Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2020 року

Київ

справа № 812/1813/18

адміністративне провадження №К/9901/65110/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

головуючого (судді-доповідача) - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, провадження в якій відкрите

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Кисельової Є.О. та на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року, ухвалену у складі головуючого судді Гайдара А.В., суддів Блохіна А.А., Сухарька М.Г.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У червні 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Луганській області, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Луганській області Старовойтової В.В. від 12.06.2018 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області штрафу у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №56056693.

2. На обґрунтування позову зазначає про неправомірність оскарженої постанови про накладення штрафу.

ІІ. Установлені судами обставини справи

3. На підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 видано виконавчий лист №812/2071/17 від 16.03.2018 про зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов КМУ №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" і №947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09.03.2006 №268", та довідки № 6012- ЛК від 30.06.2017 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Луганській області починаючи з 1 січня 2016 року.

4. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Луганській області Старовойтовою В.В. від 27.03.2018 відкрито виконавче провадження №56056693.

5. Листом від 05.04.2018 за вих. № 4490/01-01 головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило державного виконавця, що на виконання судового рішення відповідачем проведено доплату до пенсії за період з 01.01.2018 по 01.04.2018 та перераховано ОСОБА_1 на поточний рахунок в АТ «Ощадбанк» в квітні 2018 року. Доплату до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 ОСОБА_1 отримає на умовах та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року (далі - Постанова №103), яка прийнята на виконання статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та якою встановлено порядок виплати перерахованих пенсій.

6. 12.06.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Луганській області Старовойтовою В.В. винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за неповне виконання судового рішення без поважних причин.

7. Суть спору полягає у визначенні правомірності оскарженої постанови.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

8. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року в задоволені позову відмовлено.

9. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що застосування приписів Постанови №103 є безпідставним та суперечить вимогам спеціального Закону України "Про виконавче провадження", який регулює порядок примусового виконання судового рішення.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги і аргументи сторін

10. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

11. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає про відсутність підстав для накладення штрафу з огляду на поважність причин невиконання судового рішення у повному обсязі, оскільки кошти з Державного бюджету, згідно Постанови №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на виплату перерахованих сум пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 рік у 2018 році не виділялися.

V. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

12. Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини 1 статті 341 КАС України, виходить з наступного.

13. Предметом спору у цій справі є законність постанови державного виконавця про накладення штрафу з підстав її невідповідності вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

14. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».

16. Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

17. За частиною першою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

18. Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

19. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

20. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

21. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

22. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області виконане рішення суду в частині зобов`язання провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 і частково проведено виплату із суми перерахунку.

24. У спірних відносинах, причиною невиконання рішення суду в частині виплати грошових коштів стало прийняття Постанови №103, якою врегульовано порядок виплати коштів за період з 01 січня 2016 року і в подальшому.

25. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

26. Відповідно до пункту 3 Постанови №103 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин) встановлено обов`язок перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». За цим пунктом, розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

27. У тому ж пункті 3 Постанови №103 було зазначено, що виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

28. Тобто Постанова №103 визначила порядок виплати перерахованих пенсій, який, зокрема, передбачає здійснення таких виплат після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, не змінюючи при цьому регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції.

29. Отже, Постанова №103 фактично запровадила поетапний порядок виплати перерахованих за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року пенсій певним категоріям громадянам, при цьому обумовивши виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету.

30. При цьому, зазначеною постановою не змінюється регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій, а лише визначено порядок виплати перерахованих виплат.

31. Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

32. Відтак, саме від Уряду залежить можливість Пенсійного фонду України забезпечити реалізацію та виконання своїх повноважень.

33. У контексті спору, що є предметом розгляду в цій адміністративній справі, треба зауважити, про процедурний аспект перерахунку пенсії, тобто точного і зрозумілого опису послідовності (алгоритму) дій ГУ ПФУ для досягнення необхідного результату із виплати пенсії ОСОБА_1 , Луганський окружний адміністративний суд у справі №812/2071/17 не аналізував, позаяк предмет спору в справі розглядався в іншій площині і передусім був спрямований на те, щоб захистити право особи на перерахунок пенсії. Спосіб захисту, який обрав позивач і який застосував суд, коли задовольнив його позовні вимоги у справі №812/2071/17, покладав на ГУ ПФУ зобов`язання перерахувати і виплатити пенсію на підставі статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та згідно із зазначеними вище постановами Кабінету Міністрів України (чинними на дату виникнення спору у справі), виданими на виконання вказаного Закону.

34. На стадії примусового виконання судового рішення у справі №812/2071/17правила виплати перерахованої пенсії особам, яким пенсію призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», змінилися з набранням чинності Постанови № 103.

35. Як зазначалося цією постановою уряд зобов`язав органи ПФУ перерахувати пенсії усім, кому ці пенсії призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та встановив строки виплати перерахованих сум (відстрочивши і розстрочивши їхню виплату, вказавши часові рамки, протягом яких нараховані суми будуть виплачуватися). Визначений Урядом спосіб виплати нарахованих сум взаємопов`язаний з бюджетним фінансуванням витрат на виплату пенсій.

36. Окрім того, Постановою №103 внесені також зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 та від 17 липня 1992 року № 393.

37. Таким чином, Постанова № 103 не могла застосовуватися судом при вирішенні спору у справі №812/2071/17. Втім, у згаданій справі суд вирішував спір за інших відмінних фактичних та юридичних передумов й про це вказувалося вище.

38. У цій справі Суд звертає увагу на те, що Постанова №103, яка прийнята на підставі статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» містить приписи, які регламентують дії органів ПФУ під час здійснення своїх повноважень із перерахунку пенсії усім, кому вони призначені згідно з вказаним Законом і відповідно ними слід керуватися під час виконання судового рішення від 22.01.2018 у справі №812/2071/17.

39. У рамках касаційного розгляду в цій справі Суд не може давати правову оцінку Постанові №103. Проте відзначає, що сам Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не встановлює порядку перерахунку і виплати пенсій, але відносить регулювання цього питання до відання Кабінету Міністрів України.

40. Якщо виходити з того, що ГУ ПФУ при перерахунку і виплаті пенсій зобов`язане керуватися положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та виданими на його виконання постановами Кабінету Міністрів України, то питання про поважність причин невиконання судового рішення державний виконавець має (повинен) вирішувати з урахуванням усіх аспектів правового регулювання правовідносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, яким пенсію призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

41. Суд підкреслює, що в межах касаційного провадження в цій справі не надає і не може надавати правової оцінки судовому рішенню у справі №812/2071/17, не роз`яснює вказаного судового рішення і не визначає способу його виконання. Це компетенція суду, який його ухвалив.

42. Зазначене рішення Суд аналізує тільки у взаємозв`язку з діями ГУ ПФУ щодо його виконання і тільки в аспекті, що дасть змогу оцінити наскільки обґрунтованою та правомірною є постанова державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин. Тобто власне поважність причин як умови, з якою Закон України «Про виконавче провадження» пов`язує накладення на боржника штрафу за невиконання судового рішення, є тією обставиною, якій державний виконавець і суди попередніх інстанцій, на думку Суду, не надали належної правової оцінки в цій справі.

43. Водночас обставини, які повідомило ГУ ПФУ, в своїй сукупності свідчать, що невиплата в повному обсязі перерахованої пенсії за згаданим рішенням зумовлена не недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов`язків, а власне змінами у правовому регулюванні порядку виплати пенсій та фінансуванням витрат на виплату цих пенсій.

44. Тому в даному випадку, позивач не мав об`єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №103, на виплату перерахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у 2018 році не виділялись.

45. Тож у контексті обставин даної справи не можна дійти висновку, що позивачем не були перераховані означені кошти без поважних причин.

45. Аналогічна позиція висловлена постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.

46. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

47. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

48. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області задовольнити.

2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року в цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 12.06.2018 ВП №56056693 про накладення штрафу.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська