ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2018 року

м. Київ

справа №161/9572/17

провадження №К/9901/30218/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2017 (головуючий суддя Олексюк А.В.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Глушка І.В., суддів Макарика В.Я., Судової-Хомюк Н.М.) у справі №161/9572/17 за позовом ОСОБА_2 до Луцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, у якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача з 01 січня 2017 року провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення пенсії) з розрахунку 90% суми заробітної плати згідно наданої довідки прокуратури Волинської області від 18.02.2016 №18-106 без обмеження граничного розміру пенсії.

2. В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що відповідачем на підставі судового рішення здійснено перерахунок пенсії позивача. При цьому, на думку позивача, відповідачем безпідставно обмежено новий розмір пенсії ОСОБА_2

3. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2017, зміненою в частині мотивів рішення постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017, у задоволенні позову відмовлено.

4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 з 16.05.2003 перебуває на обліку в Луцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області та отримує пенсію, призначену на підставі на підставі ст. 50 Закону України № 1789-ХІІ від 5 листопада 1991 року «Про прокуратуру».

6. Постановою Львівського апеляційного суду від 14.07.2016: визнано протиправними дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови йому в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01.01.2016; зобов'язано Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити йому перерахунок і виплату пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01.01.2016 на підставі заяви позивача від 22.03.2016 № 169/0-01.

7. На виконання вказаного рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу та нараховано останньому з 01.01.2017 пенсію у розмірі 10740,00 грн. (з урахуванням обмеження, встановленого Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ)

8. 10.05.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахування та виплати йому з 01.01.2017 пенсії у розмірі 90 % від суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Волинської області № 18-106 вих. від 18.02.2016, без обмеження максимального розміру пенсії.

9. Листом Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 24.05.2017 № 274/0-01;№ 275/0-01 ОСОБА_2 роз'яснено, що його пенсія перерахована з урахуванням Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ.

10. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

11. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має законного права на повторний перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром, оскільки такого права для позивача чинним законодавством не визначено.

12. Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову без змін, змінив мотиви відмови у задоволенні позову. Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі. Суд не вправі зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що пенсія йому призначена ще до набрання чинності нормативно-правового акту, яким введено в дію обмеження щодо максимального розміру пенсії, а тому таке обмеження на нього не поширюється, що прямо передбачено п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ.

14. Відповідач відзиву на касаційну скаргу до суду не подав.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

16. За змістом ст. 2 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ (далі - Закон № 3668-VI, в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивачки) тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, у тому числі, Закону України «Про прокуратуру» №1789 не може перевищувати 10740 гривень.

17. Наведені норми кореспондуються з положеннями ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV), за якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 гривень.

18. У подальшому, відповідно до Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII, дія встановленого ст. 2 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ та ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обмеження розміру максимального розміру пенсії продовжена до 31.12.2017.

19. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

20. Аналіз наведених норм свідчить, що вони не звужують зміст набутих прав пенсіонерів, розмір вже призначеної пенсії яких більший зазначеного максимального розміру. Водночас запроваджують обмеження, в тому числі на період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, щодо розміру призначених та перерахованих пенсій.

21. У справі, що розглядається, суди встановили, що відповідачем на виконання судового рішення здійснено саме перерахунок пенсії позивача, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789. При перерахунку пенсії позивача пенсійним органом застосовано обмеження максимального розміру пенсії, встановлене Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

22. У постанові від 22.05.2018 (справа № 205/8204/16-а) Верховний Суд у подібних правовідносинах висловив правовий висновок, що пенсійний орган, здійснюючи в березні 2016 року на виконання судового рішення перерахунок пенсії позивачки правомірно обмежив розмір такої пенсії на підставі норм Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

23. У постанові від 03.04.2018 (справа №361/4922/17) Верховний Суд зазначив, що норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому є обов'язковими для застосування.

24. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначених правових висновків Верховного Суду.

25. З огляду на викладене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

26. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

27. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.08.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 у справі № 161/9572/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб