Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.11.2019 року у справі №826/25356/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2019 року

Київ

справа №826/25356/15

адміністративне провадження №К/9901/25873/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕМІАГРОТРЕЙД" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2016 року (суддя Аблов Є. В. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року (судді: Степанюк А. Г. (головуючий), Кузьменко В. В., Шурко О. І.) у справі № 826/25356/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕМІАГРОТРЕЙД" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕМІАГРОТРЕЙД" (далі - позивач, ТОВ "КЕМІАГРОТРЕЙД") звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у м.

Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000272209 та № 0000282209 від 15.10.2015.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000272209 та № 0000282209 від 15.10.2015 діяв у межах та у відповідності до вимог чинного законодавства. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до митного оформлення товару у лютому 2014 року були подані документи, які містили недостовірні відомості, що було встановлено контролюючим органом при проведенні документальної невиїзної перевірки та не спростовано позивачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ТОВ "КЕМІАГРОТРЕЙД" подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "КЕМІАГРОТРЕЙД" у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у листопаді 2014 року працівниками ГУ ДФС у м. Києві на підставі п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, постанови слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.10.2014 № б/н у відповідності до наказу від 10.11.2014 № 1 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "КЕМІАГРОТРЕЙД" щодо додержання законодавства України з питань державної митної справи. У ході перевірки податковим органом було виявлено декларування позивачем відомостей про митну вартість товару, що призвело до порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, що призвели до несплати ввізного мита в сумі ~money0~, а також п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України, внаслідок чого несплачена сума податку на додану вартість складає ~money1~ Результати перевірки зафіксовані в акті від 18.11.2014 № н/1/14/26-15-22-09/25595336.

На підставі викладених в акті перевірки висновків контролюючим органом
31.07.2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р": № 0000202209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання, на загальну суму ~money2~ (у тому числі за основним платежем - ~money3~ та штрафними санкціями - ~money4~); № 0000212209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 ~money5~ (у тому числі за основним платежем - ~money6~ та штрафними санкціями - ~money7~).

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДФС України від 05.10.2015 № 21016/6/99-99-10-01-06-25 було частково задоволено скаргу ТОВ "КЕМІАГРОТРЕЙД" від 14.08.2015 № 367/15 та скасовано податкові повідомлення-рішення від
31.07.2015 № 0000202209 та № 0000212209 в частині застосованих штрафних санкцій - до 25% суми визначеного податкового зобов'язання.

Листом від 15.10.2015 № 15659/10/26-15-22-09-32 ГУ ДФС у м. Києві направила на адресу позивача податкові повідомлення-рішення від 15.10.2015 форми "Р": № 0000282209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання, на загальну суму ~money8~ (у тому числі за основним платежем - ~money9~ та штрафними санкціями - ~money10~); № 0000272209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 ~money11~ (у тому числі за основним платежем - ~money12~ та штрафними санкціями - ~money13~). У зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 31.07.2015 № 0000202209 та № 0000212209 вважаються відкликаними.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 28 лютого 2014 року ТОВ "КЕМІАГРОТРЕЙД" подало до Південної митниці митну декларацію №500060001/2014/006935 для митного оформлення в режимі "імпорт" товарів, зокрема, "Агрохімікат - гербіцид "Діагональ", к. е., діюча речовина - ацетохлор (900г/л), у пластикових каністрах по 20 л, для роздрібної торгівлі - 80 000 літрів.", заявленою митною вартістю ~money22~. До вказаної митної декларації позивачем були додані копії контракту купівлі-продажу від 30.10.2013 № С2013/-2С-2 та ліцензії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на імпорт № 006133300001152 від 31.12.2013, в якій було визначено вартість товару у розмірі ~money23~. За наслідками митного контролю митну вартість товару було скориговано за 6 методом визначення митної вартості з ~money14~ до 2 ~money15~

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Мінекономрозвитку України у 2013 році позивачу було оформлено 2 ліцензії на імпорт: №006133300001152 від
21.12.2013 та № 006133300001165 від 31.12.2013. При цьому ліцензію на імпорт від
31.12.2013 № 006133300001165 позивач не отримував, тоді як ліцензію № 006133300001152 від 31.12.2013 було отримано уповноваженим представником позивача ОСОБА_1 09.01.2014. Крім того, зі змісту вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2015 у справі № 752/5507/15-к (набрав законної сили 29.05.2015), постановленого в рамках кримінального провадження № 32014100010000225 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, встановлено, що ТОВ "КЕМІАГРОТРЕЙД"
28.02.2014 ввезено на митну територію України гербіцид "Діагональ, КЕ" на підставі ліцензії Мінекономрозвитку України № 006133300001152 від 31.12.2013 на імпорт 9 позицій товару. При цьому вартість гербіцидів "Діагональ, КЕ", згідно наданої до Південної митниці ліцензії, складала ~money24~ згідно контракту від 30.10.2013 року № С2013/-2С-2 та додатку № 1 до нього. Однак, згідно висновку експерта № 99 від 12.02.2015 зображення за змістом на копії ліцензії на імпорт № 006133300001152 від 31.12.2013 (на 9 позицій товару), наданій до митного органу, не відповідає оригіналу ліцензії на імпорт № 006133300001152 від 31.12.2013, виданому Мінекономрозвитку України для ТОВ "КЕМІАГРОТРЕЙД", тобто вона є підробкою.

Листом ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.07.2015 № 4602/8/26-50-09-01-15 повідомила відповідача про набрання законної сили вироку Голосіївського районного суду м. Києва у травні 2015 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між Мост Груп (Гонконг) Ко, Лімітед (Китай) (Продавець) та ТОВ "КЕМІАГРОТРЕЙД" (Покупець) укладено контракт купівлі-продажу № С2013/-2С-2 від 30.10.2013. Згідно додатку № 1 до вказаного контракту вартість товару № 1 "Діагональ К. Е." обсягом 80 000 літрів складає ~money25~. Вказані документи були подані позивачем до Південної митниці для здійснення митного оформлення товару. Однак, відповідно до додаткової угоди № 2 від 24.11.2013 до контракту № С2013/-2С-2 від 30.10.2013 було внесено виправлення до додатку № 1 та вказано, що вартість товару "Діагональ К. Е." складає ~money26~. Вказаний додаток до контракту, підписаний сторонами 24.11.2013, проте позивачем при митному оформленні товару за зазначеною митною декларацією від 28.02.2014 до Південної митниці не подавався.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено зі змісту заявки на одержання ліцензії на імпорт, що така була подана до Мінекономрозвитку України 25.11.2013 (за вх. № 1170) із заявленою вартістю товару "Діагональ К. Е." ~money27~ за 80 000 літрів. 30 грудня 2013 року до Мінекономрозвитку України до вхідного номеру № 1170 було подано заявку на одержання ліцензії на імпорт, в якій визначено вартість товару "Діагональ К. Е." в сумі ~money28~ за 80 000 літрів та саме з урахуванням відомостей, викладених у заявці від
30.12.2013 Мінекономрозвитку України було видано ліцензію на імпорт від
31.12.2013 № 006133300001152 строком дії до 31.12.2013 (включно).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги ТОВ "КЕМІАГРОТРЕЙД" вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій того, що митним органом, на момент проведення митного оформлення товару було здійснено необхідну перевірку вартості товару та скориговано його вартість, а також того, що позивачем було належно виконано вимоги чинного законодавства при митному оформленні товару, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункти 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Податковий кодекс України або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Податковий кодекс України, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

10.2. Пункт 54.5 статті 54.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковий кодекс України.

10.3. Пункт 123.1 статті 123.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених Податковий кодекс України, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

10.4. Пункт 190.1 статті 190.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення. У разі якщо митна декларація не подавалась, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діяв на день визначення податкових зобов'язань.

11. Митний кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 24 частини першої статті 4.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митний кодекс України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

11.2. Частина перша статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.3. Пункти 1,2 частини другої статті 52.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

11.4. Пункт 4 частини першої статті 289.

Обов'язок із сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган доходів і зборів самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов'язання.

11.5. Пункт 7 частини першої статті 336.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

11.6. Частини перша та друга, пункт 1 частини третьої статті 345.

Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

11.7. Пункт 1 частини другої, частини четверта та п'ята статті 351.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов'язкова.

11.8. Частина тринадцята статті 354.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом доходів і зборів за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального закону, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не виноситься до дня набрання законної сили відповідним вироком суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу доходів і зборів передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, для використання матеріалів відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Статус матеріалів перевірки та висновків органу доходів і зборів визначається кримінальним процесуальним законом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у адміністративному позові, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судом першої інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судом на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішення судом першої інстанції).

14. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000272209 та № 0000282209 від 15.10.2015 діяв у межах та у відповідності до вимог чинного законодавства.

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ТОВ "КЕМІАГРОТРЕЙД" під час митного оформлення товару у лютому 2014 року були подані документи, які містили недостовірні відомості, зокрема, щодо розрахунку ціни товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 25.11.2013 було подано заявку (за вх. № 1170) до Мінекономрозвитку України на одержання ліцензії на імпорт із заявленою вартістю товару "Діагональ К. Е." ~money29~ за 80 000 літрів. 30 грудня 2013 року до Мінекономрозвитку України до вхідного номеру № 1170 було подано заявку на одержання ліцензії на імпорт, в якій визначено вартість товару "Діагональ К. Е." в сумі ~money30~ за 80 000 літрів та саме з урахуванням відомостей, викладених у заявці від 30.12.2013 Мінекономрозвитку України було видано ліцензію на імпорт від 31.12.2013 № 006133300001152 строком дії до 31.12.2013 (включно).

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на час митного оформлення товару "Діагональ К. Е." у лютому 2014 року ліцензія Мінекономрозвитку України втратила свою дію, а тому не могла бути визначальним документом, що підтверджував митну вартість товару.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ліцензію № 006133300001152 від 31.12.2013 було отримано уповноваженим представником позивача ОСОБА_1 09.01.2014. Зі змісту вироку Голосіївського районного суду м.

Києва від 28.04.2015 у справі № 752/5507/15-к (набрав законної сили 29.05.2015), постановленого в рамках кримінального провадження за № 32014100010000225 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, встановлено, що ТОВ "КЕМІАГРОТРЕЙД" 28.02.2014 ввезено на митну територію України гербіцид "Діагональ, КЕ" на підставі ліцензії Мінекономрозвитку України № 006133300001152 від 31.12.2013 на імпорт 9 позицій товару, при цьому вартість гербіцидів "Діагональ, КЕ", згідно наданої позивачем до Південної митниці ліцензії, складала ~money31~ згідно контракту від 30.10.2013 року № С2013/-2С-2 та додатку № 1 до нього. Згідно висновку експерта № 99 від 12.02.2015 зображення за змістом на копії ліцензії на імпорт № 006133300001152 від 31.12.2013 (на 9 позицій товару), наданій до митного органу, не відповідає оригіналу ліцензії на імпорт № 006133300001152 від 31.12.2013, виданій Мінекономрозвитку України для ТОВ "КЕМІАГРОТРЕЙД", тобто вона є підробкою.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав, передбачених чинним законодавством, у контролюючого органу для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 15.10.2015 форми "Р": № 0000282209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання", на загальну суму ~money16~ (у тому числі за основним платежем - ~money17~ та штрафними санкціями - ~money18~); № 0000272209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 ~money19~ (у тому числі за основним платежем - ~money20~ та штрафними санкціями - ~money21~).

15. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених ТОВ "КЕМІАГРОТРЕЙД" у адміністративному позові та апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕМІАГРОТРЕЙД" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року слід залишити без задоволення.

17. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341,343,349,350,355,356,359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕМІАГРОТРЕЙД" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 826/25356/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду