Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 березня 2020 року

Київ

справа №640/17218/19

адміністративне провадження №К/9901/2218/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Норіс" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року (постановлену в складі: головуючого судді Бояринцева М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року ( ухвалену в складі: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів: Епель О.В., Шурка О.І.) по справі № 640/17218/19 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Норіс" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Норіс» (далі - позивач, ПАТ «Норіс») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Київській області), в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області від 20.12.2018 № 848-ДК про здійснення державного контролю земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:001:5147 по вул. Київській в с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області;

- визнати протиправними дій ГУ Держгеокадастру у Київській області щодо здійснення державного контролю земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:001:5147 по вул. Київській в с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області та складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 11.01.2019 № 848-ДК/8/АП/09/01/19.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року повернуто адміністративний позов ПАТ «Норіс» на підставі п. 9 ч. 3 ст. 169 КАС України через відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду.

Ухвалюючи таке рішення, суди виходили з того, що про намір ГУ Держгеокадастру у Київській області провести перевірки ПАТ «Норіс» був обізнаний у грудні 2018 року, копію оскаржуваного наказу отримав 10.01.2019, а з актом перевірки ознайомлений 18.01.2019, то звернення до суду 06.09.2019 відбулося поза межами встановленого КАС України шестимісячного строку за відсутності поважних причин його пропуску. Крім того, суди відхилили посилання позивача на те, що перебіг строку необхідно обчислювати з квітня 2019 року, тобто з моменту, коли останній дізнався про існування кримінального провадження, пов`язаного з результатами перевірки, оскільки відповідні обставини на строки звернення до суду із позовом до ГУ Держгеокадастру у Київській області не впливають.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Позивач, не погодившись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 23 січня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Норіс".

Ухвалою від 10.03.2020 Верховний Суд призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга по справі № 640/17218/19 подана 17.01.2020, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ч. 2, 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржувані рішення відповідають, а викладені у касаційній скарзі вимоги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, за загальним правилом встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Це правило застосовується, якщо іншими законами не встановлені інші строки для звернення до адміністративного суду.

У справі, яка розглядається, предметом оскарження є наказ від 20.12.2018 № 848-ДК про здійснення державного контролю земельного законодавства та дії ГУ Держгеокадастру у Київській області щодо здійснення державного контролю і складання акту перевірки від 11.01.2019 № 848-ДК/8/АП/09/01/19.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що копія наказу від 20.12.2018 №848-ДК позивачу вручена 10.01.2019, а з актом проведення перевірки ознайомлено 18.01.2019. Адміністративний позов ПАТ «Норіс» подав до суду 06.09.2019, тобто поза межами строку, передбаченого ст. 122 КАС України.

Поважність причин пропуску строку позивач обґрунтовує тим, що початок перебігу строку звернення до суду з цим позовом починається з моменту, коли ПАТ «Норіс» дізнався про існування кримінального провадження №42019110000000038, тобто з 10.04.2019. Вказане кримінальне провадження розпочатого за наслідками перевірки, висновки якої викладені в акті від 11.01.2019. Позивач зазначає, що доцільність оскарження наказу про проведення перевірки та дій щодо її проведення була відсутня з огляду на те, що до 10.04.2019 за наслідками здійснення контролюючого заходу не було прийнято жодного розпорядчого акту, а клопотання ПАТ «Норіс» про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу правопорушення приєднано до матеріалів справи та не розглянуто. Викладене, на переконання заявника, свідчить, що лише у випадку скасування наказу та визнання протиправними дій щодо проведення перевірки кримінальне провадження може бути закрите.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

За правилами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов`язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі підстави позову, які є фактичними та/або юридичними обставинами, на яких ґрунтується вимога позивача.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії та юридичних наслідків, що настали за результатами його прийняття, а з моменту прийняття такого рішення.

Доводи позивача про виникнення окремих підстав для звернення до суду з позовом, а саме: відкриття кримінального провадження №42019110000000038, не можуть бути визнані поважними, позаяк необізнаність позивача про такі обставини (підстави позову) не є істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту початку перебігу, закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку до дати звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У сенсі наведеного треба визнати, що суди попередніх інстанцій правильно оцінили наведені позивачем обставини пропуску строку звернення до суду як неповажні для його поновлення.

Позивач як у заяві про поновлення строку звернення до суду, так і в апеляційній та касаційній скаргах не навів об`єктивних підстав, які б унеможливили його звернення до суду в межах установленого КАС України строку.

За правилами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на звернення до адміністративного суду будуть визнанні неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи, що наявності правових підстав для поновлення пропущеного строку не встановлено, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про повернення позовної заяви.

Верховний Суд, в даному випадку також враховує, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в заяві про поновлення строку та з урахуванням яких суди першої і апеляційної інстанції надали оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при постановленні ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року по справі № 640/17218/19.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року N 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Норіс"- залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року по справі № 640/17218/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя- доповідач: Л.В. Тацій

Судді: Т.Г. Стрелець

С.Г. Стеценко