Історія справи
Постанова КАС ВП від 15.04.2025 року у справі №140/8778/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2025 року
м. Київ
справа №140/8778/23
адміністративне провадження № К/990/33704/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з поліції, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 (суддя-доповідач Шавель Р.М., судді: Бруновська Н.В., Хобор Р.Б.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління поліції у Волинській області (далі - ГУНП у Волинській області), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП у Волинській області №900/в від 14.04.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області (далі - Луцьке РУП ГУНП у Волинській області) та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією»,
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП у Волинській області №159 о/с від 14.04.2023 «По особовому складу»; поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Луцького РУП ГУ НП у Волинській області;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17.04.2023 до дня поновлення на посаді.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що службове розслідування проведене без дотримання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а застосований вид стягнення є неспівмірним його діянням, а тому звільнення є незаконним. Позивач наголосив, що не заперечував факту порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху, визнав вину, щиро покаявся та сплатив штраф, показав тим самим високий рівень правосвідомості, прийняв та поніс відповідальність за цей вчинок. Факт порушення ним Правил дорожнього руху не носить систематичний характер, а вчинення адміністративного правопорушення мало місце під час перебування у відпустці, у той момент позивач не був на службовому автомобілі та у форменому одязі. Сам факт складання адміністративних матеріалів та притягнення до адміністративної відповідальності не є самостійною і безумовною підставою для висновку про вчинення поліцейським дисциплінарного проступку чи дій, що дискредитують орган поліції.
2.1. Стосовно порушень службової дисципліни, що призвело до невиходу на добове чергування з 08:00 05.04.2023 по 08:00 06.04.2023, позивач вказав, що не міг заступити на чергування у зв`язку із хворобою та проходженням лікування, тобто з поважних причин.
2.2. Позивач також зазначив, що вирішив не продовжувати дію дозволів №1816 та №1332 на право зберігання та носіння зброї, 17.01.2023 передав до Сектору контролю за обігом зброї Луцького РУП ГУНП у Волинській області зброю, на яку видавалися вказані дозволи. Тобто, позивач повністю виконав вимоги нормативно-правових актів, які регулюють порядок зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
3.1. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу ГУНП у Волинській області від 14.04.2023 №900/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Луцького РУП ГУНП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією».
3.2. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП у Волинській області від 14.04.2023 №159 о/с «По особовому складу».
3.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Луцького РУП ГУНП у Волинській області з 18.04.2023.
3.4. Стягнуто з ГУНП у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 222733 гривні 35 копійок (двісті двадцять дві тисячі сімсот тридцять три гривні тридцять п`ять копійок).
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав поважними причини відсутності позивача на чергуванні на блок-пості в період часу з 08 год. 00 хв. 05.04.2023 по 08 год. 00 хв. 06.04.2023 та з 08 год. 00 хв. 07.04.2023 по 08 год. 00 хв. 08.04.2023, оскільки позивач поінформував безпосереднього керівника про причини та умови, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, зокрема, несення служби на блок-пості, що підтверджено наявною у справі медичною документацією.
4.1. Суд першої інстанції не взяв до уваги доводи відповідача про перешкоджання позивачем іншим поліцейським виконувати їх обов`язки (схиляння винести постанову на іншого громадянина та/або неоформлення її відносно нього, вживання ненормативної лексики під час оформлення адміністративних матеріалів), оскільки такі доводи належним чином не задокументовані, адже у випадку вчинення неправомірних дій по відношенню до поліцейських останні повинні були звернутися у встановленому порядку із відповідними рапортами щодо позивача, проте таких документів (у т.ч. пояснення патрульних) матеріали службового розслідування не містять.
4.2. Стосовно порушення позивачем пункту 12.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) та притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), суд першої інстанції зазначив, що таке адміністративне правопорушення було вчинено під час перебування у відпустці, позивач не перебував на службовому транспорті та не був у форменому одязі, тому, зважаючи також на відсутність систематичного порушення ПДР, сам по собі факт разового притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може становити склад дисциплінарного проступку, за яке накладається стягнення у вигляді звільнення.
4.3. Щодо непродовження позивачем термінів дозволів на право зберігання та носіння зброї, унаслідок чого їх було анульовано, суд указав на те, що під час службового розслідування не було враховано пояснення позивача про передачу на зберігання зброї, на яку були видані дозволи, про що свідчить корінець квитанції №01306 від 17.01.2023.
4.4. Під час вирішення спору суд не взяв до уваги наявність в ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, оголошеної наказом ГУНП у Волинській області №78/в від 12.01.2023, оскільки вказаний наказ було скасовано в судовому порядку у справі №140/2031/23.
4.5. Стосовно застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення саме у вигляді звільнення, то суд урахував, що під час судового розгляду відповідач належними та допустимими доказами не довів наявності в окремих діях позивача складу дисциплінарного проступку (а саме: невихід на добове чергування без поважних причин; перешкоджання іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки) та не врахував приписів частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції під час визначення позивачу виду стягнення.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 апеляційну скаргу ГУНП у Волинській області задоволено. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №140/8778/23 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважав, що відповідач обґрунтовано та підставно наклав дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 у формі звільнення зі служби в поліції, при цьому ГУНП у Волинській області дотримано процедуру дисциплінарного провадження, а прийняті накази не містять недоліків, які б вказували на їхню помилковість та протиправність.
6.1. Апеляційний суд відхилив покликання суду першої інстанції на повідомлення позивача про незадовільний стан здоров`я, оскільки фактично позивач перебував на листу непрацездатності лише з 07.04.2024, водночас станом на 04.04.2023 та 05.04.2023 ОСОБА_1 офіційно на лікарняному не знаходився, а перебував на своєму робочому місці.
6.2. Покликання суду першої інстанції про те, що обставини, пов`язані з поведінкою позивача під час складання щодо нього постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, мали місце під час перебування позивача у відпустці, щодо відсутності належного документування неетичної поведінки позивача апеляційний суд не взяв до уваги, оскільки відповідно до положень Правил етичної поведінки поліцейських поліцейський за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.
6.3. Також твердження суду першої інстанції про те, що під час службового розслідування не було враховано пояснення позивача про передачу на зберігання зброї, на яку були видані дозволи, про що надано корінець квитанції №01306 від 17.01.2023, суд апеляційної інстанції вважав помилковими, оскільки така обставина була врахована дисциплінарною комісією та відображена у висновку службового розслідування. Разом з тим, зазначена передача зброї мала місце лише 17.01.2023, тобто після анулювання дозволів на право зберігання та носіння зброї, що не заперечує причин і підстав анулювання таких дозволів - систематичне порушення термінів дії дозвільних документів на зброю.
6.4. Апеляційний суд наголосив, що скасування попереднього дисциплінарного стягнення не впливає на правильність висновків відповідача за результатами проведеного службового розслідування та застосованого дисциплінарного стягнення.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
7. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 , покликавшись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просив постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 скасувати, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 залишити в силі.
8. Ухвалою від 01.10.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. За доводами представника позивача суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 щодо застосування частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в контексті застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення з дотриманням порядку зростання від менш суворого до більш суворого.
9.1. Скасування судом догани у справі №140/2031/23 має значення для усунення однієї з ключових передумов накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, проте судом апеляційної інстанції не було враховано.
9.2. Представник позивача вказав на те, що всупереч зазначеному висновку Верховного Суду суд апеляційної інстанції не врахував, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, водночас попередньо до дисциплінарної відповідальності позивач не притягувався.
10. Представник ГУНП у Волинській області подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 - без змін.
11. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
12. ОСОБА_1 з 01.08.2022 по 17.04.2023 проходив службу в ГУНП у Волинській області на посаді інспектора кадрового забезпечення Луцького РУП ГУНП у Волинській області, що підтверджується послужним списком №0056592 (т.1, а.с.58-60).
13. До ГУНП у Волинській області 06.04.2023 надійшла доповідна записка начальника Луцького РУП ГУНП у Волинській області (супровідний лист від 05.04.2023 №6401/50/01-23) стосовно ОСОБА_1 , який 04.04.2023 був ознайомлений із розстановкою нарядів по Луцькому РУП в період з 08 год 00 хв 05.04.2023 по 08 год 00 хв 06.04.2023 та мав нести службу в складі наряду на блокпості 1/3/02 ( АДРЕСА_1 ), однак повідомив, що не може нести службу за станом здоров`я та не з`явився 05.04.2023 на інструктаж; у зв`язку з наявністю в ОСОБА_1 діючого дисциплінарного стягнення «сувора догана» (наказ ГУНП у Волинській області від 12.01.2023 №78/в), начальник Луцького РУП ГУНП у Волинській області просив ініціювати службове розслідування по даному факту (т.1, а.с.99-101).
14. Начальником ГУНП у Волинській області винесено наказ від 06.04.2023 №397 «Про призначення та проведення службового розслідування», яким також визначено склад дисциплінарної комісії (т.1, а.с.101-102). Підставою для призначення службового розслідування слугувала доповідна записка начальника Луцького РУП ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_2 від 05.04.2023 вих.№6401/50/01-23 щодо неприбуття та невихід ОСОБА_1 на інструктаж особового складу, який заступає для несення служби на блок-постах та, відповідно, для несення служби в добовому наряді на блок-посту №1/3/02 в період з 8.00 06.04.2023 та з інших питань.
15. Під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 мав заступити на добове чергування з 08 год 00 хв 05.04.2023 по 08 год 00 хв 06.04.2023 по забезпеченню публічної безпеки та порядку на блок-пост №1/3/02, який знаходиться по АДРЕСА_1, що підтверджується розстановкою ППР та БП по Луцькому РУП ГУНП у Волинській області за період з 08 год 00 хв 05.04.2023 по 08 год 00 хв 06.04.2023 (т.1, а.с.103-105).
15.1. Позивач зробив відмітку у графі «Відповідальний за роботу БП від ЗСУ, ТрО» такого змісту: «Повідомляю, в зв`язку із станом здоров`я я не можу нести службу в бронежилеті, довідку додаю» (т.1, а.с.104). Позивач надав виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 13.01.2023 №377, в якій зазначено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 06.01.2023 по 13.01.2023, а рекомендаціями лікаря встановлено уникати фізичного та психоемоційного навантаження, дотримуватись режиму сну та відпочинку (т.1, а.с.107-108), а також магнітно-резонансну томографію від 09.03.2023 з обстеження лівого колінного суглобу, з висновку якої вбачається розрив медіального мениска, пошкодження латерального мениска, пошкодження препателярної складки, хондромаляція надколінника, а в примітках зазначено, що висновок не є остаточним діагнозом (т.1, а.с.106).
16. У зв`язку із неявкою 05.04.2023 на інструктаж ОСОБА_1 , начальником ВП Луцького РУП складено відповідний рапорт від 05.04.2023, який подано начальнику Луцького РУП (т.1, а.с.110).
16.1. Також складений рапорт від 05.04.2023 про надання дозволу на внесення змін до розстановки нарядів по Луцькому РУП в період часу з 08.00 05.04.2023 по 08.00 06.04.2023, а саме: замість ОСОБА_1 заступити на службу в складі наряду на блок-пост №1/3/02 (с. Підгайці, вул. Дубнівська) інспектору СПДН ВП Луцького РУП лейтенанту поліції ОСОБА_3 , підставою для написання якого було неприбуття на інструктаж ОСОБА_1 (т.1, а.с.109).
17. Службовим розслідуванням встановлено повторний невихід ОСОБА_1 07.04.2023 на чергування на блок-пост. Так, 10.04.2023 за вх.№1885 до ГУНП у Волинській області надійшла доповідна записка начальника Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 07.04.2023 №6496/50/01-202 (т.1, а.с.118-119), з приводу того, що 07.04.2023 на його ім`я надійшов рапорт начальника відділу превенції Луцького РУП ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_4 щодо повторного неприбуття інспектора сектору кадрового забезпечення Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на інструктаж особового складу, який заступає для несення служби на блок-постах (т.1, а.с.121).
18. Комісія у складі підполковника поліції ОСОБА_5 - заступника начальника Луцького РУП, підполковника поліції ОСОБА_6 - начальника сектору кадрового забезпечення Луцького РУП, майора поліції ОСОБА_7 - начальника відділу моніторингу Луцького РУП 06.04.2023 склала акт про відмову ОСОБА_1 щодо ознайомлення із графіком несення служби на блок-постах, в патрулях та інших видах наряду (т.1, а.с.120).
19. У зв`язку із неявкою ОСОБА_1 на інструктаж 07.04.2023 було внесено зміни у розстановку нарядів по Луцькому РУП, а саме: замість інспектора СКЗ Луцького РУП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 заступив на службу в складі наряду на блок-пост №1/3/02 (с. Підгайці, вул. Дубнівська) ДОП ВП Луцького РУП капітан поліції ОСОБА_8 .
20. Випискою із постанови ДУ ТМО МВС у Волинській області від 10.04.2023 №18/38 рекомендовано за станом здоров`я оперативне лікування, ходьба в ортезі та обмеження фізичного навантаження на нижні кінцівки в період передопераційної підготовки (т. 1, а. с. 27).
21. За результатами проведеного службового розслідування 14.04.2023 затверджено висновок службового розслідування, відповідно до якого дисциплінарна комісія дійшла висновку, що за неодноразове порушення службової дисципліни, ігнорування вимог, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктами 1, 2, 4, 5, 6, 8, 11, 13 частини третьої статті першої Дисциплінарного статуту Національної поліції, пункту 1 розділу 2 (Основні вимоги до поведінки поліцейського), пункту 3 розділу 4 (Взаємодія поліції із громадськістю та іншими державними органами) Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 06.12.2016 за №1576/29706 (далі - Правила), пункту 12.4 (Перевищення швидкісного режиму в населених пунктах) ПДР, посадовою інструкцією, керівних вказівок Національної поліції України та ГУНП у Волинській області, щодо дотримання законності та службової дисципліни, внаслідок чого мали місце низький рівень правосвідомості, нехтування присягою поліцейського, низькі морально-ділові якості, постійні порушення наказів і доручень МВС України, Національної поліції України, керівних вказівок ГУНП у Волинській області щодо запобігання та недопущення порушень службової дисципліни, що призвело до невиходу на добове чергування з 08 год 00 хв 05.04.2023 по 08 год 00 хв 06.04.2023, по забезпеченню публічної безпеки та порядку на блок-пості №1/3/02, який знаходиться в с. Підгайці, вул. Дубнівська, Луцького району, відмови від ознайомлення із графіком служби на блок-постах, в патрулях та інших видах наряду працівниками СКЗ Луцького РУП від 06.04.2023 та розстановкою нарядів по Луцькому РУП в період з 08 год 00 хв 07.04.2023 по 08 год 00 хв 08.04.2023, до винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАС №6712801 від 21.03.2023 за частиною першою статті 122 КУпАП, вчинення дій, що перешкоджали іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки - схилення винести постанову на іншого громадянина та/або не оформлення її відносно нього, вживання ненормативної лексики під час оформлення адміністративних матеріалів, неінформування про винесення постанови безпосереднього керівника, непродовження термінів дозволів на право зберігання та носіння зброї, внаслідок чого у зв`язку з систематичним порушенням термінів дії дозволів №1816 та №1332 їх було анульовано, застосувати до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби (т.1, а.с.68-98).
21.1. При цьому дисциплінарна комісія врахувала наявність дисциплінарного стягнення у виді суворої догани, оголошеної наказом ГУНП у Волинській області від 12.01.2023 №78/в, як обставину, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 .
22. На підставі висновку та матеріалів службового розслідування, видано наказ начальника ГУНП у Волинській області від 14.04.2023 №900/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Луцького РУП ГУНП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією», згідно з яким за порушення вищевказаних норм до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (т.1, а.с.10-13).
23. Начальник ГУНП у Волинській області 14.04.2023 видав наказ №159о/с «По особовому складу», яким на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції з 17.04.2023, з виплатою компенсації за 7 діб основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2023 році (т.1, а.с.14).
V. Позиція Верховного Суду
24. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
26. Спір у цій справі виник у зв`язку із накладенням дисциплінарного стягнення на поліцейського у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
27. Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало вчинення ним дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 8, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1 розділу 2 та пункту 3 розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 №1179.
28. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржену постанову, констатував наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, а також дійшов висновку про правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
28.1. Суд касаційної інстанції наголошує, що аргументи касаційної скарги, які були підставою для відкриття касаційного провадження, стосуються виключно порядку накладення дисциплінарного стягнення, у зв`язку з чим Суд не досліджує обставини вчинення дисциплінарного проступку та, відповідно, його складу.
29. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у межах підстав касаційного оскарження, з яких було відкрито касаційне провадження в цій справі, зокрема щодо правильності застосування частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту в розрізі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення з дотриманням порядку зростання від менш суворого до більш суворого, Верховний Суд зазначає про таке.
30. Спеціальним нормативно-правовим актом, яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус посад поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон України «Про Національну поліцію», у редакції від 31.03.2023).
31. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
32. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону України «Про Національну поліцію»).
33. Так, Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції від 31.03.2023), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
34. За приписами частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
34.1. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
34.2. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, з-поміж іншого, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.
35. Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
36. За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
37. Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
38. Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
38.1. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
38.2. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
38.3. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
39. Стаття 19 Дисциплінарного статуту визначає порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, частиною третьої цієї статті передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
40. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (частина сьома статті 19 Дисциплінарного статуту).
41. Водночас особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану викладено у Розділ V Дисциплінарного статуту.
42. Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
43. Статтею 29 Дисциплінарного статуту урегульовано питання щодо особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, частиною першою якої визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
44. Частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
45. У контексті зазначеної норми варто мати на увазі, що обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного - зауваження до найсуворішого - звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.
46. У постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 Верховний Суд вказав, що частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
46.1. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.
46.2. Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
47. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 та ін.)
48. Колегія суддів, не заперечуючи наявність у відповідача дискреційних повноважень щодо вибору виду дисциплінарного стягнення, зазначає, що закріплена за суб`єктом владних повноважень можливість з поміж декількох варіантів правомірної поведінки (рішень) обирати один (одне) на власний розсуд не надає права робити це свавільно і не означає, що судовий контроль за такими діями та рішеннями неможливий взагалі.
49. Верховний Суд зауважує, що хоч суд й обмежений в правовій оцінці та перевірці на предмет обґрунтованості актів та дій органів публічної влади під час виконання ними дискреційних повноважень, водночас повинен проконтролювати, чи не є викладені у них висновки суб`єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими.
50. Не менш важливим аспектом оцінки обґрунтованості звільнення позивача зі служби в поліції є з`ясування співмірності цього виду дисциплінарного стягнення тим порушенням, які стали для цього підставою, що, безумовно, також підлягає судовому контролю і не становить втручання у дискрецію відповідача.
51. Вимога пропорційності передбачає, що зменшення обсягу або кваліфікуючих ознак порушень, які ставляться у провину особі, має призводити до зменшення суворості стягнення, за винятком випадку, коли буде доведено, що порушення є істотним(и) настільки, щоб бути самостійною і достатньою підставою для застосування стягнення певного виду (у цьому випадку - звільнення зі служби).
52. Повертаючись до обставин цієї справи, при обранні виду дисциплінарного стягнення, який підлягає застосуванню до позивача, дисциплінарна комісія у висновку службового розслідування, на основі якого відповідач приймав спірні накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та про звільнення позивача зі служби в поліції, врахувала наявність у ОСОБА_1 суворої догани, оголошеної наказом ГУНП у Волинській області від 12.01.2023 №78/в, як обставини, що обтяжує відповідальність позивача.
53. Водночас як було встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі №140/2031/23 визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП у Волинській області від 12.01.2023 №78/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора сектору кадрового забезпечення Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта ОСОБА_1 та виконання інших заходів, запропонованих дисциплінарною комісією».
54. При апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції встановив зазначену обставину, але не взяв її до уваги як таку, що обтяжує відповідальність позивача, всупереч висновку дисциплінарної комісії, яка визначила цю обставину як обтяжуючу.
54.1. Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що скасування попереднього дисциплінарного стягнення не впливає на правильність висновків відповідача за результатами проведеного службового розслідування та дійшов висновку про достатність вчинених ОСОБА_1 порушень для накладення на нього дисциплінарного стягнення у формі звільнення зі служби з поліції.
55. Верховний Суд не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки хоча така обставина (скасування наказу від 12.01.2023 №78/в) не існувала на момент винесення спірних наказів, однак скасування суворої догани, яка фактично була передумовою для обрання більш суворого дисциплінарного стягнення у виді звільнення, не може залишатись поза увагою з огляду на вимоги добросовісності та розсудливості при ухваленні відповідного судового рішення.
56. Вимоги частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту, з урахуванням наявної у позивача суворої догани, зумовили обрання відповідачем до позивача більш суворого виду дисциплінарного стягнення, а саме: звільнення зі служби.
57. Таким чином, у цьому випадку скасування судом у справі №140/2031/23 суворої догани має значення для усунення однієї з ключових передумов накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
57.1. При цьому висновок службового розслідування, як і спірні накази відповідача, не містять обґрунтувань, які б, за умови відсутності дії інших дисциплінарних стягнень, беззаперечно вказували на необхідність застосування до позивача саме звільнення зі служби як найсуворішого виду дисциплінарного стягнення та свідчили б про пропорційність обраного дисциплінарного заходу вчиненому дисциплінарному проступку. Самого лише покликання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого суворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби.
58. Отже, ураховуючи скасування попереднього дисциплінарного стягнення позивача у виді суворої догани, яке в силу приписів частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту було передумовою для накладення на позивача більш суворого виду стягнення, Верховний Суд констатує, що за встановлених фактичних обставин у цій справі висновки суду апеляційної інстанції щодо виправданості застосованого до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції - є помилковими.
58.1. Колегія суддів наголошує, що скасування суворої догани, яка була обтяжуючою обставиною при обранні позивачу виду дисциплінарного стягнення та наявність якої унеможливлювала накладення іншого, ніж звільнення зі служби, стягнення, мала призвести до зменшення суворості дисциплінарного стягнення з огляду на те, що відповідач не довів істотність порушення позивача тією мірою, щоб бути самостійною і достатньою підставою для застосування стягнення саме у вигляді звільнення зі служби в поліції.
59. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оспорюваних наказів №900/в від 14.04.2023 та №159 о/с від 14.04.2023, а тому доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.
60. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
61. Ураховуючи, що позивач був звільнений 17.04.2023, а день звільнення вважається останнім днем роботи, ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Луцького РУП ГУНП у Волинській області з 18.04.2023.
62. Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
63. Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).
64. Відповідно до абзацу 5 пункту 2 Порядку №100, якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
65. Згідно з пунктом 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
66. За правилами пункту 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260), поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
66.1. Пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
66.2. Отже, зі змісту норм Порядку №260, який є спеціальним для вирішення цих спірних правовідносин установлено, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
67. Зі змісту наявної в матеріалах справи довідки ГУНП у Волинській області від 18.09.2023 №172 (т.2, а.с. 44) загальна сума нарахованого позивачу доходу за період лютий-березень 2023 року становить 57916,16 грн, відтак розмір середньоденного грошового забезпечення становить 981,63 грн, враховуючи 59 календарних днів.
68. Кількість робочих днів вимушеного прогулу позивача в період з 18.04.2023 по 15.04.2025 складає 729 календарні дні.
69. Таким чином, стягненню з ГУНП у Волинській області на користь позивача належить грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 18.04.2023 по 15.04.2025 в сумі 715 608, 27 грн (981,63 грн х 729 календарні дні) з урахуванням податків і зборів.
70. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
71. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшов висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
72. Беручи до уваги предмет позову, позивач звільнений від сплати судового збору. Сплачений позивачем у суді касаційної інстанції судовий збір може бути повернутий у порядку повернення помилково сплаченого судового збору. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять. З урахуванням викладеного судові витрати не розподіляються.
73. Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 скасувати.
3. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
4. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Волинській області від 14.04.2023 №900/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією».
5. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області від 14.04.2023 №159 о/с «По особовому складу».
6. Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області з 18.04.2023.
7. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 67, ідентифікаційний код 40108604) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 715 608 (сімсот п`ятнадцять тисяч шістсот вісім) гривень 27 копійок.
8. Судові витрати не розподіляються.
9. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов