Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.08.2019 року у справі №826/16746/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2019 року

Київ

справа №826/16746/14

адміністративне провадження №К/9901/4902/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2014 року (суддя Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року (головуючий суддя Грищенко Т.М., Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2013 року Товариств з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - Митниця, відповідач) про визнання незаконними дій щодо незадоволення заяви від 18 серпня 2014 року №01-0808/14 про повернення з державного бюджету України надмірно сплачених коштів, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом; зобов`язання підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів та направити його до Головного управління Держаної казначейської служби України у м.Києві, стягнення з Державного бюджету України на користь позивача коштів в сумі 48 538,20 грн., в тому числі: 39 203,93 грн. - податку на додану вартість, 9 344,27 грн. - ввізного мита.

Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що рішення Митниці про коригування митної вартості товару від 15 липня 2013 року №100250000/2013/600384/2, на підставі якого позивачем (додатково до самостійно визначеної митної вартості товарів) сплачено до бюджету 48 538,20 грн., скасовано в судовому порядку, але після звернення Товариства із заявою про повернення переплати ці кошти йому повернуті не були, чим порушено положення розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364 (далі - Порядок №618).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано відмову Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в поверненні коштів, оформлену листом від 18 вересня 2014 року №10607/1/26-70-52-05; зобов`язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів вирішити заяву ТОВ «Софіт-Люкс» від 18 серпня 2014 року №18-0808/14, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи та беручи до уваги положення статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийшли до висновку, що лист Митниці від 18 вересня 2014 року №10607/1/26-70-52-05 не містить в собі викладення фактичних обставин відмови в поверненні коштів, а її посилання на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 липня 2014 року відмовлено у задоволенні позовних вимог про повернення надміру сплачених позивачем сум є безпідставними, оскільки зі змісту вказаного рішення вбачається, що підставою для такої відмови фактично стало лише недотримання позивачем процедури повернення надмірно сплачених коштів (звернення із заявою тощо).

Не погоджуючись з рішеннями судів, Митниця подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що оскільки питання повернення коштів не було предметом розгляду у справі №826/15328/13-а (постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року у якій визнано протиправним та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товару від 15 липня 2013 року №100250000/2013/600384/2), то й підстави для повернення Товариству надмірно сплачених коштів відсутні, про що останнього повідомлено рішенням, викладеним у формі листа за вих. №10607/1/26-70-52-05 від 22 вересня 2014 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач в запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 02 квітня 2012 року між позивачем та компанією «ZHEJIANG FIRSD GROUP CO., LTD» (KHP) укладено зовнішньоекономічний контракт №SMA 16 на купівлю товару - світлотехнічної продукції.

З метою здійснення митного оформлення товару, ввезеного на підставі вказаного контракту 15 липня 2013 року позивачем до митного оформлення подано митну декларацію форми МД-2 №100250000/2013/063524 із митною вартістю, визначеною на підставі статей 57-58 МК України, тобто з використанням основного методу - за ціною договору (вартість операції).

Однак відповідачем скориговано митну вартість товару, про що прийнято рішення про коригування митної вартості від 15 липня 2013 року №100250000/2013/600384/2, відповідно до якого позивачеві донараховано грошове зобов`язання в сумі 48 538,20 грн., в тому числі 39 203,93 грн. - податку на додану вартість, 9 334,27 грн. - ввізного мита.

Не погоджуючись із прийнятим митним органом рішенням про коригування митної вартості товару, Товариство звернулось до суду з позовом й постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/15328/13-а від 11 листопада 2013 року позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товару від 15 липня 2013 року №100250000/2013/600384/2; вирішено повернути Товариству з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві надміру сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 39 203,93 грн. та мита у розмірі 9 334,27 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою ж від 31 липня 2014 року Вищого адміністративного суду України скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду 25 березня 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року в частині задоволення вимог про повернення надмірно сплачених сум податку на додану вартість та ввізного мита, прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Після набрання постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/15328/13-а від 11 листопада 2013 року законної сили Товариство звернулось до Митниці із заявою вих. №18-0808/14 від 18 серпня 2014 року про повернення надмірно сплачених до Державного бюджету України коштів у сумі 48 538,20 грн., з яких 39 203,93 грн. - податку на додану вартість, 9 334,27 грн. - ввізного мита.

Листом за вих. №10607/1/26-70-52-05 від 22 вересня 2014 року Митниця відмовила позивачу у поверненні надмірно сплачених коштів у зв`язку із відсутністю підстав для повернення останніх (оскільки питання повернення коштів не було предметом розгляду у справі №826/15328/13-а).

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачалось, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

В той же час згідно з частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

За змістом частин 1 та 3 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (пункти 2, 3 розділу ІІІ Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (пункти 4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку №618).

Згідно з пунктом 7 розділу III Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За змістом пункту 11 розділу III Порядку №618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Отже законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб`єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: звернення суб`єкта господарювання до митних органів із заявою; проведення відповідними структурними підрозділами митного органу перевірки наведених в заяві обставин та підстав; встановлення митними органами наявності факту переплати; складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб`єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або прийняття обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Як вже вказувалось в цій постанові, у зв`язку із визнанням протиправним та скасуванням постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року у справі №826/15328/13-а (з врахуванням постанови Вищого адміністративного суду України від 31 липня 2014 року) рішення Митниці від 15 липня 2013 року №100250000/2013/600384/2 про коригування митної вартості товару, що ввозився Товариством на митну територію України, останнє звернулось до митного органу із заявою про повернення надміру сплачених митних платежів в сумі 48 538,20 грн., в тому числі 39 203,93 грн. - податку на додану вартість, 9 334,27 грн. - ввізного мита, в задоволенні якої було, однак, відмовлено.

Протиправність рішення Митниці від 15 липня 2013 року №100250000/2013/600384/2 встановлена судовими рішеннями у справі №826/15328/13-а та не потребує повторного доказування.

За наведеного, висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування відмови Митниці в поверненні коштів, оформленої листом від 18 вересня 2014 року №10607/1/26-70-52-05, й зобов`язання вирішити заяву Товариства від 18 серпня 2014 року №18-0808/14 ґрунтується на правильному застосуванні норм права.

Доводи ж касаційної скарги за обставин даної справи не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду