Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2018 року

Київ

справа №820/5850/16

касаційне провадження №К/9901/46657/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 (головуючий суддя - Чалий І.С., судді: Зеленський В.В., П'янова Я.В.) у справі №820/5850/16 за позовом ОСОБА_1 до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 16.08.2016 №0029321301, визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги від 04.10.2016 №551/ФОП/20-40-10-01-14.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 31.01.2017 (повний текст складено 07.02.2017) позовні вимоги задовольнив частково. Скасував рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 16.08.2016 №0029321301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, в іншій частині позовних вимог відмовив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.03.2018 відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Київська об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області звернулася 28.03.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 13, частини шостої статті 121, статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції).

Зокрема, наголошує на тому, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано податковим органом 27.02.2018, що підтверджується відтиском штемпелю канцелярії відповідача на копії супровідного листа про направлення судового рішення, тому десятиденний строк для усунення недоліків закінчився 05.03.2018, а не 16.02.2018, як помилково зазначає суд апеляційної інстанції. За таких обставин, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження передчасно без врахування строків, встановлених частиною третьою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017). Зазначені обставини, на думку податкового органу, зумовили отримання судом апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження після постановлення оскарженої ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, хоча таке клопотання було надіслане в межах встановленого ухвалою від 27.02.2018 строку, а саме - 05.03.2018.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

Київська об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області неодноразово оскаржувала постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 в апеляційному порядку.

Так, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 вперше подану апеляційну скаргу повернуто податковому органу, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 вдруге подану апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 повернуто податковому органу на підставі підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з тим, що апеляційну скаргу подано безпосередньо до апеляційного суду, а через суд першої інстанції.

При зверненні з апеляційною скаргою втретє 02.02.2018 Київська об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого відповідач вказував на те, що на рахунки податкового органу систематично накладалися арешти відповідно до повідомлень Управління Державної казначейської служби України в Київському районі м. Харкова Харківської області, що позбавило можливості здійснити сплату судового збору до 26.12.2017.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.02.2018 визнав наведені податковим органом підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними. Цією ж ухвалою суд апеляційної інстанції на підставі частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) залишив апеляційну скаргу без руху та запропонував у тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній обґрунтування інших підстав пропуску цього строку.

Визнаючи підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, суд апеляційної інстанції керувався тим, що податковим органом не обґрунтовано обставин, які б перешкоджали звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у період з 26.12.2017 (дата сплати судового збору за подання апеляційної скарги) до 16.01.2018.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вказана ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018 була отримана відповідачем 16.02.2018 (а.с. 189).

Харківський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 05.03.2018 про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), у зв'язку з тим, що на момент постановлення такої ухвали жодних документів від відповідача на виконання вимог ухвали від 12.02.2018 не надходило.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження, з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи викладене, визнання неведених у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав неповажними має наслідком постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху з встановленням строку у десять днів з дня вручення копії такої ухвали для наведення інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

У разі неусунення таких недоліків у встановлений ухвалою строк, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Як зазначено вище, у зв'язку з визнанням наведених податковим органом підстав пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без руху ухвалою від 12.02.2018, встановивши строк у десять днів з дня отримання копії такої ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення копії ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018 про залишення апеляційної скарги без руху податковому органу 16.02.2018 (а.с. 189).

Таким чином, встановлений ухвалою від 12.02.2018 десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчився 26.02.2018.

Враховуючи невиконання відповідачем вимог ухвали від 12.02.2018 про залишення апеляційної скарги без руху в межах вказаного строку, суд апеляційної інстанції постановив ухвалу від 05.03.2018 про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, що відповідає правильному застосуванню вказаної норми процесуального права.

При цьому постановлення оскарженої ухвали 05.03.2018 свідчить про врахування судом апеляційної інстанції встановленого частиною третьою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) п'ятиденного строку на поштовий обіг кореспонденції, який обчислюється з дня закінчення строку для усунення недоліків (26.02.2018).

Суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими посилання податкового органу на те, що належним доказом отримання копії ухвали від 12.02.2018 про залишення апеляційної скарги без руху є дата штемпелю канцелярії відповідача на супровідному листі про направлення копії судового рішення, а саме - 27.02.2018. Тому саме з цієї дати необхідно обчислювати десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою від 12.02.2018.

Номер та дата штемпелю вхідної кореспонденції містять інформацію щодо фіксування реєстрації кореспонденції при надходженні до податкового органу та не підтверджують дату фактичного отримання такої кореспонденції адресатом.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області без задоволення, а оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 у справі №820/5850/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк