Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.09.2019 року у справі №804/20675/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2019 року

Київ

справа №804/20675/14

адміністративне провадження №К/9901/8606/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року (суддя Дєєв М. В. ) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року (колегія у складі суддів: Богданенка І. Ю., Уханенка С. А., Дадим Ю. М. ) у справі № 804/20675/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.

Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі позивач, Підприємець) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень якими збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб та нараховано адміністративні штрафи, вимоги про сплату недоїмки із сплати єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки, зазначені у акті перевірки є суб'єктивною думкою податкового органу і не ґрунтуються на вимогах закону.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано, винесені податковим органом рішення: - податкове повідомлення-рішення №0032281703 від 9 грудня 2014 року на суму 46689 грн 98 коп., з яких 31126 грн 65 коп. - за основним платежем, 15563 грн 33 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями; - податкове повідомлення-рішення №0032331703 від 9 грудня 2014 року на суму 510 грн; - вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28 листопада 2014 року № Ф 0030791703 на суму 44278 грн 03 коп. ; - рішення №0032291703 від 9 грудня 2014 року на суму 19925 грн 19 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки відповідача про те, що позивач порушив положення Податкового кодексу України є безпідставними, не підтвердженими фактичними обставинами справи.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи заперечення на позов та апеляційної скарги.

У запереченні на касаційну скаргу позивач наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Підприємцем за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 28 листопада 2014 року № 3323/1703/2174400713.

Перевіркою встановлено порушення:

- статті 201, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2013 року в розмірі 37429,17 грн;

- частини 1 статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу вбачаються як такі, що мають ознаки "нереальності здійснення операцій" по контрагенту постачальнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Гарант Торг Інвест" за липень 2013 року;

- пункту 187.1 статті 187, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, безпідставно включено до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2013 року по Товариству з обмеженою відповідальністю "Вока Д" суми 39895,26 грн. ;

- пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на доходи з фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2013 рік у розмірі 31126,65 грн. ;

- частини 2 статті 7, частини 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано єдиний внесок у розмірі 34,7%, який повинен бути нарахований на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичним особами-підприємцями за 2013 рік на суму 44278,03 грн. ;

- абзацу 5 пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України, статті 177 Податкового кодексу України, в частині неналежного ведення обліку доходів та витрат за 2013 року.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято:

- вимога від 28 листопада 2014 року № Ф - 0030791703 на суму 44 278,03 грн,

- податкове повідомлення-рішення від 9 грудня 2014 року № 0032281703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 46 689,98 грн, в тому числі 31
126,65 грн за основним платежем та 15 563,33 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 9 грудня 2014 року № 0032331703, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 510,00 грн,

- рішення № 0032291703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 19 925,19 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ході перевірки правильності визначення Підприємцем сум витрат безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, відображених в деклараціях про майновий стан і доходи за 2013 рік, встановлено порушення статті 177 Податкового кодексу України в частині завищення витрат у декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік на суму 187 145,85 грн, яке виникло внаслідок включення до складу валових витрат сум пов'язаних з придбанням товару у товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Торг Інвест" на зазначену суму у липні 2013 року.

У період, який перевірявся між Підприємцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Торг Інвест" укладено договір від 1 червня 2013 року № 7/1, за умовами якого позивачем придбано товар (плівка рулонна, піала квадратна "Kavex"). Виконання умов договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними. Оплата проведена у повному обсязі шляхом безготівкового розрахунку. Суми ПДВ позивачем включено до податкового кредиту у липні 2013 року в розмірі 37 429,17 грн.

Придбаний товар в подальшому реалізований Товариству з обмеженою відповідальністю "Вока Д" на підставі договору поставки від 1 вересня 2011 року № 09/1. Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вока Д" підтверджується податковими накладними.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

В касаційній скарзі податковим органом не зазначено про будь-які дефекти первинних документів, наданих Підприємцем.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що при проведенні перевірки позивача враховано висновки, викладені у акті перевірки державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12 травня 2014 року № 296/22-03/38327312 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Торг Інвест", щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 1 липня 2013 року по 31 липня 2013 року", яким встановлена відсутність факту реального вчинення господарських операцій контрагентами-покупцями за перевіряємий період.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що при визнанні договору нікчемним податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, а висновок має характер припущення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що порушення, на думку податкового органу, Підприємцем частини 2 статті 7, частини 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого винесено рішення від 9 грудня 2014 року № 0032291703 про застосування штрафних санкцій, є похідним від вищевказаних порушень, за наслідками яких були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

За таких обставин, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність порушень позивачем Податкового кодексу України, а доводи податкового органу є безпідставними та не підтвердженими фактичними обставинами справи.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів заперечення на позов та апеляційної скарги, яким надано оцінку судами першої та апеляційної інстанцій, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентами позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року у справі № 804/20675/14 залишити в силі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва,

С.С. Пасічник

Судді Верховного Суду