Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.01.2019 року у справі №1440/1660/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа №1440/1660/18

адміністративне провадження №К/9901/425/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М.,

суддів Анцупопої Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018

у справі № 1440/1660/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства освіти і науки України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. 13.07.2018 позивач звернувся Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо встановлення порядку видачі дублікатів дипломів, які видавалися до 1991 року в Українській РСР;

- зобов'язати Міністерство освіти і науки України встановити порядок видачі дублікатів дипломів, які видавалися в Українській РСР до 1991 року.

2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 позовну заяву було залишено без руху.

3. 26.07.2018 Миколаївським окружним адміністративним судом було відкрито провадження в адміністративній справі.

4. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 у задоволенні позову було відмовлено повністю.

5. 12.11.2018 позивач подав апеляційну скаргу.

6. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 було відкрито апеляційне провадження.

7. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 у задоволенні апеляційної скарги було відмовлено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

8. 29.12.2018 позивач подав касаційну скаргу, яка надійшла до Суду 02.01.2019, в якій просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

9. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2019 було відкрито касаційне провадження та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. У 1981 році позивач закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут і отримав диплом. Цей диплом було втрачено.

11. Позивач зазначав, що не може отримати дублікат диплома у правонаступника учбового закладу, у якому він здобув освіту - Миколаївському національному університеті імені В.О. Сухомлинського, оскільки відсутній порядок видачі дублікатів дипломів, виданих до 1991 року. З цим питанням позивач звертався до Міністерства освіти і науки України та отримав лист, в якому зазначено, що Міністерством освіти і науки України вже прийнято Порядок, яким визначено порядок видачі дублікатів всіх дипломів, в тому числі і виданих до 1991 року в Українській РСР.

12. Позивач не погоджувався з тим, що цей порядок регулює видачу дублікатів дипломів, виданих до 1991 року.

13. Крім того, 23.09.2018 Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського виготовив для видачі дублікат диплома спеціаліста, який в подальшому було анульовано у зв'язку із відмовою позивача в його отриманні.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. Позивач вважає, що відповідно до Порядку замовлення та створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній базі з питань освіти затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.03.2015 №249 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.2015 за № 494/26939) (далі - Порядок), дублікати дипломів молодшого бакалавра, бакалавра, спеціаліста, магістра виготовлені для випускників вищих навчальних заходів до 1991 року підлягають анулюванню.

15. Відсутній нормативний акт, відповідно до якого, особам, що втратили диплом зразка СРСР, видається дублікат диплома спеціаліста.

16. У відзивах на позов та апеляційну скаргу відповідач зазначав, що заперечує проти задоволення позову, на звернення позивача з дотриманням вимог Закону України "Про звернення громадян" надавалися відповіді.

17. Позивачу у відповідях роз'яснювалось, що Порядком врегульовано питання виготовлення дублікатів документів про освіту, в тому числі здобуту в закладах вищої освіти до проголошення Україною незалежності. Факт незгоди позивача з отриманим роз'ясненням не свідчить про порушення його прав.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав задоволення позову.

19. Судами не було встановлено бездіяльності відповідача щодо не прийняття порядку видачі дублікатів, виданих до 1991 року, адже останнім було розроблено та затверджено Порядок замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 06.03.2015 року №249. Зокрема у п.19, 20 Порядку врегульоване це питання.

20. Позивачем не доведено факт не забезпечення існуючим Порядком можливості навчального закладу у видачі позивачу дублікату втраченого диплома. Посилання позивача на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва у справі 490/1324/18 від 11.06.2018 про анулювання дублікату диплому, підтверджує, що дублікат диплома було виготовлено, але у зв'язку із відмовою позивача в його отриманні диплом було анульовано.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції та вважає їх такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

22. Позивач, крім аргументів, які наводились під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції, зазначив, що судами не було застосовано ст.7 Закону України "Про вищу освіту" відповідно до якої, документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Вважав, що з цієї причини не мав права на отримання жодного документа про вищу освіту встановленого в Україні після 1991 року.

23. Щодо встановлення судами факту видачі позивачу дублікату диплома, зазначав, що йому видавався не дублікат диплома, а дублікат диплома спеціаліста, на отримання якого він не мав права.

24. Відповідач направив відзив на касаційну скаргу, доводи, якого загалом співпадають з мотивами оскаржуваних судових рішень.

VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

26. Відповідно до пп.70 п.4 Положення про Міністерство освіти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, Міністерство освіти і науки України наказом від 06.03.2015 №249 затвердило Порядок замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі - Порядок № 249).

27. Цим Порядком врегульовано механізм замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту державного зразка за акредитованою освітньою програмою (спеціальністю, напрямом підготовки) та у власних документах про вищу освіту, виданих вищими навчальними закладами за неакредитованою освітньою програмою (далі - документ про вищу освіту), а також обліку документів про вищу освіту та додатків до них.

28. Зокрема п.19 Порядку № 249 врегульовано механізм та підстави видачі дублікатів документів про вищу освіту та зазначено, що дублікати документа про вищу освіту та додатка до нього виготовляються за формою (зразком), чинною на дату видачі дубліката.

29. На час розгляду справи Законом України "Про вищу освіту" було встановлено рівні вищої освіти, які не були передбачені Законом Української РСР "Про народну освіту".

30. Відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР про проголошення незалежності України 24.08.1991 було проголошено незалежність України та створено самостійну українську державу - Україна.

31. Також, 10.12.1992 Україною було ратифіковано Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав відповідно до якої було констатовано припинення Союзу РСР, як суб'єкта міжнародного права і геополітичної реальності. Визначено, що з моменту її підписання на територіях держав, що її підписали, не допускається застосування норм третіх держав, у тому числі колишнього Союзу РСР, а діяльність органів колишнього Союзу РСР припиняється.

32. Отже, правове регулювання видачі документів про вищу освіту, в тому числі їх форми, які були чинними в 1981 році, на час їх отримання позивачем, не є чинними на теперішній час в Україні.

33. Відповідні дублікати цих документів повинні видаватися за формою, чинною на дату видачі дублікату, у відповідності до п.19 Порядку № 249.

34. Враховуючи, що отримання позивачем диплома спеціаліста не звужує його права на підтвердження отримання ним освіти відповідного рівня, Суд вважає, що судами попередніх інстанцій було вірно встановлено відсутність факту допущення бездіяльності з боку відповідача.

35. Відповідно до ч.1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій було вірно застосовано норми матеріального та процесуального права при ухвалені судових рішень, суд доходить до висновку в необхідності залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись ст. 343, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб