний ремонт внутрішньо квартальних проїздів по вул. Електронна, 68, 70, вул. Космонавтів, 132, 134, 136 в м. Миколаєві», яку зареєстровано 16.11.2015 № МК 083153201922.

09.03.2016 до Управління ДАБІ у Миколаївській області подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкту «Капітальний ремонт внутрішньо квартальних проїздів по вул. Електронна, 68, 70, вул. Космонавтів, 132, 134, 136 в м. Миколаєві», яка також була перевірена і зареєстрована.

На підставі п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (перевірка достовірності даних наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, поданій до Управління ДАБІ від 09.03.2016 № 1533-20-16) у період з 18.03.2016 по 24.03.2016 на об`єкті «Капітальний ремонт внутрішньо квартальних проїздів по вул. Електронна, 68, 70, вул. Космонавтів, 132, 134, 136 в м. Миколаєві» Управлінням ДАБІ у Миколаївській області проведено позапланову перевірку.

Перевіркою встановлено факт передачі замовнику будівництва - Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради проектної документації для виконання будівельних робіт, розробленої TOB «Телеком енергосистеми», під керівництвом головного інженера проекту Петросяна Г.А., кваліфікаційний сертифікат серія АР № 010706, яка не відповідає вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: в проектній документації відсутній розділ проект організації будівництва; проектна документація з капітального ремонту не узгоджувалася з Державтоінспекцією МВС України; проектна документація розроблена без проведення інструментального обстеження, що є порушенням вимог п. 1.13 та п. 9.1 ДБН В.2.3-5- 2001 «Вулиці та дороги населених пунктів», ч. 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Враховуючи матеріали перевірки, відповідач дійшов висновку, що відповідний об`єкт є самочинним будівництвом, оскільки збудований без належним чином розробленого та затвердженого проекту, що згідно з ч. 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є підставою для скасування реєстрації декларації.

Як наслідок, 05.04.2016 Управлінням ДАБІ у Миколаївській області прийнято Рішення № 32 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації», та накази № 42 і № 43, якими скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт та реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації відповідно, на об`єкт «Капітальний ремонт внутрішньо квартальних проїздів по вул. Електронна, 68, 70, вул. Космонавтів, 132, 134, 136 в м. Миколаєві», замовник - Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради.

Вважаючи, що зазначене рішення та накази винесені з порушенням норм містобудівного законодавства та будівельних норм, Департамент ЖКГ Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до отриманого завдання на розробку проектно-кошторисної документації на об`єкті капітального будівництва було проведено візуальне обстеження та складені дефектні акти, затверджені замовником будівництва - Департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради; враховуючи, що позивач є замовником проекту капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг, без зміни їх конструктивної системи, то проведення інженерних вишукувань у цьому випадку не є обов`язковим; правомірність складання дефектного акту була підтверджена під час проведення експертизи проектно-кошторисної частини проекту; роботи, передбачені робочим проектом з капітального ремонту доріг, передбачають лише поліпшення експлуатаційних показників покриття, є технічно нескладними, а тому проектна документація на об`єкт створена за завданням замовника будівництва у спрощеному вигляді; склад та форми основних документів проекту організації будівництва регламентуються рекомендованими додатками Д, Е до ДБН А.3.1-5-2009, норми яких не поширюються на організацію будівельного виробництва під час здійснення капітального ремонту та реставрації існуючих будівель і споруд.

Постановою суду апеляційної інстанції скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду з тих підстав, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 залишено без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 у справі № 814/943/16, якою відмовлено у задоволені позовних вимог ТОВ «Телеком Енергосистеми» до Управління ДАБІ в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування постанови № 23/1014-1986-16 від 06.04.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування та припису № 39 від 24.03.2016 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Під час розгляду зазначеної справи встановлено, що ТОВ «Телеком Енергосистеми» порушено вимоги п. 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а саме: в проектній документації відсутній розділ проект організації будівництва. Отже, судовим рішенням, що набрало законної сили, підтверджено правомірність висновків Управління ДАБІ в Миколаївській області стосовно неналежно розробленої та затвердженої проектної документації на об`єкт будівництва «Капітальний ремонт внутрішньо квартальних проїздів по вул. Електронна, 68, 70, вул. Космонавтів, 132,134,136 в м. Миколаєві». Наслідком встановлення факту зазначення недостовірних даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, в свою чергу, є скасування вказаної декларації, та, як наслідок, скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач та звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що, по-перше, перевірка проводилась саме ТОВ «Телеком енергосистеми», а не Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради, останній є лише замовником проектної документації, в той час, коли відповідальність за розроблену проектну документацію несе проектна організація; по-друге, чинні нормативно-правові акти не містять імперативних вимог щодо наявності проекту організації будівництва у складі проектної документації на капітальний ремонт лінійного об`єкта інженерно-транспортної інфраструктури; по-третє, аналогічна справа розглядалась вже в Одеському апеляційному адміністративному суді відносно проектанту (ТОВ «Миколаївавтодор») з такими самими зауваженнями з боку ТОВ «Миколаївавтодор», в рамках якої визнано, що проектна документація була розроблена відповідно до вимог діючих на момент її складання ДБН (справа № 814/757/16). Таким чином, судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не досліджено всіх матеріалів справи, не взято до уваги ряд норм матеріального права, зокрема положення статті 1 та ч. 2 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», що призвело до прийняття помилкового рішення.

У поданому відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги у повному обсязі та залишити постанову апеляційної інстанції без змін, обґрунтовуючи відзив тим, що Управлінням ДАБІ в Миколаївській області при проведенні позапланової перевірки дотримано всі вимоги, що регламентують здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011.

Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз зазначеної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частинами першою та другою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.

Частиною 7 цієї ж статті передбачено підстави скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, до яких, зокрема, віднесено встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Зміст наведених законодавчих норм дає підстави дійти висновку про те, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов`язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію).

В свою чергу, Державна архітектурно-будівельна інспекція може скористатися наданим їй правом відмови у реєстрації декларації або повернення поданої декларації з підстав, визначених статтею 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в тому числі, у зв`язку з поданням неповної інформації у такій декларації.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч. 5 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Отже, реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації можлива виключно після завершення будівництва.

Згідно з частиною 9 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

З огляду на викладене, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 826/8108/17, від 09.02.2022 у справі № 521/16298/18, від 01.02.2023 у справі № 826/10042/17.

Судами встановлено, що позивач набув право на виконання будівельних робіт у зв`язку із реєстрацією 16.11.2015 декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Капітальний ремонт внутрішньо квартальних проїздів по вул. Електронна, 68, 70, вул. Космонавтів, 132, 134, 136 в м. Миколаєві».

В подальшому, 09.03.2016 позивачем подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта «Капітальний ремонт внутрішньо квартальних проїздів по вул. Електронна, 68, 70, вул. Космонавтів, 132, 134, 136 в м. Миколаєві», яка також була перевірена і зареєстрована.

Тобто, станом на час прийняття відповідачем оскаржуваних рішення та наказу декларація про початок виконання будівельних робіт втратила юридичне значення у зв`язку з фактом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а тому така декларація не може бути скасована.

Відповідну правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 17.10.2019 у справі № 826/4151/16.

Разом з тим, за приписами частини десятої статті 39 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Згідно із частиною третьої статті 34 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Так, відповідно до частини другої статті 39-1 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 (далі - Порядок № 466), в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта.

Отже, виявлені недостовірні дані в зареєстрованій декларації, повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту.

Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема, Верховним Судом у постановах від 18.10.2018 у справі № 695/3442/17, від 23.10.2018 у справі № 826/9275/17, від 13.12.2018 у справі № 522/6212/17, від 22.01.2019 у справі № 826/17907/17.

Водночас, за наявності хоча б однієї з вищевказаних обставин або сукупності їх усіх чи декількох одночасно, об`єкт вважається самочинним будівництвом.

У справі, яка розглядається, встановлено, що за результатами позапланової перевірки достовірності даних, наведених позивачем у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, поданій до Управління ДАБІ від 09.03.2016, встановлено факт передачі замовнику будівництва - Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради проектної документації для виконання будівельних робіт, яка не відповідає вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: в проектній документації відсутній розділ «проект організації будівництва»; проектна документація з капітального ремонту не узгоджувалася з Державтоінспекцією МВС України; проектна документація розроблена без проведення інструментального обстеження, що є порушенням вимог п. 1.13 та п. 9.1 ДБН В.2.3-5- 2001 «Вулиці та дороги населених пунктів», ч. 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Питання відповідності проектної документації за об`єктом будівництва «Капітальний ремонт внутрішньоквартальних проїздів по вул. Електронна, 68, 70, вул. Космонавтів, 132, 134, 136 в м. Миколаєві», проектна організація ТОВ «Телеком Енергосистеми», вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (відсутність в проектній документації розділу - проект організації будівництва; не узгодження проектної документації з капітального ремонту з Державтоінспекцією МВС України; розроблення проектної документації без проведення інструментального обстеження) вже було предметом судового розгляду в адміністративній справі № 814/943/16, в якій постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.03.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017, відмовлено у задоволені позовних вимог ТОВ «Телеком Енергосистеми» до Управління ДАБІ в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування постанови № 23/1014-1986-16 від 06.04.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування та припису № 39 від 24.03.2016 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як встановлено судами в адміністративній справі № 814/943/16, по-перше, одразу чотири ДБН А.3.1.-5 «Організація будівельного виробництва», А3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та В.2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів» (пункт 9.1) обов`язково передбачають у складі проектної документації, у тому числі щодо капітального ремонту доріг - проект організації будівництва. У зв`язку з чим, судом з огляду на відсутність в проектній документації розділу «проект організації будівництва», підтверджено правомірність висновків Управління ДАБІ в Миколаївській області стосовно неналежно розробленої та затвердженої проектної документації на об`єкт будівництва «Капітальний ремонт внутрішньо квартальних проїздів по вул. Електронна, 68, 70, вул. Космонавтів, 132,134,136 в м. Миколаєві».

По-друге, враховуючи зміст пункту 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ТОВ «Телеком Енергосистеми», розробляючи проект капітального ремонту внутриквартальних доріг, без зміни їх конструктивній системи, мав право у цьому випадку не проводити інженерних вишукувань.

По-третє, з огляду на ліквідацію Департаменту Державтоінспекції МВС України без визначення його правонаступника, не узгодження проекту з Державтоінспекцією МВС України, яке вимагається п.1.13 ДБН В.2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів», не може бути підставою притягнення до юридичної відповідальності.

Відповідно до положень частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, відсутність у розробленій на об`єкт будівництва «Капітальний ремонт внутрішньо квартальних проїздів по вул. Електронна, 68, 70, вул. Космонавтів, 132,134,136 в м. Миколаєві» проектній документації - розділу «проект організації будівництва», як було зазначено вище, є порушенням вимог державних будівельних норм, тобто проект був розроблений з порушеннями, а отже підстави вважати цей проект належно затвердженим у суду відсутні.

Здійснення будівництва за відсутності затвердженого проекту, як зазначалось вище, є підставою для скасування реєстрації відповідної декларації.

За таких обставин колегія суддів Верховного Суду констатує, що контролюючим органом було прийняте вірне рішення про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації у спосіб та у межах компетенції, визначеній законодавством, а отже підстави для його скасування (у межах розгляду цієї справи) - відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про скасування рішення № 32 від 05.04.2016 в частині скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № МК 083152511758 від 08.09.2015, а також про скасування наказу № 42 від 05.04.2016 про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, проте з мотивів, які не ґрунтується на вимогах законодавства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції інстанції в частині мотивування підстав для задоволення позовних вимог у відповідній частині.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року у справі № 814/2086/16 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення № 32 від 05.04.2016 в частині скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № МК 083152511758 від 08.09.2015, а також про скасування наказу № 42 від 05.04.2016 про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт - скасувати.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі № 814/2086/16 в частині задоволення позовних вимог про скасування рішення № 32 від 05.04.2016 в частині скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № МК 083152511758 від 08.09.2015, а також про скасування наказу № 42 від 05.04.2016 про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт - змінити, виклавши її мотивувальну частину у відповідній частині в редакції цієї постанови.

В решті постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у нескасованій частині у справі № 814/2086/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз А.І. Рибачук А.Ю. Бучик