Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.09.2019 року у справі №813/4202/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2019 року

Київ

справа №813/4202/16

адміністративне провадження №К/9901/16330/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А., суддів - Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці ДФС

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року (суддя Гулик А. Г. )

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (судді: Бруновська Н. В. (головуючий), Костів М. В., Шавель Р. М. )

у справі № 813/4202/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік"

до Львівської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тропік" (далі - ТОВ "Тропік") звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 07 вересня 2016 року № 209000012/2016/200164/2 та рішення від 28 жовтня 2016 року № 17527/10/13-70-19.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Тропік" при здійсненні митного оформлення надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Львівська митниця ДФС на порушення норм МК України безпідставно прийняла рішення про коригування митної вартості товарів та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 14 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, адміністративний позов Товариства задовольнив: визнав протиправними і скасував рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07 вересня 2016 року № 209000012/2016/200164/2 та рішення Львівської митниці ДФС від 28 жовтня 2016 року № 17527/10/13-70-19, яким залишено без змін рішення про коригування митної вартості товарів від 07 вересня 2016 року № 209000012/2016/200164/2.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Львівська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову ТОВ "Тропік" у задоволенні адміністративного позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Тропік", посилаючись на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просила залишити касаційну скаргу без задоволення.

06 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 07 вересня 2016 року ТОВ "Тропік" на підставі митної декларації № 209140000/2016/037281 імпортувало в Україну наступні товари: "Персики свіжі, виду Prunus persica L.Batsch, врожай 2016 року, 1-го гатунку, упаковані в ящики, призначені для громадського харчування" (товар №1); "Нектарини свіжі, виду Prunus persica var. nucipersica, врожай 2016 року, 1-го гатунку, упаковані в ящики, призначені для громадського харчування" (товар №2); "Сливи свіжі, виду Prunus donestica L., врожай 2016 року, упаковані в ящики, призначені для громадського харчування" (товар № 3); "Плоди гранату свіжі, виду Punica granatum, врожай 2016 року, упаковані в ящики, призначені для громадського харчування" (товар № 4); "Імбир свіжий, виду Zingiber officinale, врожай 2016 року, упакований в ящики, призначений для громадського харчування".

Митна вартість вказаних товарів заявлена декларантом за основним методом (за ціною договору (контракту)), а саме: товар № 1-0,52 дол. США/кг, товар № 2-0,52 дол. США/кг, товар № 3-0,82 дол. США/кг, товар № 4-0,97 дол. США/кг, товар № 5-1,02 дол. США/кг.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант разом із митною декларацією надав до митного органу наступні документи: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний договір від 05 березня 2012 року №151-03-2012 з додатками до нього від 22 серпня 2013 року № 03-08-2013, від 07 березня 2014 року № 04-03-2014, від 12 листопада 2014 року № 05-11-2014; рахунок-фактуру (інвойс) від 06 вересня 2016 року № FX/00430/2016MG; CMR від 06 вересня 2016 року № 9855728 з відмітками про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного та радіоекологічного контролю; договір про перевезення вантажу від 28 квітня 2012 року № 2804-1/12 з додатком до нього від 13 листопада 2014 року №07-11-2014; рахунок-фактуру від 07 вересня 2016 року № СФ-440 про надання транспортних послуг; фітосанітарний сертифікат № EC/PL/0697680 від 06 вересня 2016 року; сертифікат про походження товару від 06 вересня 2016 року №PL/MF/AL/0015801; сертифікат якості КО.8231.3.271.2016 від 06 вересня 2016 року.

За результатами розгляду вказаних документів 07 вересня 2016 року Львівська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №209000012/2016/200164/2 за резервним методом за ціною: товари № 1-3 - 0,85 дол. США/кг, товар № 4-1,17 дол. США/кг, товар № 5-1,20 дол. США/кг. Вказане рішення мотивоване тим, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 та 3 статті 53 МК України, а саме:

1) заявки на перевезення вантажу, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та подання якої передбачено договором про транспортно-експедиційне обслуговування від 28 квітня 2012 року № 2804-1/12;

2) заявки на поставку товару, подання якої передбачено пунктом 3 зовнішньоекономічного договору від 05 березня 2012 року № 151-03-2012;

3) вартість фактично ввезених за зовнішньоекономічним договором від 05 березня 2012 року № 151-03-2012 товарів перевищує загальну суму контракту.

Товар, який надійшов на адресу позивача, випущено у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.

21 жовтня 2016 року ТОВ "Тропік" звернулося до Львівської митниці ДФС із заявою № 386 про надання додаткових документів, визнання заявленої декларантом митної вартості, скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 07 вересня 2016 року № 209000012/2016/200164/2 та вивільнення сплаченої фінансової гарантії.

Розглянувши заяву позивача, Львівська митниця ДФС листом від 28 жовтня 2016 року № 17527/10/13-70-19 повідомила ТОВ "Тропік" про залишення без змін рішення про коригування митної вартості товарів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина 2 статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених статті 53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина 3 статті 54 МК України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частина 3 статті 54 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 частина 3 статті 54 МК України; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 МК України).

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач під час митного оформлення товару надав усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та не містили жодних розбіжностей.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій та зазначає, що наведені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів підстави для його прийняття є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Зокрема, щодо ненадання позивачем заявки на перевезення вантажу, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та подання якої передбачено договором про транспортно-експедиційне обслуговування від 28 квітня 2012 року №2804-1/12, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли такі доводи митного органу до уваги, оскільки: 1) заявка на перевезення вантажу не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість; 2) згідно з частиною 2 статті 53 МК України заявка на перевезення вантажу не є документом, який підтверджує митну вартість товарів; 3) декларант під час митного оформлення імпортованого товару надав рахунок-фактуру від 07 вересня 2016 року № СФ-440 та CMR від 06 вересня 2016 року № 985728, які підтверджують вартість понесених позивачем витрат на транспортування.

Щодо посилання Львівської митниці ДФС як на підставу для невизнання заявленої позивачем митної вартості товарів на відсутність замовлення (заявки) на поставку товару, то колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1 зовнішньоекономічного договору від 05 березня 2012 року № 151-03-2012 остаточна кількість товарів позначена в інвойсі та/або специфікації на кожну окрему партію товару. З матеріалів справи вбачається, що позивач для митного оформлення товару надавав рахунок-фактуру (інвойс) від 06 вересня 2016 року № FX/00430/2016MG, який містив інформацію про перелік та кількість товару, що поставлялася.

Спростовуються матеріалами справи також доводи відповідача про те, що вартість фактично ввезених за зовнішньоекономічним договором від 05 березня 2012 року №151-03-2012 товарів перевищує загальну суму контракту. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що загальна вартість контракту з урахуванням додатку до нього від 22 серпня 2013 року № 03-08-2013 становить 20 000 000 дол. США, а вартість отриманих ТОВ "Тропік" від фірми "Bury Trade" Sp. zo. o. товарів станом на 06 вересня 2016 року становить 19 870 245,02 дол. США, що підтверджується аналізом надходження товару від постачальника фірми "Bury Trade" Sp. zo. o. по рахунку № 632 за період з 05 березня 2012 року до 06 вересня 2016 року.

За таких обставин, вимоги Львівської митниці ДФС про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої ТОВ "Тропік", на цій підставі - необґрунтованим.

Щодо інших доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі, про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, то колегія суддів не надає їм правову оцінку, оскільки вони не були покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів від 07 вересня 2016 року № 209000012/2016/200164/2.

Відповідно до змісту частини 2 статті 77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вимоги вказаної норми, повідомлення відповідачем на стадії судового оскарження інших підстав невизнання заявленої декларантом митної вартості, ніж ті, що були зазначені в його рішенні про коригування митної вартості, не може бути причиною виникнення сумніву у задекларованій позивачем митній вартості товару, оскільки під час здійснення митного оформлення товару та прийняття рішення про коригування митної вартості вони не були заявлені.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 821/1697/17.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 07 вересня 2016 року № 209000012/2016/200164/2 такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого ТОВ "Тропік" товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова