Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.02.2019 року у справі №750/5199/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 750/5199/17

провадження № К/9901/22938/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуб О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 750/5199/17

за позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії;

за касаційною скаргою Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів:Чаку Є. В., Файдюка В. В., Літвіної Н. М.) від 13 вересня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив:

- визнати протиправними дії і бездіяльність Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України стосовно не збільшення ОСОБА_2 починаючи з 07 жовтня 2016 року на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу роботи;

- зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити збільшення ОСОБА_2 пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) шляхом розрахунку (перерахунку) пенсії відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) на 1 % заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу роботи, але не вище 75 % заробітку, починаючи з 07 жовтня 2016 року;

- зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України перерахувати і виплатити різницю між нарахованою зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу роботи відповідно до Закону № 796-XII і отриманою ОСОБА_2 пенсією за час недоплати, починаючи з 07 жовтня 2016 року.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що він є пенсіонером та отримує пенсію за віком, яку було призначено йому згідно ст. 55 Закону № 796-XII, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії.

Позивач вказує, що обчисленні розміру пенсії, відповідачем помилково не нараховується йому, передбачене ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII, щомісячне додаткове збільшення пенсії на 1 % заробітку за кожний повний рік роботи понад мінімально установлений трудовий стаж (20 років).

3. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 липня 2017 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 28 вересня 2017 року Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 липня 2017 року залишити в силі. Разом з цим, скаржником в касаційній скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. У задоволенні клопотання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення відмовлено.

7. 25 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року - без змін.

8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. 15 лютого 2018 року касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

11. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII.

13. ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Чернігівською обласною державною адміністрацією 11 грудня 1992 року.

14. 07 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII. Позивач просив збільшити розмір його пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад 20 років.

15. Листом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 05 травня 2017 року № 791/02/Т-7 позивачеві повідомлено про відсутність законних підстав для перерахунку його пенсії, оскільки йому проведено обчислення пенсії відповідно до норм Закону № 1058-ІV.

16. Вважаючи, протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що для перерахунку пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж роботи відповідно до Закону № 796-XII в управління Пенсійного фонду немає законних підстав, оскільки позивачу, як і передбачає чинне законодавство проведено обчислення пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV.

18. Такий висновок суду першої інстанції обґрунтовано тим, що порядок обчислення понаднормового стажу та збільшення на 1 % розміру пенсії визначається згідно норм Закону № 1058-ІV, які передбачають підвищення на 1 % розміру пенсії за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до цього Закону.

19. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення пенсій за понад встановлений необхідний розмір стажу роботи, має пільговий характер, зокрема щодо тривалості (розміру) такого стажу і величини, з якої проводиться розрахунок збільшення пенсії, як це встановлено ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII.

20. У зв'язку з наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що особам, яким призначена пенсія з урахуванням вказаного Закону, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV та має підвищення на 1 % розміру пенсії за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до цього Закону.

22. У зв'язку з наведеним, скаржник вказує, що для перерахунку та виплати пенсії позивачеві на підставі Закону № 796-XII, а саме, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 20 років, але не вище 75 % заробітку, підстав немає.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

24. Відповідно до ст. 27 Закону № 1058 за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

25. Статтею 28 Закону № 1058 визначено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років - жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

26. Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

27. Аналіз норм права, якими врегульовано спірні правовідносини свідчить про те, що Закон № 796-XII визначає спеціальні норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

28. Частиною 2 ст. 27 Закону № 1058 надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

29. Для громадян, з числа ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС , розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

30. Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону № 796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

31. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17 квітня 2018 року (справа № 565/1270/17), від 03 липня 2018 року (справа № 565/798/17) та від 05 вересня 2018 року (справа № 708/818/17).

32. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про задоволення позовних вимог.

33. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

34. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

36. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі № 750/5199/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб