Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2019 року

м. Київ

справа №826/5311/16

адміністративне провадження №К/9901/59451/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018р. (судді - Безименна Н.В., Кучма А.Ю., Літвіна Н.М.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича від 16.09.2015р. №813 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 17.02.2015р. № 008-28401-170215 укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк»;

- зобов'язати Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів-фізичних осіб додаткову інформацію про неї як вкладника ПАТ «Дельта Банк», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 17.02.2015р. №008- 28401-170215

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не включення її до Переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило її можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2018р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2018р. скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича від 16.09.2015р. № 813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 17.02.2015р. №008-28401-170215, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_2

Зобов'язано Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 як вкладника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 17.02.2015р. №008-28401-170215, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_2

З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач - Уповноважена особа Фонду, звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що дії Уповноваженої особи Фонду щодо проведення перевірки по виявленню нікчемних правочинів та застосування відповідних наслідків повністю відповідають нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», порушень прав позивача, як вкладника, при цьому не допущено.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами встановлено, що 17.02.2015р. між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено договір №008-28401-170215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США (далі - договір банківського вкладу).

Згідно п. 1.2 вказаного договору сума вкладу складає 10 000, 00 доларів США .

Банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №26307113003846 (п. 1.6 договору банківського вкладу).

Відповідно до п. 1.8 зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору.

Крім того, 17.02.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено додаткову угоду №1 до договору №008-28401-170215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, якою сторони визначили нову редакцію п. 1.8 ст. 1 Договору банківського вкладу (депозиту), а саме: «Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання сторонами цього Договору, Вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений».

Судами встановлено, що грошові кошти на рахунок позивача надійшли з валютного рахунку іншої фізичної особи.

Постановою Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України №664 від 02.10.2015р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015р. №181, «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

На виконання положень статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на підставі наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» № 408 від 29.05.2015р. та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 174/15 від 27.07.2015р. проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та фізичними особами - клієнтами Банку після 16 січня 2015 року включно.

Відповідач встановив, що дії певних фізичних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів - ініціаторів операцій на момент здійснення операції перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом, і, відповідно, з огляду на незадовільний стан платіжної дисципліни Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», для таких клієнтів існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог у результаті ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та реалізації майна.

Таким чином, комісія дійшла висновку, що умови договорів банківських вкладів, у тому числі договору №008-28401-170215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 17.02.2015р., за яким здійснювалося перерахування коштів на вкладний рахунок з рахунку фізичної особи, що є одночасно кредитором банку, надає кредитору - фізичній особі переваги перед іншими кредиторами, а отже такий договір банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ «По систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Наказом уповноваженої особи Фонду «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» №813 від 16.09.2015р. вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів банківських вкладів (депозитів), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI згідно переліку, наведеного в додатку №1.

Листом від 23.09.2015р. №8821/1695 Тимчасова адміністрація ПАТ «Дельта Банк» повідомила позивача про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 17.02.2015р. №008-28401-170215, згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». У зв'язку з чим позивача не включено до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду.

Позивач, вважаючи, що її протиправно не включили до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду, звернулась до суду із даним позовом

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що грошові кошти на рахунок позивача надійшли з валютного рахунку іншої фізичної особи, що є порушенням вимог постанови Правління НБУ №365 від 16.09.2013р. «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», відповідно до якого надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом внесення готівки власником рахунку. Зарахування інших надходжень в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи не дозволяється.

Суд дійшов висновку, що позивачу були встановлені індивідуальні умови за договором банківського вкладу, зокрема, він отримав окремі переваги в порівнянні з іншими вкладниками, оскільки, відповідно до п. 1.8 договору та п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається, проте, позивачу було дозволено здійснити поповнення депозитного рахунку шляхом перерахування грошових коштів від третьої особи, що і було зроблено третьою особою та рахунок позивача ним був поповнений на суму 10 000, 00 доларів США, а тому у відповідача були всі правові підстави для застосування до такого правочину наслідків нікчемності.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що право Уповноваженої особи Фонду на перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими цей Закон пов'язує нікчемність правочину. В свою чергу відповідачем доказів, які б свідчили про те, що позивачем порушено порядок укладання договору банківського вкладу, надано не було, як і не надано доказів про вчинення будь-яких дій по встановленню нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що зазначені в ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та що укладений позивачем правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд дійшов висновку, що доводи відповідача про нікчемність договору банківського вкладу у зв'язку із тим, що кошти на ім'я позивача надійшли внаслідок «дроблення» іншого вкладу є безпідставними, оскільки зазначене не свідчить про нікчемність укладеного правочину, а факт знаходження на рахунках позивача грошових коштів у вказаному розмірі відповідачами не заперечується.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів частково погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи апеляційним судом встановлено, що між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому апеляційний суд обґрунтовано ухвалив рішення про задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні його до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В той же час, у постановах від 04.07.2018р. №819/353/16 та від 05.12.2018р. № 826/23064/15 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду №813 від 16.09.2015р., в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між Банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції в частині визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича від 16.09.2015р. № 813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 17.02.2015р. №008-28401-170215, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_2 - підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018р. скасувати в частині визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича від 16.09.2015р. № 813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 17.02.2015р. №008-28401-170215, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_2, і проваження у вказаній частині позовних вимог закрити.

В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук