Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2019 року

Київ

справа №826/16260/16

адміністративне провадження №К/9901/40031/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. від 03 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Беспалова О.О., суддів: Грибан І.О., Губської О.А. від 01 червня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Київ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Київ» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - відповідач/Інспекція), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2016 року №000456206, прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначив, що затримка реєстрації податкових накладних від 29 березня 2016 року та від 31 березня 2016 року, в результаті якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, сталася не з вини Товариства, а у зв'язку із несвоєчасним підписанням Інспекцією договору про визнання електронних документів.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що платником податку було вчинено всі заходи для недопущення порушення законодавства, яким регулюється питання реєстрації податкових накладних, зокрема завчасне направлення для підписання договору про визнання електронних документів, що свідчить про відсутність вини позивача в порушенні граничного строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак застосування до позивача штрафних санкцій за вказане порушення є необґрунтованим.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, оскільки вони суперечать нормам матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а саме пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, яким передбачено накладення на платника податків штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, касаційний суд дійшов висновку відмову у задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами камеральної перевірки даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних Товариства відповідачем складено акт від 20 травня 2016 року №486/26-55-12-06, яким встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акта перевірки Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2016 року №0004561206, яким за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 7573515,32 грн. застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 757351,53 грн.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

В силу пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Згідно зі пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкові накладні, за несвоєчасність реєстрації яких Інспекцією до позивача застосовано штраф, ним сформовано 29 березня 2016 року та 31 березня 2016 року, відтак, граничний строк для їх реєстрації становив 13 квітня 2016 року та 15 квітня 2016 року відповідно.

Разом з цим, вони зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 20 квітня 2016 року.

Згідно з пунктом 1 розділу 2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України №233 від 10 квітня 2008 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №320/15011 16 квітня 2008 року (далі - Інструкція), платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Пунктом 6 розділу 2 Інструкції передбачено, що для приймання податкових документів в електронному вигляді від платника податків орган ДПС повинен мати: програмне забезпечення приймання та обробки податкової звітності з засобами КЗІ; чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів для органу ДПС.

Відповідно до розділу 6 Додатку І Інструкції договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Судами встановлено, що 06 квітня 2016 року позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку направлено до контролюючого органу договір про визнання електронних документів №050420161, який, за викладеними в ньому умовами, набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Вказаний договір доставлено до Державної фіскальної служби України в електронному порядку 06 квітня 2016 року, про що свідчить квитанція №1.

Відповідно до інформації, викладеної на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі інформаційно-довідкового Департаменту ДФС, у випадку укладення договору в електронній формі без відвідування районних інспекцій, строк підписання цього договору з боку податкового органу не перевищуватиме 5 робочих днів.

Отже, позивач, керуючись положеннями Інструкції, а також інформацією, викладеною на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі інформаційно-довідкового Департаменту ДФС, надіслав зазначений вище договір до відповідача завчасно до закінчення строку для реєстрації податкових накладних та мав законні сподівання на граничний строк підписання договору до 13 квітня 2016 року, однак договір було підписано 19 квітня 2016 року.

Крім того, 12 квітня 2016 року позивачем до відповідача подано лист, зареєстрований податковим органом 12 квітня 2016 року за вх. №15243/10, з проханням про підписання договору від 06 квітня 2016 року.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних у ЄРПН сталося не з вини платника податків, а через бездіяльність контролюючого органу, який за відсутності будь-якого обґрунтування впродовж тривалого періоду не вчиняв жодних дій щодо укладення або відмови в укладенні із позивачем договору про визнання електронних документів, що обумовило неможливість реєстрації податкових накладних в електронному реєстрі.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому прийняли рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи ж касаційної скарги зводяться до правомірності застосування Інспекцією штрафних санкцій до позивача, оскільки мало місце порушення ним строків реєстрації, проте, відповідач не спростовує нормативним обґрунтуванням висновки судів першої та апеляційної інстанцій про бездіяльність відповідача та не доводить, що така бездіяльність не вплинула на неможливість реєстрації податкових накладних в електронному реєстрі.

За наведеного, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у справі №826/16260/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду