Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.12.2018 року у справі №675/2378/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2019 року

Київ

справа №675/2378/17

адміністративне провадження №К/9901/66139/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н. А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шевцової Н. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 травня 2018 року (суддя - Трасковський С. Л. ) та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Гонтарук В. М., судді - Біла Л. М., Граб Л. С. ) у справі №675/2378/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Замкова виправна колонія ( № 58)" про скасування постанови про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

установив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 24.11.2017 звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області зі скаргою до адміністрації ЗВК-58 про скасування рапорту від 30.10.2017 року та рішення комісії за результатами винесеного рапорту.

23.01.2018 року позивач подав до суду заяву про уточнення предмету позову та просив суд скасувати постанову про накладення дисциплінарного стягнення від
07.11.2017 року. Також поданою заявою ОСОБА_1 уточнив назву відповідача - державна установа "Замкова виправна колонія ( №58)".

З урахуванням поданих суду уточнень позовних вимог, позивач просив скасувати постанову державної установи "Замкова виправна колонія ( №58)" від 07.11.2017 року про накладення дисциплінарного стягнення у виГЛЯДІ "суворої догани".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.10.2017 інспектор відділення СПС відділу СВПР ДУ "Замкова виправна колонія ( №58)" Микульський Д. С., при наданні ОСОБА_1 можливості здійснити телефонну розмову, зазначив, що тарифи на телефонні розмови змінились і вартість одного з'єднання становить 1
гривня. При цьому працівник установи не надав позивачу будь-яких документів, що підтверджують зміну в тарифах мобільного зв'язку. Через це позивач звернувся із відповідною скаргою до начальника установи. Позивач зазначав, що 30.10.2017 року інспектор Микульський Д. С. відмовив йому у праві на телефонні розмови через наявність на його особовому рахунку боргу, у зв'язку з чим позивач вказав працівнику установи, що звернеться із скаргою до органів прокуратури. Проте, працівник установи Микульський Д. С. склав рапорт, в якому вказав, що позивач йому при вказаній розмові погрожував, що послугувало накладенню на позивача дисциплінарного стягнення у виді "суворої догани". На думку позивача оскаржувана постанова є протиправною, а обставини інкримінованого порушення режиму відбування покарання є надуманими та такими, що не відповідають дійсності.

Позивач вважає, що адміністрація колонії відноситься до нього упереджено. Події, описані в рапорті Микульського Д. С., не мали місце, погроз ОСОБА_1 не висловлював, а в Микульського Д. С. були підстави для написання неправдивого рапорту через подану позивачем на ім'я начальника установи скаргу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 було допущено порушення вимог ст.ст.9, 107 КВК України, пункту 1 розділу IV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, внаслідок чого ним вчинено дисциплінарний проступок. Суд зазначив, що станом на 07.11.2017 року у позивача було одне непогашене стягнення у виді "догани" за порушення режиму утримання. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не було порушено порядок притягнення до відповідальності позивача, а постанова про накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді "суворої догани" від
07.11.2017 прийнята у спосіб та в межах повноважень відповідача з врахуванням фактичних обставин, які передували накладенню дисциплінарного стягнення, в тому числі протиправних дій позивача, допущених 30.10.2017 року, а також наявних у засудженого заохочень та стягнень.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної установи "Замкова виправна колонія ( №58)" про скасування постанови про притягнення до дисциплінарної відповідальності було залишено без руху.

Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, в десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали, виконати її вимоги та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Замкова виправна колонія ( № 58)" про скасування постанови про притягнення до дисциплінарної відповідальності було повернуто особі, яка її подала.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що станом на 22.10.2018 року, з урахуванням строку перебігу поштової кореспонденції, вимоги ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 про залишення апеляційної скарги без руху, яка була отримана позивачем 24.09.2018, апелянтом не виконані, тому апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів (заперечень)

20 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з даною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2018 року дана касаційна скарга залишена без руху з наданням скаржникові строку протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції належним чином оформленої касаційної скарги із зазначенням власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта, та переліку матеріалів, що додаються до касаційної скарги, копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Вказана ухвала суду була направлена скаржнику поштою та вручена адресату
06.12.2018 року (СІЗО №13, м. Київ), що підтверджується відповідним записом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

В подальшому, оскільки станом на 04 січня 2019 року скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги (з урахуванням надання додаткового строку у зв'язку із перебуванням скаржника під вартою), ухвалою Верховного Суду від 04.01.2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто скаржнику.

Разом з тим, 01 квітня 2019 року на адресу Суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків касаційної скарги (заява-уточнення), яка була датована
20.12.2018р. Вказана заява надійшла з супровідним листом Державної установи "Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України від 20.12.2018 року за вих. №К-8682 за підписом начальника слідчого ізолятора-начальника арештного дому державної установи "Київський слідчий ізолятор" Ромашкова Р. А.

При цьому, згідно штемпеля на конверті, вказана заява скаржника була отримана територіальним відділенням "Укрпошта" 28.03.2019 року, тобто через три місяці після надання кореспонденції скаржника до адміністрації ізолятору.

З урахуванням вказаних обставин, ухвалою Верховного Суду від 19.04.2019 було відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 травня 2018 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року у справі №675/2378/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Замкова виправна колонія ( № 58)" про скасування постанови про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 про залишення його апеляційної скарги без руху він отримав 08.10.2018 року, оскільки судом апеляційної інстанції вказане рішення було направлено на адресу Державної установи "Замкова виправна колонія ( № 58)", в той час як позивач перебував в Державній установі "Київський слідчий ізолятор", про що було повідомлено суд.

Скаржник зазначив, що ним 11.10.2018 було надіслано на адресу суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідачем по справі надано Суду відзив на касаційну скаргу, в якому виправна колонія зазначає, що дійсно ними 24.09.2018 було отримано ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018, яка відразу була перенаправлена до СІЗО №13. По суті позовних вимог ОСОБА_1 відповідач зазначив про законність накладення на позивача дисциплінарного стягнення та обґрунтованість висновків суду першої інстанції в цій частині. Просив відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року зазначену касаційну скаргу призначено до розгляду в письмовому провадженні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі в державній установі "Замкова виправна колонія ( №58)".

Постановою про накладення дисциплінарного стягнення від 07.11.2017 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді "суворої догани". Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 30.10.2017 о 10 год. 05 хв. допустив прояв нетактовної поведінки до лейтенанта внутрішньої служби Микульського Д. С., висловлювався нецензурними словами, погрожував необґрунтованими скаргами, своєю поведінкою негативно впливав на інших засуджених.

Винесенню оскаржуваної постанови передувало складення 30.10.2017 рапортів інспектором відділення СПС відділу СВПР Микульським Д. С. та молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки Слісарчуком С. О., в яких зазначено про допущення ОСОБА_1 30.10.2017 року о 10 год. 05 хв. нетактовної поведінки по відношенню до Микульського Д. С., звертання до нього на "ти", вживання нецензурних слів, висловлення погроз щодо написання необґрунтованих скарг.

Відповідно до акту від 01.11.2017, складеного службовими особами ДУ "Замкова виправна колонія ( №58)" Хомяком С. М., Прокопивнюком Є. М., Микульським Д. С., в ході бесіди виховного характеру засуджений ОСОБА_1 вину свою не визнав, від письмового пояснення відмовився.

Також 01.11.2017 начальником відділення СПС ДУ "Замкова виправна колонія ( №58)" Хомяком С. М. на підставі зазначених документів було складено рапорт, в якому викладено вказані вище обставини.

На засіданні дисциплінарної комісії з розгляду питань про притягнення до дисциплінарної відповідальності та зміни умов тримання засуджених в межах державної установи "Замкова виправна колонія ( №58)" на підставі зазначених документів було прийнято рішення про оголошення ОСОБА_1 суворої догани. Вказане підтверджується протоколом зазначеної комісії №76 від 07.11.2017.

Про засідання комісії ОСОБА_1 був повідомлений 06.11.2107 року, що підтверджується відповідною розпискою, від підпису якої позивач відмовився.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ч.2 ст.298 КАС України, застосовуються положення ч.2 ст.298 КАС України.

Згідно з п.1 ч. 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч.1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених ч.1 статті 328 КАС України.

Учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному ч.1 статті 328 КАС України, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч.1 ст.131 КАС України).

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.

З аналізу наведеного вбачається, що процесуальним законодавством не передбачено можливості касаційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не було переглянуто судом апеляційної інстанції.

Таким чином касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 травня 2018 року відкрита судом касаційної інстанції помилково, у зв'язку з чим касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 травня 2018 року належить закрити.

Стосовно розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року, слід зазначити таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції не надав копії документу про сплату судового збору та копії апеляційної скарги, а також не надав доказів, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, що було підставою для залишення його апеляційної скарги без руху ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018.

Вказану ухвалу судом було надіслано позивачу (апелянту) на адресу ДУ "Замкова виправна колонія ( №58)", яка була в подальшому отримана відповідачем 24.09.2018 та перенаправлена до Державної установи "Київський слідчий ізолятор" (СІЗО №13), в якій на той момент перебував ОСОБА_1.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції було повернуто апеляційну скаргу скаржнику з підстав не виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з вказанням, що позивач отримав вказану ухвалу 24.09.2018 та станом на
22.10.2018 не усунув недоліки апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 була спрямована до суду першої інстанції саме Державною установою "Київський слідчий ізолятор" та апелянт вказував про зміну адреси його перебування (а. с.126-127).

Також, матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 скаржником на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду (м. Вінниця, вул.

Брацлавська, 14) було направлено заяву - уточнення від 11.10.2018 (а. с.141-145), яка надійшла до суду апеляційної інстанції 22.10.2018, тобто в день прийняття ухвали про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1, але була перенаправлена супровідним листом від 23.10.2018 (а. с.139) на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду (м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14), який згідно Указу Президента України від 28.09.2018 №296/2018 та розпорядження голови Вінницького апеляційного адміністративного суду № 433 від 29.09.2018 року прийняв всі адміністративні справи, що перебували в провадженні Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції на момент прийняття оскаржуваної ухвали були відсутні докази отримання скаржником ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки вона була направлена судом апеляційної інстанції на адресу ДУ "Замкова виправна колонія ( №58)", в якій позивач на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції не перебував.

Суд наголошує, що для кожної людини у правовій державі насамперед важливо мати доступ до правосуддя і можливість вільно, швидко, безперешкодно реалізувати право на судовий захист незалежно від належності до певної соціальної групи або інших персональних характеристик особи.

Європейський суд з прав людини досить часто посилається на принцип рівності сторін у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції.

Так, в своїх рішеннях у справах "Dombo Веhееr В.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88, п. 33, та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 р., заява № 17748/91, п. 38, принцип рівності сторін у процесі було застосовано у розумінні "справедливого балансу" між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Отже, беручи до уваги процедурні вимоги до апеляційної скарги та спосіб, у який вони були застосовані у цій справі, колегія суддів зазначає, що, застосовані засоби не були пропорційні меті, оскільки судом апеляційної інстанції не було дотримано процедури повідомлення скаржника про наявність недоліків у формі та змісті його скарги, чим було позбавлено останнього доступу до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши доводи касаційної скарги позивача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до порушення гарантованих та передбачених процесуальних законодавством прав скаржника.

Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 328, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року - скасувати.

Справу № 675/2378/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Замкова виправна колонія ( № 58)" про скасування постанови про притягнення до дисциплінарної відповідальності - направити для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Закрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 травня 2018 року у справі №675/2378/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Замкова виправна колонія ( № 58)" про скасування постанови про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

Н. В. Шевцова