Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2019 року

Київ

справа №804/6858/16

адміністративне провадження №К/9901/24489/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації ОСОБА_2

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 (головуючий суддя - Божко Л.А.)

у справі №804/6858/17

за позовом Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації ОСОБА_2

до голови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3

про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 адміністративний позов Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_2 до голови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Гончаренко В.М. про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Громадською організацією «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі, шляхом надання суду документу про сплату судового збору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, оскільки вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що положення Закону України «Про судовий збір» не зобов'язують сплачувати судовий збір неприбуткові громадські організації без статусу юридичної особи, а тому судом апеляційної інстанції помилково залишено без руху апеляційну скаргу у зв'язку з несплатою судового збору.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, Суд приходить до висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.

Відповідно до частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - КАС України) до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Згідно частини третьої статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За правилами статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Частиною першою, другою статті 87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В разі звернення до суду Громадської організації в інтересах інших осіб, така Громадська організація є в розумінні Закону України «Про судовий збір» платником судового збору, тобто наявність чи відсутність підстав для сплати судового збору пов'язана не зі статусом громадської організації, яка діє в інтересах певної особи, а безпосередньо з цією особою - позивачем.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №804/6859/16.

Суд відхиляє посилання скаржника на те, що позивачем у справі є громадська організація, яка не є прибутковою та не має власних коштів та майна, а тому має бути звільнена від сплати судового збору, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ця громадська організація діє в інтересах фізичної особи ОСОБА_2, а не у власних інтересах, а тому підстави для застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» відсутні.

Враховуючи вищезазначене, Суд вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, про те, що Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації ОСОБА_2 має сплачувати судовий збір, оскільки статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, однак громадські організації у цьому переліку з 01.09.2015 відсутні. Доказів щодо звільнення від сплати судового збору ОСОБА_2, в інтересах якого звернулася із позовом до суду громадська організація, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для залишення апеляційної скарги без руху.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

судді Н.А.Данилевич

В.М.Шарапа