Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.08.2019 року у справі №808/1519/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2019 року

м. Київ

справа №808/1519/15

провадження №К/9901/9795/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М.

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Запорізької міської ради

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2015 (суддя Нестеренко Л.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 (головуючий суддя Уханенко С.А., судді Богданенко І.Ю., Дадим Ю.М.)

у справі № 808/9795/18

за позовом виконуючого обов`язки прокурора міста Запоріжжя

до Запорізької міської ради

треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області, Управління Держземагенства у Запорізькому районі Запорізькій області, Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто ім.Ю.М.Білоконя»

про визнання незаконним та скасування рішення,

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У березні 2015 року виконуючий обов`язки прокурора міста Запоріжжя звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, Управління Держземагенства у Запорізькому районі Запорізькій області, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Запорізької міської ради від 27.06.2014 №32 «Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради №79 від 03.03.2008 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя».

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Запорізької міської ради містить ряд порушень вимог Законів України "Про оцінку земель", "Про державну експертизу землевпорядної документації", "Про засади запобігання та протидії корупції".

3. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2015 залучено до участі у справі Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто ім. Ю.М. Білоконя» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

4. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2015 у справі №808/1519/15 адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької міської ради від 27.06.2014 №32 «Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 03.03.2008 №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя».

5. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі №808/1519/15 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2015 залишено без змін.

6. Запорізька міська рада з рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилася, тому звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2015 і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі №808/1519/15 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2016 відкрито касаційне провадження у справі №808/1519/15.

У зв`язку з початком роботи Верховного Суду, на виконання п.п. 1, 7 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України матеріали справи передано до Верховного Суду та розподілено на колегію суддів у складі: головуючого судді Гриціва М.І., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Чиркіна С.М., Тацій Л.В.

8. Керівник Запорізької місцевої прокуратури № 2 надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив суд постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2015 і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі №808/1519/15 залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Запорізької міської ради від 03.03.2008 №79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто". Також було затверджено значення коефіцієнтів місце розташування Км2 згідно з додатком 1.

10. 27.06.2014 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 32 "Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 03.03.2008 № 79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", яким доповнено п. 4 рішення Запорізької міськради від 03.03.2008 № 79 п. 4.1 наступного змісту: "Допускається, як виняток, значення коефіцієнту Км2 рівним одиниці для земельних ділянок під розташування ринків та торгових майданчиків на підставі протокольного доручення постійних комісій міської ради з питань розвитку підприємництва, торгівлі, побутового обслуговування та захисту прав споживачів, та з питань соціального та економічного розвитку, бюджету і фінансів".

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що законодавець визначив коефіцієнт Км2, як такий, що характеризує виключно місце розташування земельної ділянки у населеному пункті. При визначенні грошової оцінки землі для суб`єктів господарювання, що мають земельні ділянки в межах однієї економіко-планувальної зони, коефіцієнт Км2, має, без винятків, рівне значення, а тому він не може прив`язуватись до окремо-визначених підприємств, установ та організацій або до певних видів підприємницької діяльності, і бути нижчим від його значення для інших землекористувачів в межах цієї економіко-планувальної зони.

12. Суд першої інстанції в оскарженій постанові вказав, що Запорізькою міською радою прийнято рішення від 27.06.2014 №32 "Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 03.03.2008 №79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" всупереч вимогам п. 21 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, п.п.3.6., 3.9. Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, ст.ст. 13, 15, 18, 21, 23 Закону України "Про оцінку земель", ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", ст. 6 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а отже, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

13. Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що проведення нормативно грошової оцінки відбувається за певних підстав, відповідно до встановленого законом порядку проведення нормативно грошової оцінки та за участю відповідних повноважних осіб, що не заперечується Запорізькою міською радою.

14. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняте Запорізькою міською радою рішення від 27.06.2014 №32 «Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 03.03.2008 №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» не відповідає принципу правової визначеності прийнятого рішення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

15. У касаційній скарзі відповідачем зазначено, що оскаржуване рішення Запорізької міської ради не суперечить вимогам Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, Законів України "Про оцінку земель", "Про державну експертизу землевпорядної документації", "Про засади запобігання і протидії корупції".

16. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції порушено норми ст.ст. 159, 161 КАС України, оскільки відповідач не визнавав того, що оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування встановлено іншу нормативно-грошову оцінку, яка не потребує дотримання визначеного законом порядку її проведення.

17. Запорізька місцева рада посилається на те, що рішенням № 32 визначено, що після вивчення і розгляду постійними комісіями з питань соціального та економічного розвитку, бюджету і фінансів питання щодо можливості застосування коефіцієнту Км2 рівним одиниці готуються відповідні висновки щодо шляхів розв`язання питання. Тому, на думку відповідача, рішенням № 32 Запорізька міська рада не вносила змін та доповнень до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя та не порушувала встановлений законодавством порядок проведення нормативної грошової оцінки земель.

18. Запорізька місцева прокуратура №2 у запереченнях на касаційну скаргу зазначила, що висновки, викладені в касаційній скарзі не відповідають обставинам справи, оскільки оскаржуваним рішенням не надавалось доручення постійним комісіям розглядати звернення, а встановлено значення коефіцієнту рівним одиниці у деяких випадках. При цьому, прийняття рішення щодо понижуючого коефіцієнту Км2 може призвести до річних втрат по надходженню до бюджету міста земельного податку та орендної плати.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

20. Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на дату звернення виконуючого обов`язки прокурора міста Запоріжжя до позову з відповідним позовом, представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, чинній на момент подання позовної заяви, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

21. При цьому, Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, яким визначено такі функції прокуратури як 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, а за приписами ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, набрав чинності тільки з 15.07.2015, тоді як позовну заяву подано до набрання чинності цього Закону у березні 2015 року.

22. Виходячи із завдання, покладеного на прокуратуру ст. 19 Закону України "Про прокуратуру" у відповідній редакції, щодо систематичного здійснення прокуратурою нагляду за додержанням і застосуванням законів, виконуючий обов`язки прокурора міста Запоріжжя мав повноваження у березні 2015 року самостійно звернутись до суду в інтересах держави з позовом до міської ради.

23. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

24. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку земель», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За нормами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових акті на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У ч. 4 ст. 23 цього Закону вказано, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.

Підпунктом 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

25. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 3-476гс15, Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 804/7823/14, від 30.10.2018 у справі № 804/2111/14.

26. Водночас, згідно зі ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Тобто, міська рада тільки затверджує технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів і не може вносити зміни до такої документації.

27. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 201 Земельного кодексу України).

У пунктах 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213, визначено, що Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель".

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

28. За приписами ст. 21 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Як передбачено ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону, виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

Згідно з п. 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391 організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено те, що обов`язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (ч.ч. 1 та 3 ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").

29. Статтею 37 вищевказаного Закону, передбачено порядок спростування висновків державної експертизи.

Так, замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

30. Аналізуючи наведені вище правові норми, Верховний Суд звертає увагу на те, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Крім цього, Верховний Суд наголошує на тому, що зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

31. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя розроблялась Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" і була затверджена рішенням Запорізької міської ради від 03.03.2008 №79.

32. В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до інформації ГУ Держземагентства у Запорізькій області від 23.01.2015 №10-8-0.5-828/2-15 в результаті проведення економіко-планувального зонування у м. Запоріжжя було виділено 152 зони (371 райони) із розрахунковим значенням Км2 для кожної зони як комплексний індекс рентної цінності зони.

33. Рішенням Запорізької міської ради від 27.06.2014 №32 було доповнено п.4 рішення Запорізької міськради від 03.03.2008 № 79 п. 4.1 наступного змісту: "Допускається, як виняток, значення коефіцієнту Км2 рівним одиниці для земельних ділянок під розташування ринків та торгових майданчиків на підставі протокольного доручення постійних комісій міської ради з питань розвитку підприємництва, торгівлі, побутового обслуговування та захисту прав споживачів, та з питань соціального та економічного розвитку, бюджету і фінансів".

34. Верховний Суд вважає, що оскаржуваним рішенням від 27.06.2014 №32 міська рада фактично внесла зміни до технічної документації із нормативної грошової оцінки, що є порушенням норм законодавства, виходячи з такого.

35. Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель на час виникнення спірних правовідносин був врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений наказом від 27.01.2006 N18/15/21/11 (далі - Порядок) і Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (далі - Методика).

36. У п. 3 Порядку визначено, що в основу розрахунку нормативної грошової оцінки одного квадратного метра землі входить, зокрема, коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки, який в свою чергу складається, у тому числі, із зонального коефіцієнту (Км2), який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту.

34. У п. 3.3 Порядку встановлено, що нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою: Цн= х Кф х У=Км

де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Згідно з п. 3.6 Порядку вихідними даними для обчислення Км є генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, плани їх земельно-господарського устрою, матеріали економічної оцінки їх територій.

Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.

Відповідно до п. 21 Методики коефіцієнт місця розташування окремої земельної ділянки Км відображає її відносну цінність (вартість) в межах території населеного пункту. Даний коефіцієнт є добутком трьох коефіцієнтів Км1, Км2 та Км3, які характеризують залежність рентного доходу від регіональних, зональних та локальних особливостей розташування земельної ділянки. Розрахунок коефіцієнту Км2 проводиться виходячи з економіко-планувального зонування із врахуванням середньо зважених індексів оціночних районів за певними показниками, зокрема, відстань до загальнодержавного центру населеного пункту, концентрованих місць праці, масового відпочинку населення; розташування в ядрі центру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення, в приморській смузі населених пунктів.

Кількість факторів, що враховуються при здійсненні економіко-планувального зонування визначається, насамперед, величиною населеного пункту та рівнем його соціально-економічного розвитку.

37. Оскільки коефіцієнт Км2 є складовим елементом формули визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то коригування одного із числових показників математичної формули обчислення неодмінно призводить до зміни величини обчислюваної суми нормативної грошової оцінки для певних земельних ділянок.

У зв`язку з цим, внесення змін відповідачем щодо значення коефіцієнту Км2 рівним одиниці у виняткових випадках для земельних ділянок під розташування ринків та торгових майданчиків є зміною технічної документації щодо певних категорій земель, що суперечить вимогам чинного на той час законодавства.

38. Також Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду про те, що вищевказані доповнення п. 4 рішення Запорізької міськради від 03.03.2008 № 79 порушують принцип правової визначеності, оскільки з оскаржуваного рішення Запорізької міської ради не вбачається в яких саме виняткових випадках допускається значення коефіцієнту Км2 рівним одиниці. Також не конкретизовано порядок та строки розроблення постійними комісіями міської ради відповідного значення коефіцієнту Км2 і не обґрунтовано з посиланням на норми чинного законодавства чому такі значення допускаються саме для земельних ділянок під розташування ринків та торгових майданчиків.

39. З урахуванням викладеного, висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог є правомірними, а доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведених висновків Верховного Суду.

40. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

41. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення першої та апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Запорізької міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі №808/9795/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Л.В. Тацій

Суддя С.М. Чиркін