Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року

м. Київ

справа №260/2959/21

адміністративне провадження № К/990/14154/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 260/2959/21

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року (прийняту у складі головуючого судді Маєцької Н.Д.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого-судді - Мікули О.І., суддів: Курильця А.Р., Кушнерика М.П.)

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області № 921060803241 від 11.11.2020 року про проведення перерахунку пенсії за вислугою років у розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати та встановлення обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії та виплачувати з 01.10.2020 року пенсію за вислугу років виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), згідно з довідкою Закарпатської обласної прокуратури від 27.10.2020 року № 21-229-вих.2020, наявної в матеріалах пенсійної справи, та без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

2. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 11 листопада 2021 року є протиправним, оскільки перерахунок пенсії здійснений відповідачем із зміною раніше призначеного відсоткового розміру пенсії із 90% на 60% від суми місячної заробітної плати та застосовано обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року позовну заяву задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області № 921060803241 від 11 листопада 2021 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в частині зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 90 до 60 відсотків від суми заробітку, що враховується для перерахунку пенсії та встановлення її максимального розміру.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 27 жовтня 2020 року №21/229-вих.2020 без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Закарпатській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди виходив з того, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до ч.20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ) відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 статті 86 Закону № 1697-VII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Також суди дійшли висновку, що позивач є непрацюючим пенсіонером і пенсія призначена йому до 1 січня 2016 року, тому до розміру пенсії позивача при її перерахунку не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII.

Крім того суд апеляційної інстанції зазначив, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі №260/962/20 визнано за ОСОБА_1 право на перерахунок пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки №21-229-вих.2020 від 27 жовтня 2020 року, виданої Закарпатською обласною прокуратурою без обмеження граничного розміру пенсії. Зважаючи на те, що на час постановлення вищевказаних рішень вже набрав законної сили Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і правове регулювання вказаного питання не змінювалося, застосування обмежень призведе до звуження прав позивача і фактичної ревізії рішення суду, що набрало законної сили.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 08 червня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ в Закарпатській області.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, прийняли оскаржувані рішення без урахування правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20, відповідно до якої у правовідносинах щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього закону.

Натомість суди щодо спірних правовідносин неправильно застосували положення статті 86 Закону № 1697-VII, статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII), статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), у зв`язку із чим дійшли помилкових висновків щодо наявності підстав для перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати та без обмеження її граничним розміром.

6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 червня 2021 року визначено склад колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

7. Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду вказаних судових рішень.

Верховний Суд ухвалою від 17 травня 2023 року призначив касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 18 травня 2023 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у грудні 2005 року ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру». Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та з 2011 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року у розмірі 90% від суми заробітку після звільнення з органів прокуратури.

27 жовтня 2020 року Закарпатською обласною прокуратурою позивачу видано довідку за №21/229-вих.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, згідно з якою розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить 80 780,00 грн.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до цієї довідки.

Рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області № 921060803241 від 11 листопада 2020 року позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі вищевказаної довідки, згідно з якого загальний відсоток розрахованої пенсії від заробітку становить 60%, а максимальний розмір пенсії з 01 жовтня 2020 року становить 17 120 грн, а з 01 грудня 2020 року - 17 690,00 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі №260/962/20 визнано за ОСОБА_1 право на перерахунок пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії.

Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині зменшення відсотку з 90 до 60 та обмеження максимального розміру пенсії, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірними у цій справі є питання щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, а також застосування при перерахунку такої пенсії обмеження її граничним розміром.

10. Так, статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом № 3668-VI у статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій і п`ятій цифри 80 замінено цифрами 70.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій та п`ятій цифри 70 замінено цифрами 60.

За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.

11. Водночас 15.07.2015 набрав чинності Закон № 1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.

З набранням чинності Законом № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Згідно з частиною двадцятою цієї статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

12. Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

13. Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.

Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.

Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 №5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.

Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.

14. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду щодо застосування статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ та статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII у аналогічних правовідносинах, висловленою у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20.

Таким чином, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність, з огляду на що, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Отже, позовна вимога ОСОБА_1 у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

15. Стосовно правомірності застосування при перерахунку пенсії позивача обмеження її граничним розміром, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (який набрав чинності 01.10.2011) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.

Водночас абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Згідно положень абзацу другого цього пункту пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.

16. Колегії суддів Верховного Суду вважає, що положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.

Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

17. З огляду на зазначене, з моменту набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII.

18. Викладені вище висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.06.2020 у справі №580/234/19 та від 21.12.2021 у справі №580/5962/20.

Таким чином, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Стосовно доводів суду апеляційної інстанції, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі №260/962/20 визнано за ОСОБА_1 право на перерахунок пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки №21-229-вих.2020 від 27 жовтня 2020 року, виданої Закарпатською обласною прокуратурою без обмеження граничного розміру пенсії, колегія суддів КАС ВС зазначає про таке.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 травня 2022 року у справі № 260/962/20 касаційну скаргу ГУ ПФУ в Закарпатській області задоволено. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її граничним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

19. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга задоволенню.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити.

Скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі № 260/2959/21.

Прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.