Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 280/1867/22

адміністративне провадження № К/990/35599/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року (головуючий суддя Сафронова С.В., судді: Іванов С.М., Чепурнов Д.В.) у справі №280/1867/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якій позивач просив визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску №Ф-51457-56У від 16 листопада 2020 року на загальну суму 35588,74 грн, №Ф-51457-56 від 22 березня 2021 року на загальну суму 37788,74 грн.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 14 листопада 2022 року позов задовольнив.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу.

22 грудня 2022 року Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою витребував справу з суду першої інстанції, а ухвалою від 12 січня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишив без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме з підстав недоплати судового збору у необхідному розмірі.

27 січня 2023 року на адресу апеляційного суду відповідачем було надіслано заяву про усунення недоліків, в якій відповідач не погоджується з розрахунком суми судового збору, який визначений ухвалою від 12 січня 2023 року та зазначаючи про те, що судовий збір за апеляційну скаргу ним сплачено у вірному розмірі, то підстави для залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з недоплатою судового збору відсутні.

Ухвалою від 10 лютого 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд доводи скаржника до уваги не прийняв і продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо доплати судового збору.

6 березня 2023 на адресу апеляційного суду відповідачем надіслано заяву про усунення недоліків, в якій відповідач повторно наголошував на правильності сплаченої ним суми судового збору за подачу апеляційної скарги.

У зв`язку із не усуненням виявленого недоліку Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 7 березня 2023 року апеляційну скаргу відповідача повернув на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

30 червня 2023 року до Третього апеляційного адміністративного суду вдруге надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку 3 липня 2023 року апеляційний суд ухвалою витребував з суду першої інстанції.

Ухвалою від 28 липня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу залишив без руху, оскільки відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а причини, зазначені у клопотанні про поновлення строку, є неповажними. Ухвала суду вмотивована тим, що посилання відповідача, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, на ведення воєнного стану на території України, не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках, у зв`язку з чим суд запропонував відповідачу у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку.

На виконання вимог цієї ухвали суду Головне управлінням ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з відповідним клопотанням, яке обґрунтовано тим, що запровадження воєнного стану в Україні є об`єктивно непереборною обставиною, яка завадила своєчасному апеляційному оскарженню рішення суду першої інстанції. Зазначає, що первинно подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області було повернуто заявнику у зв`язку із невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме не надано документ про доплату судового збору. Після доплати судового збору податковий орган звернувся у максимально короткий строк до суду повторно та просить поновити пропущений строк, посилаючись на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення.

Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у зазначеному клопотанні, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим ухвалою від 18 вересня 2023 року у відкритті апеляційного провадження відмовив.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Головне управлінням ДПС у Запорізькій області подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке полягає у тому, що судом не враховано поважність пропущення скаржником строку на апеляційне оскарження. Зазначає, що ним строк звернення з апеляційною скаргою вперше не було пропущено та судом апеляційної інстанції не вірно було обраховано судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.

Спірним питанням є правомірність відмови скаржнику у відкритті апеляційного провадження з підстав визнання неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, що регулюється положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Так, відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу.

З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлено невиконанням вимог ухвали суду від 12 січня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху в зв`язку з несплатою судового збору.

Так, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, надати суду документ про сплату судового збору у розмірі 1488,60 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що розмір ставки за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції становить 2977,20 грн, оскільки даний позов містить 2 вимоги майнового характеру, а тому апелянт за подачу апеляційної скарги повинен сплатити судовий збір у розмірі 2977,20 грн (992,40*2*150%).

Однак, Верховний Суд не погоджується з обрахованим розміром судового збору судом апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України.

Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року установлено у розмірі 2481 гривні.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подачу апеляційної скарги скаржнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1488,60 грн (35588,74 +37788,74=73377,48 - ціна позову, 73377,48*1%=733,77, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, 2481,00*0,4=992,40 (сума, яку необхідно сплатити в суд першої інстанції при подачі позову) *150%= 1488,60), а не 1984,80 грн, як помилково порахував суд апеляційної інстанції.

Виходячи з наведеного, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову. Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі або, навпаки, до необґрунтованого повернення поданої заяви/скарги.

Матеріали справи свідчать, що причиною повернення вперше апеляційної скарги є несплата судового збору у розмірі, визначеному судом.

Враховуючи, що повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із урахуванням всіх обставин.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, та не враховано важливі обставини, які мають значення при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року скасувати.

Справу №280/1867/22 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва М.М. Гімон