Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2019 року

Київ

справа №826/14053/14

адміністративне провадження №К/9901/2564/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіна постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року (суддя: К.Ю. Гарник)та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року (колегія у складі суддів: М.С. Міщук, Л.В. Бєлова, Л.М. Гром)у справі № 826/14053/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вестес»доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестес» (далі - ТОВ «Вестес») звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Вестес», результати якої оформлені актом від 18 липня 2014 року № 569/26-57-22-04-10/39050876 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вестес» щодо підтвердження господарських відносин із платниками за березень 2014 року»;

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення до інформаційних баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації на підставі акту від 18 липня 2014 року № 569/26-57-22-04-10/39050876 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вестес» щодо підтвердження господарських відносин із платниками за березень 2014 року»;

зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Києві вилучити з інформаційних баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту від 18 липня 2014 № 569/26-57-22-04-10/39050876 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вестес» щодо підтвердження господарських відносин із платниками за березень 2014 року».

Позовні вимоги мотивовані тим, що вчиняючи дії щодо прийняття акта звірки про неможливість проведення зустрічної звірки, відповідач повинен був мотивувати свої дії, зазначивши законні підстави для проведення такої звірки, а не керуватись лише безпідставними припущеннями. Крім того, порушення порядку проведення звірки саме по собі є підставою для визнання протиправними дій податкового органу по проведенню звірки, та як наслідок складання акта та його висновки.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії податкової інспекції щодо внесення до інформаційних баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації на підставі акту від 18 липня 2014 року № 569/26-57-22-04-10/39050876 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вестес» щодо підтвердження господарських відносин із платниками за березень 2014 року»;

Зобов'язано податкову інспекцію вилучити з інформаційних баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту від 18 липня 2014 № 569/26-57-22-04-10/39050876 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вестес» щодо підтвердження господарських відносин із платниками за березень 2014 року».

В решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, а тому відповідач зобов'язаний відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які були відкориговані податковим органом на підставі висновків, викладених у акті.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Щодо позовних вимог «про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Вестес», результати якої оформлені актом від 18 липня 2014 року № 569/26-57-22-04-10/39050876 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вестес» щодо підтвердження господарських відносин із платниками за березень 2014 року» - то в цій частині рішення судів в касаційному порядку не переглядається.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у липні 2014 року податковою інспекцією здійснені заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Вестес» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із постачальниками та покупцями за березень 2014 року, за результатом яких складено акт від 18 липня 2014 року № 569/26-57-22-04-10/39050876 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестес» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із постачальниками та покупцями за березень 2014 року».

З акта перевірки вбачається, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що позивач не знаходиться за податковою адресою.

На підставі акта податковим органом зроблено висновок про не встановлення факту взаємовідносин (передачі товарів робіт/послуг) між ТОВ «Вестес» та контрагентами-постачальниками, у зв'язку з відсутністю (не наданням для звірки), договорів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. У зв'язку з цим, як вбачається із зворотного боку облікової картки ТОВ «Вестес» та витягу з інформаційних баз АС «Податковий блок» контролюючим органом зменшено до 0,0 грн. податковий кредит сформований ТОВ «Вестес» за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року.

При цьому, будь-які податкові повідомлення-рішення про визначення сум грошових зобов'язань позивачу, у встановленому податковим законодавством порядку, відповідачем не приймались.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Згідно з пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (надалі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку визначено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до пункту 4 Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до пункту 4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 №236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Відповідні дії не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі) та бути предметом оскарження, в даному випадку не виникає.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки та викладені в ньому висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно формою фіксації податкової інформації про виявлені податковим органом факти та обставини і не містить в собі будь-яких владних приписів і вимог, а тому не підпадає під ознаки рішення (акта індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно, акти, складені за результатами зустрічної звірки, не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів.

Внесена до інформаційних баз даних інформація на підставі акта звірки використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань.

Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а, отже такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронних баз даних змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки, в тому числі і на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки, без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014, 03.11.2015 та 17.11.2015 у справах №№ 21-511а14, 21-99а15 та 21-4133а15, відповідно і у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справах №815/2467/14 і №820/14956/14.

З таких підстав, суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов частково, ухвалили рішення з порушенням норм матеріального права, а тому вони підлягають скасуванню в цій частині.

Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 349, статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в задоволеній частині позовних вимог з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року в задоволеній частині позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

............................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду