ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа №522/6212/17

адміністративне провадження №К/9901/5398/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (головуючий суддя Косцова І.П., судді: Кравченко К.В., Лук'янчук О.В.) у справі № 522/6212/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/67-ДАБК від 28 лютого 2017 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД082150440135 від 13 лютого 2015 року з реконструкції магазину за адресою: АДРЕСА_1.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що у позивача наявні усі необхідні документи, які підтверджують законність проведення будівельних робіт.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що проектна документація на реконструкцію магазину з улаштуванням адміністративних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 розроблена з порушенням вимог чинного законодавства та з відхиленням вихідних даних, зокрема, містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а відтак у позивача відсутня належним чином розроблена та затверджена проектна документація на нове будівництво, отже підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задоволено. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2017 року - скасовано. Ухвалено у справі нову постанову, якою позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування наказу задоволено. Скасовано наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/67-ДАБК від 28 лютого 2017 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД082150440135 від 13 лютого 2015 року з реконструкції магазину за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося з касаційною скаргою, в якій просить змінити постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, залишивши в силі постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2017 року без змін.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що відповідачем встановлено, що позивачем здійснено нове будівництво, а не реконструкція, як про це було зазначено у декларації про початок виконання будівельних робіт. Зокрема, фактично проект розроблено на нове будівництво магазину з улаштуванням адміністративних приміщень, що також підтверджується із тексту експертного звіту № 16-0982-14 від 13 жовтня 2014 року та технічного звіту № 11.2014, згідно якого подальша експлуатація існуючого об'єкту неможлива, а будівля в цілому підлягає знесенню. При цьому загальна площа будівлі до реконструкції становила 127,8 кв. м., в свою чергу, згідно проектної документації та відомостей з декларації про початок будівельних робіт, площа забудови становить 255,9 кв.м., що фактично підтверджує значне розширення об'єкту будівництва. Відповідно до технічного паспорту від 2007 року об'єкт будівництва був безкаркасний, а відповідно до наданого робочого проекту та по факту будівля є каркасною на опорах та з іншим фундаментом, що підтверджується матеріалами фотофіксації. Наголошено на тому, що саме замовник відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. Звертається увага на те, що пунктом 11.4.1, С.32 ДБН В.2.1-10-2009, проектування і розрахунок за деформаціями основи при реконструкції об'єктів, необхідності посилення їх конструкцій виконують згідно ДБН В.3.1-1, СНиП 3.02.01 тощо. Згідно із пунктом 11.4.3 зміцнення і підсилення основ слід забезпечувати шляхом водозахисних заходів (осушення, дренаж), закріплення і зміцнення ґрунтів згідно із розділами 15, 16 влаштування по периметру нижче підошви фундаменту огороджувальної сітки, що перешкоджає випору слабкого ґрунту. Крім того, вид будівництва має суттєве значення щодо з'ясування ступеню вогнестійкості, виходячи з конструктивних характеристик, визначення виду обладнання і пристроїв для інвалідів.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 15 червня 2007 року на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 09 березня 2006 року ФОП ОСОБА_1 є власником земельної ділянки по вул. Грушевського, 40 у м. Одеса.

Позивач у 2013 році, маючи намір здійснити реконструкцію власного приміщення, отримала в Управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 01-06/182 від 13 грудня 2013 року, на підставі яких замовила та виготовила проект реконструкції магазину з улаштуванням нових приміщень за адресою: АДРЕСА_1.

Після виготовлення проекту 13 жовтня 2014 року ФОП ОСОБА_1 був отриманий позитивний Експертний звіт про розгляд проектної документації в частині міцності та надійності спеціалізованої ліцензованої організації - Одеської філії ДП «Укрбудтехекспертиза» по розгляду проектної документації в частині міцності і довговічності будівель і споруд за робочим проектом «Реконструкція магазину з улаштуванням адміністративних приміщень за адресою: АДРЕСА_1».

За результатами перевірки працівниками Управління було складено акт від 24 лютого 2017 року та винесено наказ від 28 лютого 2017 року № 01-13/67-ДАБК та скасовано реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 082150440135 від 13 лютого 2015 року з реконструкції магазину з улаштуванням адміністративних приміщень за адресою: АДРЕСА_1».

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем було дотримано вимог чинного законодавства при реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, а саме, будівництво розпочато на земельній ділянці, яка відведена для експлуатації та обслуговування павільйону кафе-бару, та на підставі належним чином затвердженого проекту, який як станом на момент проведення перевірки, так і на момент розгляду даного спору в суді не скасований у встановленому законом порядку та є чинним. За умов отримання забудовником належно затвердженого експертного висновку щодо проектної документації на реконструкцію магазину, останньому не може бути покладено в вину невірне, на погляд контролюючого органу, визначення понять та термінів в проектній документації та в декларації про початок будівельних робіт. При цьому, як містобудівними умовами, так і проектною документацією, яка була затверджена уповноваженим органом, передбачено фактично здійснення нового будівництва, з урахуванням того, що експлуатація об'єкту в стані, що передував реконструкції, є небезпечною.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до частин першої і другої статті 41 Закону № 3038-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми, Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок №553), який згідно пункту 1, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Відповідно до пункту 2 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частиною другою названої норми закріплено, що виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Частиною 7 статті 36 Закону № 3038-VI, в редакції станом на час проведення відповідачем перевірки, визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною 8 статті 36 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Частиною 2 статті 39-1 Закону № 3038-VI передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Так, згідно з абзацами першим та другим пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), в редакції, діючій на час винесення оскаржуваного наказу, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх до реєстру шляхом подання особисто або надсилання до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, за формою згідно з додатками 4 і 5 до цього Порядку у двох примірниках.

У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю (абзац сьомий пункту 22 Порядку №466).

Таким чином, суб'єкт владних повноважень наділений правом на скасування декларації на підставі статті 39-1 Закону № 3038-VI лише у разі наявності підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом, а саме у разі:

1) якщо об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

3) відсутності належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

З акту перевірки від 24 лютого 2017 року, який став підставою для винесення оскаржуваного наказу, слідує, що відповідач не мав претензій до позивача в частині здійснення будівництва на земельній ділянці не з відповідною метою, як і не заперечувався факт наявності у позивача документу, який дає право виконувати будівельні роботи, та затвердженого проекту. Разом з тим, суб'єкт владних повноважень виходив з того, що фактично проект, яким передбачено реконструкцію існуючої будівлі магазину з надбудовою двох поверхів, було розроблено на нове будівництво магазину з улаштуванням адміністративних приміщень. Відтак, відповідач вважав, що проектна документація розроблена проектною організацією з порушенням встановленого законодавством Порядку та з відхиленням від вихідних даних, зокрема містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 01-06/182 від 13 грудня 2013 року, а тому належним чином розроблена та затверджена проектна документація у позивача відсутня, що свідчить про те, що спірний об'єкт слід вважати самочинним будівництвом.

Відповідно до абзацу сьомого статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» погодження проекту - процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування.

Відповідно до абзацу 8 статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», експертиза - діяльність фахівців-експертів, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати і за дорученням замовника надають звіти щодо відповідності проектних рішень вимогам законодавства, державним нормам, стандартам, будівельним нормам і правилам та які несуть відповідальність за достовірність наданих звітів.

Згідно статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У відповідності до частини 1 статті 31 Закону № 3038-VI, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до частини третьої статті 31 Закону № 3038-VI не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів I-III категорій складності.

Частиною шостою вказаної статті визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Тобто, стадії виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованої декларації передують стадії, зокрема, розроблення та затвердження проектної документації, яка має відповідати вимогам містобудівної документації та вихідних даних з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до пункту восьмого Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45 (далі - Порядок № 45) назва об'єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

Пунктом 18 Порядку № 45 визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 45 проектна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560.

Положеннями пункту шостого Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ від 11 травня 2011 року № 560, (далі - Порядок №560) визначено, що метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають критеріям, визначеним Мінрегіоном. Інформація про експертні організації, які відповідають критеріям, оприлюднюється зазначеним Міністерством на його офіційному сайті (пункт сьомий Порядку №560).

У відповідності до пункту восьмого Порядку №560 експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва. Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва.

Пунктом десятим Порядку №560 визначено, що обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, що:

належать до IV і V категорії складності, - щодо дотримання вимог до їх міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки;

споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - щодо їх міцності, надійності та довговічності;

споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, - щодо кошторисної частини проекту будівництва.

За рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва або окремих розділів проектної документації.

Судом апеляційної інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що будівельні роботи проводилися позивачем на земельній ділянці, яка належить їй на праві власності відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 15 червня 2007 року серія ЯЕ №112027. Цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування павільйону кафе-бару (а.с.65).

Право на виконання будівельних робіт з «Реконструкції магазину з улаштуванням адміністративних приміщень за адресою: АДРЕСА_1» виникло з моменту реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, яка була зареєстрована у порядку, встановленому статтею 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.49-51).

Будівництво зазначеного об'єкта здійснювалося на підставі проекту, розробленого проектною організацією МПП "Рубікон +", який ФОП ОСОБА_1, відповідно до вимог чинного законодавства, передано для проведення державної експертизи до ДП "Укрдержбудекспертиза".

Як встановлено судами, на виконання вимог законодавства, проектна документація пройшла експертизу, жодних зауважень щодо невідповідності його нормам чинного законодавства не було, що підтверджується експертним звітом про розгляд проектної документації в частині міцності, надійності будівель і споруд за робочим проектом «Реконструкція магазину з улаштуванням адміністративних приміщень за адресою: АДРЕСА_1» від 13 жовтня 2014 року № 16-0982-14, виконаного філією Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» в Одеській області (а.с. 45-48).

Слід зауважити, що у вказаному експертному висновку містилась оцінка того, що проектом передбачено демонтаж існуючої будівлі і будівництво нової на її місці.

Колегія суддів зауважує, що оскільки експерт у галузі будівництва надав позитивний висновок щодо можливості здійснення саме реконструкції будівлі, як виду будівництва, з умовою демонтажу існуючої будівлі, з огляду на аварійний стан останньої, обставини зазначення у проектній документації, затвердженій позивачем, виду будівництва «реконструкція», а не «нове будівництво», не може бути поставлені у вину ФОП ОСОБА_1, оскільки остання правомірно розраховувала на відповідність нормам чинного законодавства поданої нею документації.

Оскільки фактично станом на дату перевірки у позивача були наявні документи на земельну ділянку, зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт, та затверджена замовником проектна документація, яка пройшла експертизу, підстави вважати спірний об'єкт самочинним будівництвом відсутні, а як наслідок, відсутні і підстави для застосування до позивача приписів частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таке порушення, як розроблення проектною організацією з порушенням встановленого законодавством Порядку та з відхиленням вихідних даних, зокрема містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 01-06/182 від 13 грудня 2013 року, не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, відповідно за таке порушення не можуть застосовуватися наслідки, визначені частиною другою статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

В той же час, виходячи зі змісту акту перевірки, колегія суддів відзначає, що фактично підставою для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт стало порушення статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: проектна документація розроблена проектною організацією з порушенням встановленого законодавством Порядку та з відхиленням вихідних даних 01-06/182 від 13 грудня 2013 року (а.с.16).

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Зазначення недостовірних відомостей в декларації та здійснення будівництва на підставі проектної документації, яка розроблена без містобудівних умов, є самостійними видами правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за вчинення яких передбачена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

У свою чергу, згідно з частиною першою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Пунктом 8 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що проектна документація на об'єкт будівництва розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних, складовою частиною яких є містобудівні умови та обмеження. У свою чергу містобудівні умови та обмеження визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва у відповідності до вимог, встановлених законодавством та містобудівною документацією, тобто, гранично допустимі (дозволені) вимоги до майбутнього проекту, та є чинними до завершення будівництва об'єкта.

Пунктом третім частини 7 статті 36 Закону № 3038-VI встановлено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі, зокрема встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом з тим, посилань на відповідні норми права ні акт перевірки, ні оскаржуваний наказ не містили.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, а касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б давали підстави вважати, що судом неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі № 522/6212/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

В.М. Кравчук ,

Судді Верховного Суду