Історія справи
Ухвала КАС ВП від 11.09.2019 року у справі №823/5099/15
ПОСТАНОВАІменем України11 вересня 2019 рокуКиївсправа №823/5099/15адміністративне провадження №К/9901/44421/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Желєзного І. В.,суддів: Саприкіної І. В., Чиркіна С. М.,
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Желєзного І. В.,суддів: Саприкіної І. В., Чиркіна С. М.,розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича на постанову Черкаського окружного адміністративного суду в складі судді Рідзеля О. А. від 20 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Коротких А. Ю., Ганечко О. М., Літвінової Н. М., від 18 вересня 2017 року у справі №823/5099/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича про визнання протиправним і скасування наказу в частині та зобов'язання вчинити певні дії,УСТАНОВИЛ:
В жовтні 2015 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича (далі також - відповідач), в якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 11 від 09 вересня 2015 року в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу №72883 від 06 лютого 2015 року та переказу коштів (транзакції), здійсненої позивачем 06 лютого 2015 року в сумі 95 000,00 грн на підставі платіжного доручення №1954 від 06 лютого 2015 року на рахунок позивача № НОМЕР_1; зобов'язати відповідача подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Стандарт" (далі також - ПАТ "Комерційний банк "Стандарт") рахунок № НОМЕР_1 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - ФГВФО).Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, позовні вимоги задоволено, зокрема: визнано протиправним і скасовано наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 вересня 2015 року № 11 "Про визнання правочинів (договорів) нікчемними" в частині визнання нікчемними транзакції та правочину щодо рахунку, відкритого на ім'я позивача; зобов'язано відповідача включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Комерційний банк "Стандарт", за рахунок ФГВФО.Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Стандарт" подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.Касаційна скарга обґрунтована тим, що за наслідками проведеної перевірки встановлено, що здійснюючи переказ від ОСОБА_2 на рахунок позивача, банком порушено черговість проведення переказів, що свідчить про надання переваги перед іншими кредиторами банку. Оскільки правочин, за наслідками якого позивач отримав кошти, є нікчемним в силу приписів пункту
7 частини
3 статті
38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", то у позивача відсутнє право на отримання коштів за вкладом за рахунок Фонду.Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що 12 грудня 2014 року між ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" та позивачем укладено договір банківського вкладу №72883, відповідно до умов якого Банк прийняв на відкритий вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 100 000 грн до 12 березня 2015 року.06 лютого 2015 року на вказаний рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 95 000 грн.Відповідно до постанови Правління Національного банку України "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт"" до категорії неплатоспроможних" від 19 лютого 2015 року №116 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" від 19 лютого 2015 року №38, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 20 лютого 2015 року по 19 травня 2015 року.Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 18 червня 2015 року № 385 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт"" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 червня 2015 року №120 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Стандарт" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ "Стандарт" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака Ігоря Юліановича строком на 1 рік з 19 червня 2015 року до 18 червня 2016 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 12 листопада 2015 року №208 змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ КБ "Стандарт". Згідно із зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ "Стандарт" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу з 16 листопада 2015 року.На офіційному сайті ПАТ КБ "Стандарт" в кінці липня 2015 року розміщено оголошення наступного змісту: "У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 19 червня 2015 року № 120 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Стандарт" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", Фонд з 26 червня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ КБ "Стандарт" з 26 червня 2015 року до 06 серпня 2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду ПАТ "УКРІНБАНК".Листом від 03 листопада 2016 року № 03/11-1100 відповідачем повідомлено позивача, що переказ коштів (транзакція), здійснений ОСОБА_2 06 лютого 2015 року в сумі 95 000 грн на підставі платіжного доручення від 06 лютого 2015 року на рахунок позивача, є нікчемним відповідно до вимог статті
38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті
228 Цивільного кодексу України.Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач у розумінні норми статті
2 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб" є вкладником банку, оскільки кошти розміщені на рахунку позивача. При цьому відповідачами не було надано жодного доказу, який би свідчив про наявність причинно-наслідкового зв'язку між правочином, укладеним позивачем з банком, і неплатоспроможністю банку, та/або недобросовісністю позивача при укладенні вказаного правочину.Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема,
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі також - ~law10~).~law11~ визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.Відповідно до ~law12~ Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 гривень.Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений ~law13~, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями ~law14~ Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог ~law15~ та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною
2 статті
77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частиною
2 статті
77 Закону України "Про банки і банківську діяльність";
3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті
52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статті
52 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статті
52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених ~law21~ щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.Як встановлено судами попередніх інстанцій, на дату прийняття Правлінням Національного Банку України від 19 лютого 2015 року №116 "Про віднесення ПАТ "КБ " Стандарт" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку позивача, відкритому відповідно до договору банківського рахунку фізичної особи від 12 грудня 2014 року №72883, знаходились кошти у розмірі 195 000 грн. 06 лютого 2015 року 95 000,00 грн переведено з рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2
Укладення зазначеного договору банківського рахунку й зарахування коштів на рахунок відбулося до початку віднесення ПАТ "КБ "Стандарт" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (19 лютого 2015 року).Відповідно до положень ~law22~ Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.~law23~ визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до
Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.Відповідно до ~law25~ Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ~law26~, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.З аналізу вищенаведеного вбачається, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину.
Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.Застосовуючи ~law27~ Фонд або його уповноважена особа, зобов'язані дотримуватися положень частини
2 статті
19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до наказу від 09 вересня 2015 року №11 відповідачем визнано нікчемною транзакцію перерахунку коштів з рахунку ОСОБА_1 на рахунок позивача.Разом з тим, вищевказаний наказ всупереч приписам чинного законодавства не містить посилань на конкретні підстави, визначені ~law28~, з якими відповідач пов'язує нікчемність правочину (договору) банківського вкладу позивача.Таким чином, з огляду на особливу правову природу діяльності відповідача, обов'язковим є зазначення останнім конкретного пункту ~law29~, перелік яких є вичерпним. При цьому положення статті
228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ~law30~.
Щодо посилань заявника касаційної скарги на порушення при укладенні зазначеного правочину положень ~law31~, колегія суддів касаційного суду вважає їх безпідставними та такими, що не поширюють свою дію на договір, укладений між позивачем та ПАТ "КБ "Стандарт".Зокрема, зі змісту даної норми вбачається, що вона поширює свою дію на випадки, коли саме банк уклав з одним із кредиторів договір; на підставі такого договору у останнього виникають переваги (пільги) стосовно інших кредиторів банку; умови цього договору передбачають перерахування банком коштів або передачу майна банком такому кредитору. Однак, як вбачається з матеріалів справи, та не спростовується доводами касаційної скарги, при укладенні договору банківського рахунку від 09 лютого 2015 року позивачем не отримано жодних переваг від ПАТ "КБ " Стандарт", банк не здійснив жодного платежу на користь позивача, а лише отримав кошти як вклад у банку.Колегія суддів зазначає, що здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені
ЦК України,
Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією №492 та договорами з відповідними клієнтами банку.Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів ~law33~, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "КБ " Стандарт" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law34~. При цьому Упоноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "Стандарт", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів ~law35~.Отже, грошові кошти на банківському рахунку позивача, відкритому у ПАТ "КБ " Стандарт", розміщено до запровадження тимчасової адміністрації, а тому на позивача поширюються гарантії Фонду на відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law36~. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників
ПАТ"КБ "Стандарт", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів ~law37~.
Вказана правова позиція викладена і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а, від 12 грудня 2018 року у справі №814/4091/15.Суд касаційної інстанції зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону 4452-VI.Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу, ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.Крім того, колегія суддів вважає передчасним висновок судів першої та апеляційної інстанції у частині визнання протиправним і скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 вересня 2015 року № 11 "Про визнання правочинів (договорів) нікчемними" в частині визнання нікчемними транзакції та правочину щодо рахунку, відкритого на ім'я позивача у зв'язку із наступним.Відповідно до правової позиції, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №910/12294/16, накази (рішення) про нікчемність правочинів не можуть встановлювати обов'язки для третіх осіб, зокрема, контрагентів Банку. Тому сам факт видання наказу про нікчемність правочину не може вважатися порушенням прав іншої сторони правочину. Велика Палата у цій справі дійшла висновку про помилкове ототожнення наказу Фонду з одностороннім правочином, що спричинило неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права в цій частині.
На цій підставі колегія суддів дійшла висновку, що наказ Уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину не може бути предметом судового оскарження, оскільки є внутрішнім виконавчо-розпорядчим рішенням, яке не створює жодних прав та обов'язків для третіх осіб, відповідно, видання такого наказу не може порушувати права останніх, а його сфера застосування обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.Відтак, у частині скасування наказу Уповноваженої особи Фонду рішення судів попередніх інстанцій слід скасувати у силу вимог частини
1 статті
351 КАС України та справу у цій частині закрити.За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, рішення суду першої та апеляційної інстанції скасувати у частині визнання протиправним і скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 вересня 2015 року № 11 "Про визнання правочинів (договорів) нікчемними" в частині визнання нікчемними транзакції та правочину щодо рахунку, відкритого на ім'я позивача, а провадження у справі у цій частині закрити; у іншій частині рішення суду першої та апеляційної інстанції - залишити без змін.Керуючись статтями 3,238,341,344,345,349,351,354,355,356,359, пунктом 4 Перехідних положень
КАС України, Верховний Суд,ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" задовольнити частково.Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року скасувати у частині визнання протиправним і скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" від 09 вересня 2015 року №11 "Про визнання правочинів (договорів) нікчемними" в частині визнання нікчемними транзакції та правочину щодо рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_1, а провадження у справі у цій частині закрити.В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі залишити без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. ЖелєзнийСудді: І. В. СаприкінаС. М. Чиркін
Пошук
page
telegram
viber
youtube