Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.09.2018 року у справі №815/518/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа №815/518/18

адміністративне провадження №К/9901/63441/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 (колегія суддів у складі головуючого судді Димерлія О. О., суддів Єщенка О. В., Шеметенко Л. П. )

у справі №815/518/18

за позовом ОСОБА_1

до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі

про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про:

- визнання протиправною відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у бік збільшення на розмір матеріальної допомоги на оздоровлення, оформлену рішенням № 9/Р-1 від 24 січня 2018 року;

- зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням в щомісячне довічне грошове утримання суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з часу призначення довічного грошового утримання, тобто з 11 січня 2011 року по теперішній час та виплатити різницю між раніше виплаченою сумою довічного грошового утримання та нової суми з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення і здійснювати такий перерахунок в подальшому у разі зміни розміру матеріальної допомоги на оздоровлення.

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 позов задоволено.

3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02 грудня 2010 року позивач був звільнений у відставку судді з посади судді та голови військового місцевого суду Одеського гарнізону.

6. Згідно розпорядження УПФУ в Малиновському районі м. Одеси № 187939 від 11 січня 2011 року ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

7.11 січня 2018 року позивач звернувся до Малиновського ОУПФУ в м. Одесі із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у бік збільшення на розмір матеріальної допомоги на оздоровлення.

8.24 січня 2018 року Пенсійним органом відмовлено позивачу у відповідному перерахунку з мотивів, що законодавством не передбачено врахування матеріальної допомоги на оздоровлення в суддівську винагороду.

9. Вважаючи незаконними зазначені дії Пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, а тому відповідачем безпідставно відмовлено ОСОБА_1 у відповідному перерахунку.

11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує на аргументах, покладених судом першої інстанції в основу свого рішення.

13. Відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечив, просив суд рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

15. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Конституційний Суд України у Рішенні від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 зазначив, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя (абзац десятий пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини).

17. Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов'язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

18. У рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 Конституційний Суд України охарактеризував щомісячне довічне грошове утримання як особливу форму соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання суддів, у тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування (абзаци п'ятий, шостий, сьомий п. 7 мотивувальної частини).

19. Відповідно до ст. 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі-Закон № 2453-VI) (у редакції, чинній на момент виходу позивача у відставку) та ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі-Закон № 1402-VIII; чинної, на момент звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання), суддівська винагорода регулюється ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі-Закон № 1402-VIII, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

20. Згідно з нормами ~law8~ та ~law9~ суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

21. ~law10~ (у редакції, чинній на момент виходу позивача у відставку) визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

22. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

23. Отже, спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

24. За такого правового регулювання, Суд дійшов висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

25. Посилання суду першої інстанції на положення ~law11~ та ~law12~, згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати є безпідставним, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України "Про судоустрій та статус суддів".

26. Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених вище норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 (справа №592/7834/17), від 09.11.2018 (справа №730/567/17) та від 23.11.2018 (справа №727/4730/17) і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазнаного правового висновку.

27. Таким чином, у спірних правовідносинах Пенсійний орган не діяв протиправно.

28. За таких обставин, зважаючи на практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

29. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

30. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 у справі №815/518/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб