Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.04.2018 року у справі №366/3183/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року

м. Київ

справа №366/3183/17

адміністративне провадження №К/9901/46559/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В. М.,

суддів - Стеценка С. Г., Чиркіна С. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2018 року у складі колегії суддів: Пилипенко О. Є. (головуючий), суддів: Глущенко Я. Б., Шелест С. Б. у справі за її позовом до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просила:

1.1 визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 29 серпня 2017 року №100/1-С1 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії державного службовця з 1 вересня 2017 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - постанова КМУ №1013);

1.2 зобов'язати Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 з 1 вересня 2017 року перерахунок відповідно до статті 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу" (далі - ~law16~; у редакції, що діяла на дату призначення пенсії), виплату пенсії державного службовця, призначену у розмірі 90% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з урахуванням підвищення з 1 грудня 2015 року відповідно до постанови КМУ №1013 та довідки Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 25 липня 2017 року №4154/09, та провести нарахування і здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.

2. Іванківський районний суд Київської області постановою від 18 жовтня 2017 року адміністративний позов задовольнив.

3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 6 березня 2018 року, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача у звязку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:

4.1 У період з 12 травня 1974 року по 1 вересня 1998 року позивач займала посаду державного службовця в Іванківському районному відділі соціального забезпечення та Київському обласному управлінні Пенсійного фонду України (правонаступник - Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області).

4.2 1 вересня 1998 року у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця по інвалідності, позивачка була звільнена за власним бажанням, згідно статті 38 КЗпП України.

4.3 29 серпня 2017 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням з 1 грудня 2015 року заробітної плати державним службовцям на підставі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям від 25 липня 2017 року №4154/09 виданої Вишгородським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області.

4.4 Рішенням від 29 серпня 2017 року №100/1-С1 відповідач відмовив ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії державного службовця відповідно до вищевказаної довідки.

4.5 Не погоджуючись із прийнятим рішенням про відмову в перерахунку пенсії, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

5.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник з посиланням на положення статей 22 Конституції України, вказує на те, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. З цих підстав, зазначає про те, що право на перерахунок пенсії їй надано з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене або скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів.

6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу.

6.1 На обґрунтування відзиву посилається на те, що рішення апеляційного суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

9. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

10. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

11. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

12. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 1 травня 2016 року визначалися ~law17~. Зокрема, відповідно до ~law18~ позивачу у цій справі призначено пенсію.

13. ~law19~ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за ~law20~ відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

14.1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - ~law22~), яким, зокрема, ~law23~ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

15. Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 1 січня 2015 року делегував Уряду.

16. Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 1 січня по 1 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4,5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (далі - постанова КМУ №865), за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

17. Так, за правилами пункту 4 постанови КМУ №865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності ~law24~, визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

18. Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики (пункт 5 постанови КМУ №865).

19. Постановою №1013, якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 1 грудня 2015 року, пункт 4 постанови КМУ №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".

20. Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова КМУ №1013 не містить.

21. Отже, з 1 грудня 2015 року по 1 травня 2016 року чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за ~law25~. При цьому чинна у зазначений період редакція ~law26~ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

22. У ході реформування системи державного управління 10 грудня 2015 року прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, - ~law27~.

23. У зв'язку з набуттям з 1 травня 2016 року чинності ~law28~, положення ~law29~ втратили чинність, у тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу 11 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" (далі - ~law31~).

24. Натомість у ~law32~ закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до ~law33~, стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

25. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що з 1 грудня 2015 року - початку застосування Постанови №1013, якою пункт 4 постанови КМУ №865 виключено, а її ~law34~, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за ~law35~, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

26. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № -рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

28. Отже, враховуючи, що законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

29. Відносно посилань позивача на положення Конституції України, зокрема, статтю 22 Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

30. За змістом статті 22 Конституції України звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістових характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

31. У даному випадку наділення в установленому порядку Кабінету Міністрів України повноваженнями щодо встановлення умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям, не є свідченням звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод вказаних осіб.

32. Оскільки законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, зважаючи на практику Верховного Суду (справа №359/5905/16-а) у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

33. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Шарапа

Судді: С. Г. Стеценко

С. М. Чиркін