Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2020 року

Київ

справа №750/2947/18

провадження №К/9901/57558/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання неправомірною та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Кучми А. Ю., Коротких А. Ю., Безименної Н. В.

І. Суть спору

1. У квітні 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (надалі також позивач, ГУПФУ) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області (надалі також відповідач, УДВС), третя особа: ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 ), в якому просило:

1.1. визнати постанову УДВС про накладення штрафу від 20 березня 2018 року за виконавчим листом № 2-а/2506/1022/11, виданим 26 січня 2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова неправомірною;

1.2. скасувати постанову УДВС про накладення штрафу від 20 березня 2018 року за виконавчим листом № 2-а/2506/1022/11, виданим 26 січня 2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова.

2. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2011 року у справі № 2-а/2506/1022/11 про зобов`язання позивача провести ОСОБА_1 перерахунок і здійснити в подальшому виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи з 100% мінімальної пенсії за віком, тобто відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснивши відповідну доплату позивачу, була виконана позивачем добровільно, до відкриття виконавчого провадження і підстав, для застосування штрафних санкцій у відповідача не було.

3. Відповідач позов не визнав. У відзиві на позов наполягав на його безпідставності, стверджуючи, що позивачем під час здійснення виконавчого провадження не виконано рішення суду без поважних причин.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Постановою Деснянського районного суду м Чернігова від 13 січня 2011 року у справі №2-а/2506/1022/11, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року, відповідача зобов`язано провести ОСОБА_1 перерахунок та здійснити в подальшому виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи з 100% мінімальної пенсії за віком, тобто відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснивши відповідну доплату позивачу.

5. 10 лютого 2012 року позивачем проведено перерахунок пенсії з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 18 червня 2010 року по 22 липня 2011 року та нарахована доплата різниці в пенсії в сумі 6369,82 гривень.

6. 23 березня 2018 року до ГУПФУ з Відділу примусового виконання рішень УДВС надійшла постанова про накладення штрафу від 20 березня 2018 року за виконавчим листом № 2-а/2506/1022/11, виданим 26 січня 2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова про зобов`язання ГУПФУ з 18 червня 2010 року провести ОСОБА_1 перерахунок та здійснити в подальшому виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи з 100% мінімальної пенсії за віком, тобто відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснивши відповідну доплату позивачу.

7. Вказаною постановою, за невиконання рішення суду без поважних причин на позивача було накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 гривень.

8. За повідомленням УДВС від 5 квітня 2017 року № 02-45/20499/1 про прийняття для обліку рішення, виконання якого гарантується державою відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 року № 4Ф1, прийнято для обліку та включено до першої черги задоволення вимог, суму нарахованої пенсії на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2011 року у справі № 2-а/2506/1022/11, щодо перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 18 червня 2010 року по 22 липня 2011 року в розмірі 6369,82 гривень.

9. Станом на 22 липня 2011 року вказане рішення суду, в частині проведення перерахунку було виконане, а, в частині здійснення в подальшому виплат додаткової пенсії, позивач вчинив всі можливі та доступні, для нього, дії щодо його виконання.

10. Не погодившись із указаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 17 травня 2018 року позов задовольнив: визнати незаконною та скасував постанову від 8 лютого 2017 року державного виконавця заступника начальника Ніжинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області Гаврилей І.Ю про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області по справі № 740/2682/16-а від 18 серпня 2016 року, а виконавчий лист повернув у відділ Ніжинського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області для подальшого повного виконання.

12. Суд у мотивувальній частині рішення виходив із протиправності постанови Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 20 березня 2018 року за виконавчим листом № 2-а/2506/1022/11, виданим 26 січня 2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова, однак у резолютивній частині допустив помилку.

13. Київський апеляційний адміністративний суд скасував рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року й ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнив: визнав протиправною та скасував постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 20 березня 2018 року за виконавчим листом № 2-а/2506/1022/11, виданим 26 січня 2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова.

14. За позицією судів, позивач виконав рішення суду в частині визначеного в ньому періоду, але щодо вимог, звернутих на майбутнє, позивач вчинив всі можливі та доступні, для нього, дії щодо його виконання.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

15. Відповідач, уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу.

16. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення й ухвалити у справі нове рішення про відмову в позові.

17. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

V. Оцінка Верховного Суду

18. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. Водночас, 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

20. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

21. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Згідно зі статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон України «Про виконавче провадження») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

24. Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

25. Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

26. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом частин першої-третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

27. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

28. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

29. Своєю чергою, стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

30. Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»).

31. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»).

32. Отже, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

33. Як уже зазначено, відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 січня 2011 року у справі № 2-а/2506/1022/11 відповідача зобов`язано провести ОСОБА_1 перерахунок та здійснити в подальшому виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи з 100% мінімальної пенсії за віком, тобто відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснивши відповідну доплату позивачу.

34. При цьому 10 лютого 2012 року позивачем проведено перерахунок пенсії з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 18 червня 2010 року по 22 липня 2011 року та нарахована доплата різниці в пенсії в сумі 6369,82 гривень.

35. Надалі правове регулювання змінилось. Так, 23 липня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 745, якою встановлено розмір додаткової пенсії особам, що постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, положення ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають застосуванню лише до 23.07.2011, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови Кабінету Міністрів України № 745.

36. 14 червня 2011 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» пунктом 4 якого передбачено, що у 2011 році норми і положення статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Даний закон набрав чинності 19 червня 2011 року.

37. Законами України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», «;Про Державний бюджет України на 2013 рік», «;Про Державний бюджет України на 2014 рік» (зі змінами) та «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено, що у 2012-2015 роках норми і положення статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2012-2014 роки та виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2015 рік.

38. Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що у 2016 році норми і положення статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхуванні України.

39. На виконання вимог вищевказаних законів Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23 липня 2011 року, та від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 1 січня 2012 року.

40. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачувалась у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратити працездатність: тим, хто належать до 1 категорії, інвалідам 1 групи - 30 %.

41. Згідно із Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як: постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах де прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: особам, хто належать до 1 категорії, інвалідам 1 групи, з 1 січня 2012 року - 50 %.

42. Виходячи з вищевикладеного, пенсійні виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі й ті, розмір яких було встановлено на виконання судових рішень у періоди дії вищевказаних підзаконних актів, здійснюються у визначених ними розмірах.

43. При цьому правомірність делегування Урядові повноважень встановлювати розміри пенсійних виплат підтверджена Рішеннямм Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/20П та вії 25 січня 2012 року № 3-рп/2012.

44. Отже, Верховний Суд погоджується з позицією судів про те, що у зв`язку з тим, що вказаними вище нормативно-правовими актами відбулася зміна у законодавстві, що регулює питання виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то і порядок та строки нарахування вказаних виплат позивачем здійснено правомірно.

45. Відтак, висновок судів про наявність підстав для задоволення позову є правильним. Апеляційний суд обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції з мотивів невідповідності резолютивної частини рішення останнього фактичним обставинам цієї справи.

VІ. Висновки по суті вимог касаційної скарги

46. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

47. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

48. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ

1. Касаційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі № 750/2947/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич